4.4. Знецінення фінансових активів.

Банк визнає зменшення корисності за такими категоріями активів: міжбанківські кредити, кредити та заборгованість клієнтів, зобов’язання з кредитування та дебіторська заборгованість за операціями Банку.

На кожну звітну дату Банк оцінює наявність об'єктивних ознак зменшення корисності фінансового активу. Збитки від зменшення корисності визнаються у складі прибутків та збитків по мірі їх понесення в результаті однієї або більше подій («подій збитку»), які відбулися після первісного визнання фінансового активу і впливають на величину або строки прогнозних майбутніх грошових потоків, які пов'язані з фінансовим активом, які можна оцінити з достатнім ступенем надійності.

Основними факторами, які враховує Банк при визначенні знецінення фінансового активу, є: прострочення будь-якого чергового платежу; ймовірність банкрутства чи фінансова реорганізація позичальника; платоспроможність позичальника погіршилася внаслідок змін загальнонаціональних або місцевих економічних умов, які чинять вплив на діяльність позичальника; вартість застави суттєво зменшилась у результаті погіршення ситуації на ринку тощо.

Знецінення фінансових активів відбувається шляхом формування резервів відповідно до вимог Національного банку України, МСФЗ та внутрішніх положень Банку.

Списання знецінених фінансових активів за рахунок сформованих резервів відбувається після визнання активу безнадійним та на підставі рішення, прийнятого Правлінням Банку (за поданням Кредитного комітету), яке має бути погоджене Спостережною радою Банку.

У звітному році списання знецінених фінансових активів за рахунок сформованих резервів не відбувалося.

4.5. Припинення визнання фінансових інструментів.

Банк припиняє визнання фінансового активу якщо:

а) строк дії прав на грошові потоки від фінансового активу, що визначені умовами договору, закінчується; б) передавання фінансового активу відповідає критеріям припинення визнання, а саме:

Банк оцінює межі, у яких він зберігає всі ризики та винагороди від володіння активом під час передавання фінансового активу, з урахуванням такого:

• якщо Банк передає в основному всі ризики та винагороди від володіння фінансовим активом, то він має припинити визнання фінансового активу і визнати права і зобов'язання, створені або збережені під час передавання, окремо як актив або зобов'язання;

• якщо Банк зберігає в основному всі ризики та винагороди від володіння фінансовим активом, то

він продовжує визнавати фінансовий актив;

• якщо Банк не передає, не зберігає в основному всі ризики та винагороди від володіння

фінансовим активом, то він визначає, чи зберігається контроль за фінансовим активом.

Банк не здійснює контроль за переданим активом, якщо сторона, якій цей актив передається, має реальну змогу його продати непов'язаній третій стороні, може здійснити цей продаж в односторонньому порядку без необхідності встановлювати додаткові обмеження щодо такого передавання.

Якщо контроль за фінансовим активом не зберігається, то Банк припиняє визнання такого активу і визнає права і зобов'язання, створені або збережені під час передавання, окремо як актив або зобов'язання. У разі збереження контролю за фінансовим активом Банк продовжує визнавати переданий фінансовий актив у межах його подальшої участі в ньому. Банк визнає різницю між балансовою вартістю фінансового активу та сумою отриманої компенсації як інші операційні доходи або витрати в разі припинення визнання такого активу.

Банк передає фінансовий актив, якщо виконується одна з таких умов:

• Банк передає права на одержання грошових потоків від фінансового активу, які передбачені договором;

• Банк зберігає права на одержання грошових потоків від фінансового активу, які передбачені

договором про передавання, але бере на себе зобов'язання сплатити грошові потоки одному чи кільком одержувачам за договором.

У звітному періоді Банк не передавав фінансові активи та не здійснював припинення їх визнання через передавання іншій стороні.

Визнання фінансового зобов’язання або його частини припиняється в разі погашення, анулювання або закінчення строку дії відповідного зобов’язання. При заміні одного існуючого фінансового зобов’язання іншим зобов’язанням перед тим самим кредитором на суттєво відмінних умовах або у випадкувнесення суттєвих змін до умов існуючого зобов’язання, визнання первісного зобов’язання припиняється та визнається нове фінансове зобов’язання.