4.9. Цінні папери в портфелі Банку на продаж.

У портфелі цінних паперів на продаж обліковуються цінні папери, які Банк має намір утримувати протягом невизначеного періоду часу, які можуть бути продані залежно від вимог ліквідності або зміни процентних ставок, обмінних курсів або цін на цінні папери, а саме: акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери. Банк класифікує цінні папери у відповідну категорію в момент їхнього придбання.

На дату балансу цінні папери в портфелі на продаж відображаються за справедливою вартістю, за собівартістю (акції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо), за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної процентної ставки (боргові цінні папери, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо).

4.10. Договори продажу (купівлі) цінних паперів із зобов'язанням зворотного викупу (продажу).

Угоди про продаж та подальший викуп (угоди «репо»), які фактично забезпечують контрагенту доходність кредитора, вважаються операціями забезпеченого фінансування. Визнання цінних паперів, проданих відповідно до угод про продаж та подальший викуп, не припиняється. Цінні папери у звіті про фінансовий стан не рекласифікуються, крім випадків, коли їх одержувач має договірне або традиційне право продати або передати ці цінні папери в заставу. В останньому випадку вони переводяться до категорії дебіторської заборгованості за операціями викупу. Відповідні зобов‘язання показано в складі заборгованості перед іншими банками.

Договори продажу (купівлі) цінних паперів із зобов'язанням зворотного викупу (продажу) (договори «репо») станом на звітну дату в Банку відсутні.

4.11. Цінні папери в портфелі Банку до погашення.

У портфелі Банку до погашення обліковуються придбані боргові цінні папери з фіксованими платежами, що можна визначити, а також з фіксованим строком погашення. Боргові цінні папери відносяться до портфеля до погашення, якщо Банк має намір та змогу утримувати їх до строку погашення з метою отримання процентного доходу.

На звітну дату в Банку відсутні цінні папери в портфелі до погашення. Протягом звітного року Банк не здійснював придбання цінних паперів з метою їх утримання до погашення емітентом.

4.12. Інвестиції в асоційовані компанії.

У звітному році Банк не здійснював інвестиції в асоційовані компанії.

4.13. Інвестиційна нерухомість.

Одиницею обліку інвестиційної нерухомості Банку є будівля або частина будівлі, що перебуває у розпорядженні власника з метою отримання орендних платежів.

Під час первісного визнання інвестиційної нерухомості Банк оцінює та відображає її в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка включає ціну придбання цієї нерухомості та всі витрати, що безпосередньо пов'язані з її придбанням (отриманням у власність).

Доходи від надання інвестиційної нерухомості в оренду відображаються аналогічно доходам від оперативної оренди.

Витрати на поточне обслуговування, ремонт та утримання об'єкта інвестиційної нерухомості визнаються витратами під час їх здійснення.

Капітальні інвестиції на реконструкцію об'єкта інвестиційної нерухомості, який в довгостроковій перспективі використовуватиметься як інвестиційна нерухомість, збільшують його вартість.

Після первісного визнання об'єкта інвестиційної нерухомості подальшу його оцінку, в залежности від конкретного об"єкту, Банк здійснює: або за первісною вартістю (собівартістю) з урахуванням накопиченої амортизації та втрат від зменшення корисності або за методом справедливої вартості з визнанням змін справедливої вартості в прибутку або збитку.

Ліквідаційна вартість об'єктів нерухомості, що обліковуються за первісною вартістю дорівнює нулю, первісна вартість амортизується протягом строку його корисного використання. Строк корисного використання (експлуатації) для будівель встановлено 50 років.

До об"єктів, що обліковуються за методом справедливої вартості цей метод застосовується послідовно до часу їх вибуття або декласифікації. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості базується на оцінці незалежних оцінювачів - Суб"єктів оціночної діяльності, що діють на підставі Сертифікатів, виданих Фондом Державного майна України. Методи, що застосовуються для визначення справедливої вартості інвестиційної нерухомості: порівняльний, витратний, дохідний.

Переведення об'єкта нерухомості до категорії інвестиційної нерухомості та з категорії інвестиційної нерухомості до інших Банк проводить лише в разі зміни способу його функціонального використання (на підставі рішення Правління Банку, погодженого Спостережною радою Банку), що підтверджується такими подіями:

а) початком зайняття власником нерухомості - у разі переведення з інвестиційної нерухомості до нерухомості, зайнятої власником; б) закінченням зайняття власником нерухомості - у разі переведення з нерухомості, зайнятої

власником, до інвестиційної нерухомості; в) завершенням будівництва або забудови - у разі переведення з нерухомості в процесі будівництва або забудови до інвестиційної нерухомості; г) при зміні функціонального призначення.

Банк припиняє визнавати в балансі об'єкт інвестиційної нерухомості під час його вибуття внаслідок продажу або передавання у фінансовий лізинг (оренду).

Фінансовий результат від вибуття об'єкта інвестиційної нерухомості Банк визначає як різницю між надходженнями коштів від вибуття об'єкта та його балансовою вартістю і визнає їх у звітному періоді, у якому відбулося вибуття чи ліквідація. Інформація щодо інвестиційної нерухомості Банку наведена у Примітці № 11 «Інвестиційна нерухомість».