- •3. Зв'язок науки про регіональну економіку з іншими економічними науками. Її роль у подальшому розвитку економіки регіонів.
- •5. Доведіть необхідність теоретичного обгрунтування розміщення продуктивних сил та розвитку економіки регіонів.
- •6.Поясніть, у чому полягають цілі і завдання державної регіональної політики України в економічній та соціальній сфері.
- •7.Визначити основні закономірності розміщення продуктивних сил. Доведіть їх роль у підвищенні ефективності роботи існуючого і перспективного виробництва регіонів в сучасних умовах.
- •8. Визначити основні принципи розміщення продуктивних сил. Доведіть їх роль у підвищенні ефективності роботи підприємств регіонів в сучасних умовах.
- •10. Розкрити основні принципи сучасного економічного районування України. Районний господарський комплекс, його галузева структура (три групи галузей).
- •12.Сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу. Провідні центри машинобудування. Проблеми і перспективи розвитку галузі.
- •14 Територіальний поділ праці як основа формування економіки регіонів
- •15. Особливості структури господ. Комплексу Донецького (та всіх інших) екон. Району.Промислова спеціалізація регіону.
- •16. Роль паливно-енергетичного комплексу в економіці України, його стуктура. Основні райони видобутку вугілля. Сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку галузі.
- •18. Сутність регіональної економічної політики. Об'єкти і суб'єкти державної регіональної політики.
- •20. Проаналізувати мінерально-сировинну базу України, показати регіональні особливості розміщення найважливіших видів мінеральних ресурсів.
- •21. Особливості структури господарського комплексу Північно-Східного економічного району. Роль машинобудування району в територіальному поділу праці.
- •22. Значення хімічної промисловості у народному господарстві України. Структура галузі та провідні виробництва.
- •23. Сучасна галузева структура народного господарства та тенденції її розвитку. Міжгалузеві комплекси.
- •24. Особливості галузевої структури господарського комплексу Придніпровського економічного району України. Його роль в економіці країни.
- •28. Паливно-енергетичний комплекс України, його структура. Особливості сучасного паливно-енергетичного балансу. Проблеми розвитку комплексу.
22. Значення хімічної промисловості у народному господарстві України. Структура галузі та провідні виробництва.
Сировинна база хімічної промисловості надзвичайно різноманітна – це й корисні копалини, сільськогосподарська сировина, відходи промислової переробки, синтетичні хімічні матеріали, повітря та вода.
Україна має потужну сировинну базу – це родовища самородної сірки в Прикарпатті (Роздол, Яворів), калійних солей (Калуш, Стебник), практично необмежені поклади кам'яної солі в Донбасі (Артемівськ, Слов'янськ), Закарпатті (Солотвино) і Прикарпатті (Болехов, Дрогобич), запаси самоосадної солі в озерах і лиманах Причорномор'я та Криму. Особливо багатий на хлоридні солі натрію, магнію й брому Сиваш. Великі запаси каоліну, вогнетривких глин, вапняків, доломітів, графіту та інших нерудних копалин сприяють розвитку багатьох хімічних виробництв. Сировиною є також вугілля, продукти коксового виробництва, нафта й горючі гази. Розгалужена система трубопроводів наближає підприємства органічної хімії до районів споживання виробленої продукції.
Хімічна промисловість найбільш розвинена в Донбасі, Придніпров'ї та Прикарпатті.
Гірничо-хімічна промисловість здійснює видобуток сировини для неорганічної хімії. Основна продукція – калійні солі Калуша і Стебника, сірка Роздолу та Яворова, кам'яна сіль Артемівська й Слов'янська, вапняки Донецької області та АР Крим. Галузь, сконцентрована переважно в Карпатському, Донецькому і Придніпровському економічних районах.
Основна хімічна промисловість виробляє соду, сірчану кислоту й мінеральні добрива. Виробництво кальцинованої соди зосереджене в районах залягання солей та вапняків у Слов'янську й Лисичанську, каустичної соди, – у Слов'янську, Лисичанську і Красноперекопську. Виробництво сірчаної кислоти, розміщене в районах її споживання (низька транспортабельність). Підприємства тяжіють до виробництва фосфорних і азотних добрив у Костянтинівці, Сумах, Вінниці, Одесі, Горлівці, Дніпродзержинську й Лисичанську.
Виробництво мінеральних добрив (азотних, калійних, фосфорних і комбінованих) є провідною галуззю хімічної промисловості України.
Фосфорні добрива виробляють із привізних апатитів Кольського півострова на Вінницькому й Костянтинівському хімічних заводах, Сумському та Одеському суперфосфатних заводах. Використовують й фосфорити Кролевецького, Ізюмського та Придністровських родовищ України.
Виробництво калійних добрив зосереджене у Стебнику (100 тис. т сульфатів калію), Калуші (80 тис. т), Роздолі (100 тис. т хлориду калію), Вінниці, Костянтинівці (10 тис т). Передбачається реконструкція галузі, впровадження нових технологій, збільшення видобутку сировини до 2,8 млн т, що дасть змогу отримати понад 150 тис. т оксидів калію за рік (Калушське та Стебниківське родовища).
23. Сучасна галузева структура народного господарства та тенденції її розвитку. Міжгалузеві комплекси.
Суч. галузева структура нар. гос-ва та тенденції її розвитку.Міжгалузеві комплекси.
На галузеву структуру економ1ки Укр впливають pi3нi ек та природн1 чинники, в тому числ1 наявний р1вень розвитку продуктивних сил, темпи зростання виробництва, р1вень за-безпечення сировинними та паливно-енергетичнимн ресурсами, інтенсивність реал1зації досягнень науки й техн1ки, м1жнародний поділ npaцi, економічна 1нтеграц1я.
У проце-ci розвитку докоршно зм1нилася п структура. Провідну роль пачала відіграватн важка промисловкть. Це змінило сідввідношения м1ж виробництвом засоб1в виробництва i предмет!в споживання. 3 1990 р. структура господарства Укр значно змінилася. Так, зменшилися промислове виробництво - на 50%,. Буд1вельний комплекс не зазнав змін, а частка послуг у ВВП зросла Тіньова економ1ка, за оцінками
спец1ал1стів, становить біля 60%.. У галузев1й структур! промисловост1 Укр в 1998 р. на перше місце вийшла чорна металургія, за нею ене-ргетика, машинобудування i металообробка, харчова,
паливна промислов1сть. Структура галузей. що виробляють засоби внробництва, включає видобувн1 та обробні галузі До видобувиих належать: видобуток мінера-льного палива, виробннцтво електроенергії на ГЕС. Спеціал1зуються галуз1 за ознакамп однор1дност1, спільністю використовуваної
сировини або за характером технології. Вони групуються у так 3Baнi комплексні галузі. Тому галуз1 можна групуватп в паливно-енерге-тичний, металург1йний, машннобудівний, х1м1ко-л1совий комплекси.
