
- •Міністерство освіти і науки,
- •Самостійна робота №7 системи масового обслуговування з пріоритетами
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст роботи та вихідні дані до її виконання
- •Приклад виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Зміст роботи та вихідні дані до її виконання
- •Приклад виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №9 задача листоноші
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст роботи та вихідні дані до її виконання
- •Приклад виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Приклад виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №11 розв’язування задач лінійного програмування за допомогою методів теорії ігор
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст роботи та вихідні дані до її виконання
- •Приклад виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №12 прийняття рішень в умовах ризику
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст роботи та вихідні дані до її виконання
- •Приклад виконання роботи
- •Контрольні запитання
Приклад виконання роботи
Розглянемо приклад виконання роботи для схеми маршрутної мережі, наведеної на рисунку 9.2.
Спочатку
перевіряємо наявність у мережі вершин
з непарними степенями. Таких вершин на
мережі шість:
,
,
,
,
та
.
Використовуючи
алгоритм Дейкстри знаходимо найкоротші
відстані
та шляхи
між всіма парами вершин з непарними
степенями. В результаті отримуємо
матрицю
(таблиця 9.2). По діагоналі цієї матриці
проставляємо знаки безкінечності.
У таблиці 9.3 наведені найкоротші шляхи, які відповідають знайденим найкоротшим відстаням.
Рисунок 9.2 — Схема мережі вулиць (приклад)
Таблиця 9.2 — Матриця найкоротших відстаней між вершинами з непарними степенями
|
2 |
3 |
4 |
6 |
7 |
8 |
2 |
|
5 |
3 |
13 |
14 |
13 |
3 |
5 |
|
7 |
13 |
9 |
18 |
4 |
3 |
7 |
|
10 |
14 |
13 |
6 |
13 |
13 |
10 |
|
4 |
10 |
7 |
14 |
9 |
14 |
4 |
|
14 |
8 |
13 |
18 |
13 |
10 |
14 |
|
Таблиця 9.3 — Матриця найкоротших шляхів між вершинами з непарними степенями
|
2 |
3 |
4 |
6 |
7 |
8 |
2 |
|
2-3 |
2-4 |
2-4-6 |
2-3-7 |
2-1-8 |
3 |
3-2 |
|
3-4 |
3-7-6 |
3-7 |
3-2-1-8 |
4 |
4-2 |
4-3 |
|
4-6 |
4-6-7 |
4-5-8 |
6 |
6-4-2 |
6-7-3 |
6-4 |
|
6-7 |
6-9-8 |
7 |
7-3-2 |
7-3 |
7-6-4 |
7-6 |
|
7-6-9-8 |
8 |
8-1-2 |
8-1-2-3 |
8-5-4 |
8-9-6 |
8-9-6-7 |
|
Розглянемо всі можливі паросполучення непарних вершин та підрахуємо їх сумарну довжину:
(2,3); (4,6); (7,8) : 5+10+14 = 29 км;
(2,3); (4,7); (6,8) : 5+14+10 = 29 км;
(2,3); (4,8); (6,7) : 5+13+ 4 = 22 км;
(2,4); (3,6); (7,8) : 3+13+14 = 30 км;
(2,4); (3,7); (6,8) : 3+ 9+ 10 = 22 км;
(2,4): (3,8); (6,7) : 3+18+ 4 = 25 км;
(2,6); (3,4); (7,8) : 13+7+14 = 34 км;
(2,6); (4,7); (3,8) : 13+14+18 = 45 км;
(2,6); (4,8); (3,7) : 13+13+9 = 35 км;
(2,7); (4,6); (3,8) : 14+10+18 = 42 км;
(2,7); (3,4); (6,8) : 14+7+10 = 31 км;
(2,7); (4,8); (3,6) : 14+13+13 = 40 км;
(2,8); (4,6); (3,7) : 13+10+9 = 32 км;
(2,8); (4,7); (3,6) : 13+14+13 = 40 км;
(2,8); (3,4); (6,7) : 13+7+4 = 24 км.
Таким чином, маємо два паросполучення з мінімальною довжиною (3 та 5, позначені напівжирним шрифтом). Візьмемо, наприклад, паросполучення (2,3); (4,8); (6,7). У відповідності до таблиці найкоротших шляхів 9.3 додаємо до вихідного графа додаткові ребра, які відповідають найкоротшим шляхам отриманого мінімального паросполучення (показані пунктирними лініями). Отриманий після цієї операції вихідний граф наведено на рисунку 9.3.
Тепер ми маємо ейлерів граф, тобто граф, всі степені вершин якого є парними. Використовуючи алгоритм Фльорі знаходимо у ньому ейлерів цикл, починаючи, наприклад, з вершини 1:
1 - 8 - 9 - 10 - 7 - 6 - 9 - 5 - 8 - 5 - 4 - 6 - 7 - 3 - 4 - 5 - 1 - 2 - 3 - 2 - 4 - 1
Довжина цього маршруту дорівнює сумі довжин всіх ланок мережі 115 км та суми довжин доданих ребер з найменшого паросполучення (22), тобто 115+22 = 137 км.
Рисунок 9.3 — Вихідний граф, розширений фіктивними ребрами