5. Доведіть необхідність теоретичного обгрунтування розміщення продуктивних сил та розвитку економіки регіонів.

Теорія «концентричних кілець» Тю­нена. Німецький поміщик Тюнен, вивчаючи питання утворення ренти, вирішив виявити вплив міста-ринку на сільськогосподарську спеціалізацію прилеглої території, яка характеризується однаковою родючістю для всього простору. Місто розташоване у центрі території, а простір являє собою коло. Чим далі від центра, тим більші транспортні витрати для ферм, які перебувають у центрі кола. Це впливає на загальні витрати фермерів, але щодо кожної культури неоднаково.

Теорія «штандортів» А. Вебера. Якщо роз­глядати розташування джерел сировини й споживачів про­дукції у певних місцях виробництва, то можна знайти точку в просторі, де витрати на перевезення будуть мінімальні. Таку точку А. Вебер вважав оптимальним місцем для розміщення виробництва. За наявності двох пунктів си­ровини та одного пункту споживання він будував три­кутник, усередині котрого визначав вихідну точку. У пунктах А й С знаходяться джерела сировини, у пункті В – споживач готової продукції. Транспортні витрати залежать лише від маси вантажу й відстані. У таких випадках маси вантажів можна уподібнити до сил «Система шестикутників» Кристалера–Леша. Обидва німецьких вчених розробили своє вчення у тридцяті роки XX ст. В. Кристалер висунув теорію «центральних місць». Цент­ральне місце – це місто, яке забезпечує навколишній простір товарами й послугами. А. Леш розвинув цю ідею й створив загальну теорію просторової економіки. Вихідною точкою в міркуваннях Кристалера й Леша є шестикутник як ідеальна комірка організації виробництва. На ідеальній рівнині з рівномірним поділом сировинних ресурсів і населення формою ринку, що тяжіє до одиничного центру, буде коло (відстань від центра до найвіддаленіших точок за цих умов однакова). Інший центр утворює коло, третій – ще один тощо. Проте для заповнення економічного простору кола не є ідеальною формою, бо, прилягаючи одне до одного, вони залишають незаповнений простір. Набагато ж краще «пакуються» вписані у коло шести­кутники.

Кристалер побудував систему шестикутників за прин­ципом визначення рангів центральних міст, – залежно від їхніх розмірів і функціонального призначення. У центрі системи – найбільше багатофункціональне місто; потім виділяються центри першого, другого, третього тощо по­рядків. Кристалер виходив з припущення, що обслуговувана точка повинна знаходитися на відстані до 1 години ходи (4 км); за цим він визначав розміри шестикутників.

6.Поясніть, у чому полягають цілі і завдання державної регіональної політики України в економічній та соціальній сфері.

Державна регіональна економічна політика  це сукупність організаційних, правових та економічних заходів, які здійснюються державою у сфері розвитку регіонів відповідно до поточних і стратегічних ці­лей. Ці заходи спрямовуються на:

1.ефективний розвиток і розміщення продуктивних сил окремих регіонів; 2.раціональне використан­ня природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалів;

3.створення здорових умов для життя і діяльності населення; 4.забезпечення еко­номічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства. Державна регіональна економічна політика є складовою державної регіональної політики, яка охоплює економічний, соціальний, демографічний, екологічний, поселенський і науково-технічний аспекти. Цілі державної регіональної економічної політики: 1)збільшення національного багатства країни шляхом ефективного використання природно-ресурсного, трудового і науково-технічного потенціалів регіонів, співпраці між ними;2)вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення

ефективності територіального поділу праці, раціоналізація системи розселення, враху­вання економічних, соціальних, історико-культурних та інших особливостей регіонів під час проведення економічних реформ на місцях; 3)підтримка збалансованості економічного розвитку, екологічного стану, соціально-демографічного та суспільно-політичного процесів. Завдання державної регіональної економічної політики в економічній сфері: 1.досягнення економічно та соціальне виправданого рівня комплекс­ності й раціональності структури господарства; 2.створення сприятливих умов для розвитку підприємництва й ринкової інфраструктури та інших ринкових перетворень; 3.формування та розвиток вільних економічних зон, налагодження зв'язків між прикордонними регіонами; 4.удосконалення економічного районування та визначення мережі економічних районів країни.

Завдання державної регіональної економічної політики в соціаль­ній сфері: 1)гарантування соціальних прав громадян, встановлених Конститу­цією України; 2)підвищення рівня життя та соціального захисту населення в усіх регіонах, забезпечення зайнятості населення; 3)гарантування продовольчої забезпеченості регіонів, створення високопродуктивних галузей в аграрному виробництві, вихід на світові продовольчі ринки; 4)здійснення економічних і соціальних заходів щодо запобігання погіршенню демографічної ситуації; 5)формування раціональної системи розселення населення.