Розділ 6. Операції банків з цінними паперами

6.1. Операції банків з цінними паперами

Банк здійснює операції з цінними паперами відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про державні цінні папери і фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів», постанов Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, постанов, інструкцій та нормативних документів Національного банку України та інших нормативно правових актів, що регламентують випуск та обіг цінних паперів.

АТ “Ощадбанк” має багаторічний досвід роботи на ринку цінних паперів та здійснює діяльність на фондовому ринку на підставі Ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АБ № 218398 від 20.06.2005р. на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльність по випуску та обігу цінних паперів; депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.

АТ «Ощадбанк» надає послуги зберігача цінних паперів. За дорученням клієнта банку (депонента) Ощадбанк (зберігач) відкриває та веде рахунки клієнтів у цінних паперах, зберігає їх. Протягом всього терміну дії відповідного договору банк здійснює обслуговування операцій за цим рахунком

Банком здійснюється ведення рахунку у цінних паперах відповідно до порядку, у визначені терміни та строки, які можуть бути скорочені додатковими угодами.

АТ «Ощадбанк» не здійснює операцій з цінними паперами у випадку виявлення порушень вимог подання, заповнення розпорядження та захисту інформації, яка потрібна для здійснення цих операцій зберігачем, або якщо виконання цього розпорядження буде суперечити чинному законодавству України.

Банк, діючи в інтересах клієнта, не здійснюватиме жодних дій та не надасть жодної інформації щодо цінних паперів, що належать клієнтові, або інформації щодо нього без відповідних розпоряджень Депонента, крім випадків, прямо передбачених законодавством України.

У разі висловлення бажання щодо закриття рахунку клієнт має подати письмову вимогу.

Для відкриття рахунку у цінних паперах юридична особа-резидент подає Зберігачу такі документи:

1. копію свідоцтва про державну реєстрацію , засвідчену нотаріально або органом, який видав це свідоцтво (довідку);

2. копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав це свідоцтво (довідку);

3. копію статуту засвідчену нотаріально або печаткою юр. особи з пред'явленням оригіналу;

4. копію установчого договору засвідчену нотаріально або печаткою юр. особи з пред'явленням оригіналу;

5. копію документа, що підтверджує призначення на посаду осіб, які мають право діяти від імені юр. особи без доручення;

6. довіреність розпорядників рахунку у цінних паперах, видану та підписану керівником юридичної особи і засвідчену печаткою цієї юридичної особи, якщо розпорядником рахунку не є керівник цієї юридичної особи;

7. довідку про ідентифікаційний код платника податків ;

8. картку із зразками підписів не менше двох розпорядників рахунку у цінних паперах та відбитком печатки юридичної особи, затверджену керівником та головним бухгалтером (бухгалтером) юридичної особи (якщо посада головного бухгалтера передбачена штатним розписом юридичної особи) і засвідчену нотаріально.

9. Ксерокопії паспортів та ідентифікаційних кодів розпорядників рахунку завірені цими розпорядниками.

10. Анкету рахунку у цінних паперах, що оформлюється згідно з встановленим зразком.

11. Розпорядження на відкриття рахунку у ЦП (за формою зберігача)

Усі документи, що розмішуються більш як на одній сторінці, повинні бути надруковані з двох сторін одного аркуша або прошиті та скріплені печаткою юридичної особи.

.

РОЗДІЛ 7. ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

7.1. Облік основних засобів і нематеріальних активів банків України.

АТ «Ощадбанк»у своїй діяльності керується Законом України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні».

Об'єкт основних засобів або нематеріальний актив (придбаний або створений) визнається активом, якщо є імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.

Придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи визнаються за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з вартості придбання (з вирахуванням торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням.

Нематеріальний актив, отриманий у результаті його розроблення, відображається в балансі, якщо банк має:

- намір, технічні засоби та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, придатного для реалізації або використання;

- змогу отримати майбутні економічні вигоди від реалізації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних із розробленням нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям визнання, то витрати, що пов'язані з його придбанням або створенням, визнаються витратами звітного періоду, протягом якого вони були здійснені.

Не визнаються нематеріальним активом і підлягають відображенню в складі витрат звітного періоду, у якому вони були здійснені, такі витрати: на дослідження; на підготовку і перепідготовку кадрів; на рекламу; на створення, реорганізацію та переміщення банку або його частини; на створення внутрішньої ділової репутації банку, вартість видань.

Первісна вартість окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, за які сплачена загальна сума, визначається розподілом цієї суми пропорційно справедливій вартості кожного з придбаних об’єктів. Первісна вартість об’єктів, переведених з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо до основних засобів, дорівнює їх собівартості.

Запаси матеріальних цінностей також відображаються в бухгалтерському обліку за їх первісною вартістю і не переоцінюються.

Метод оцінки придбаних основних засобів передбачає врахування в складі їх первісної вартості усіх затрат, пов’язаних з придбанням, доставкою, монтажем і введенням в експлуатацію зазначених активів.

Вартість усіх необоротних (матеріальних та нематеріальних) активів підлягає амортизації (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій та предметів антикваріату, а також необоротних активів, утримуваних для продажу).

Амортизація основних засобів проводиться щомісячно на підставі спеціально затверджених норм протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта. Зазначений строк визначається під час первісного визнання необоротного активу.

Метод амортизації – прямолінійний.

Норми амортизації встановлюються згідно з додатком до внутрішнього „Положення про порядок обліку основних засобів та нематеріальних активів”, затвердженого рішенням Правління банку.

Якщо члени комісії по оприбуткуванню основних засобів не дійшли до єдиного висновку щодо встановлення норми амортизаційних відрахувань згідно цього додатку, чи у додатку немає відповідної групи основних засобів, фахівець з питань експлуатації конкретного об’єкту основних засобів подає обґрунтування у письмовій формі, яке є підставою для доповнення додатку.

Протягом звітного 2013 року банк не надавав та не приймав у фінансовий лізинг основні засоби, а також не застосовував свої основні засоби у якості застави. Проте станом на кінець 2013 року банк надавав власні основні засоби (комп’ютерне обладнання) в оперативну оренду угорському та південно-африканському посольствам для використання під час роботи з дистанційними системами обслуговування.

Переоцінка первісної вартості основних засобів не проводилась. Терміни корисного використання та норми амортизації основних засобів переглядалися лише у разі проведення їх поліпшення (модернізації, модифікації, реконструкції тощо), в результаті чого збільшувались майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від використання відповідних активів.

Протягом 2013 року банк не здійснював переоцінку необоротних активів, відповідно розмір активів та власного капіталу не збільшувались. Також протягом 2013 року банк не визнавав зменшення корисності необоротних активів.

Амортизація вартості нематеріальних активів, відповідно до облікової політики банку, нараховується щомісячно із застосуванням прямолінійного методу за нормами, визначеними згідно зі строками корисного використання активів.

Строк корисного використання окремого нематеріального активу встановлюється відповідно до строків дії ліцензій, визначених ліцензійними договорами, або на базі висновку фахівців інформаційних технологій, якщо програмне забезпечення закуповується або розробляється банком самостійно.

Річні норми амортизації на програмні продукти, якщо такі продукти не оновлюються протягом свого використання, складають від 20% до 100%, що виключає можливість накопичення суттєвого морального зносу. Як наслідок, банк не має необхідності в переоцінці первісної вартості зазначених нематеріальних активів, перегляді норм їх амортизації або термінів корисного використання.

Річні норми амортизації на ліцензійні програми, які підтримуються і оновлюються виробниками, складають від 3,33% до 20%. У такому разі строк корисного використання нематеріальних активів може переглядатися у разі зміни очікуваних економічних вигід від його експлуатації. У випадку такої зміни нарахування амортизації виходячи з нового строку корисного використання починається з місяця, наступного за місяцем зміни зазначеного строку. Протягом звітного 2013 року строк корисного використання нематеріальних активів переглядався, але не змінювався.