
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Основні поняття і визначення алгебри логіки і цифрового кінцевого автомату
- •1.1 Основні визначення алгебри логіки
- •1.2 Кінцевий автомат
- •1.3 Основні логічні операції
- •1.3.1 Операція заперечення
- •1.3. 2 Операція логічного множення
- •1.3. 3 Операція логічного додавання
- •1.3. 4 Операція еквіваленція
- •1.3. 5 Операція імплікація
- •1.3. 6 Сума по модулю 2
- •1.3. 7 Штрих Шеффера
- •2 Залежність состава функцій від числа змінних
- •2.1 Склад функцій при відсутності вхідних змінних
- •2.2 Функції однієї змінної
- •2.3 Функції двох змінних
- •2.4 Дійсні і фіктивні функції
- •2.5 Визначення загального числа функцій
- •3 Суперпозиція функцій
- •3.1 Методи суперпозиції
- •3.2 Вираження одних елементарних функцій через інші
- •4 Властивості законів і правила алгебри логіки
- •4.1 Властивості операцій кон`юнкції, диз'юнкції, заперечення
- •4.2 Властивості функцій: суми по модулю 2, імплікації, Шеффера і Пірса
- •4.3 Основні класи фал
- •4.3.3 Клас самоподвійних функцій
- •5.1.1 Подання лф у досконалій диз'юнктивній нормальній формі
- •5.1.2 Диз'юнктивна нормальна форма лф
- •5.1.3 Подання лф у досконалій кон`юнктивній нормальній формі
- •5.2 Основні властивості і алгоритм одержання дднф, дкнф
- •5.2. 1 Загальні властивості дднф
- •5.2.3 Властивості дкнф
- •5.2.4 Алгоритм запису дкнф
- •5.3 Способи перетворення днф і кнф у дднф і дкнф
- •6 Повні системи функцій
- •6.1 Функціонально повні базиси
- •6.2 Теорема Поста
- •7 Методи мінімізації функцій алгебри логіки
- •7.1 Аналітичний метод мінімізації фал
- •7.2 Числове і геометричне подання фал
- •7.3 Мінімізація фл за допомогою комплексу кубів
- •7.3.1 Побудова комплексу кубів і його мінімального покриття
- •7.3.2 Ціна покриття кубів
- •7.4 Метод невизначених коефіцієнтів
- •8 Метод квайна - мак-класкі
- •9 Метод мінімізації лф за допомогою карт карно
- •9.1 Правила мінімізації по картах Карно
- •9.1. 2 Правило об'єднання сусідніх кліток
- •9.1. 3 Визначення простих імплікант
- •9.2 Не повністю визначені логічні функції в картах Карно
- •10 Аналіз і структурний синтез цифрових автоматів
- •10.1 Завдання аналізу і синтезу
- •10.2 Синтез елементів логічних схем
- •10.3 Особливості схем логічних елементів
- •10.3.1 Базовий логічний елемент
- •10.3.2 Елемент із відкритим колектором
- •10.3. 3 Елементи і - або – ні і розширники
- •10.3.4Тристабільні логічні елементи
- •10.4 Часові параметри логічних мікросхем
- •10.5 Перехідні процеси в логічних схемах мікросхем
- •11 Комбінаційні схеми
- •11.1 Побудова перетворювача кодів
- •11.2 Суматори
- •11.3 Тимчасові логічні функції
- •12 Способи завдання цифрових кінцевих автоматів
- •12.1 Математичні моделі ца
- •12.2 Табличний спосіб завдання ца
- •12.3 Завдання цифрового автомата графом
- •12.4 Мінімізація абстрактних автоматів
- •13 Методи структурного синтезу автоматів
- •13.1 Канонічний метод синтезу автомата
- •13.1. 1 Приклад синтезу ца канонічним методом
- •13.2 Структурний синтез ца по методу графа автомата
- •13.3 Метод синтезу ца по графі-схемі алгоритму
- •13.4 Синтез автомата із жорсткою логікою керування
- •13.4.1 Принцип роботи мікропрограмного автомата із жорсткою логікою керування
- •13.4.2 Проектування мікропрограмного автомата із жорсткою логікою керування
- •14 Мова завдання поводження цп - vhdl і синтезатор leonardo
- •15 Програмувальні логічні матриці
- •16 Схеми основних логічних пристроїв
- •16.1 Елементи пам'яті послідомностних логічних схем
- •16.1. 1 Тригер
- •16.1. 1.1 Асинхронний rs - триггер
- •16.1. 1.2 Синхронний rs - триггер
- •16.1. 2 Універсальний jk-тригер
- •16.1. 3 T – тригер
- •16.2 Регістри
- •16.2.1 Паралельні і послідовні регістри
- •16.2.2 Реверсивний регістр зрушення
- •Список літератури
1.3 Основні логічні операції
При утворенні із простих висловлень складних, більшу роль грають сполучні зв'язування, що визначають зміст і логіку цілого ствердження. Наприклад: "Я піду в парк і зустріну друга", "Я піду в парк або зустріну друга", "Якщо я піду в парк, то зустріну друга", "Я піду в парк, якщо і тільки якщо зустріну друга", "Я піду в парк тоді і тільки тоді, коли зустріну друга".
В алгебрі логіки сполучні зв'язування, крім зв'язку змінних, визначають логічні операції. Основні з них наведені нижче із прийняти-ми в технічній літературі позначеннями і таблицями істинності.
Таблицею істинності (ТІ) називається таблиця, у якій наведені можливі значення {0,1} вхідних змінних висловлень X € (х1, х2,…хn) і відповідні їм вихідні значення функції Y(х1, х2,…хn) з множини {0,1}. Це є основна мета побудови складного висловлення.
1.3.1 Операція заперечення
Операція
заперечення - НІ, в алгебрі логіки
позначається рис-кою над змінною
(формулою):
.
Зустрічається позначенняךХ,
~X.
Запереченням називається така логічна операція між вхідною логічною змінною X і вихідною логічною змінною Y, при якій Y істинно тільки тоді, коли X помилкове, і навпаки, Y помилкове тільки тоді, коли істинно X.
За
допомогою логіко-математичної символіки
логічна функція НІ
записується як У =
і читається "у дорівнює не х".
Наприклад, якщо X - ствердження про наявність сигналу Лог.1 на вході мікросхеми, то Y відповідає ствердженню про наявність сигналу Лог.0 (див. рис. 1.2).
Рисунок 1.2 – Позначення і ТІ операції НІ
Далі для спрощення розуміння наведені приклади кількох логічних функцій (ЛФ) тільки від двох змінних Y(х1, х2), хоча більшість з них також вірні для будь-якої їх кількості Y(х1, х2,…хn).
1.3. 2 Операція логічного множення
Операція логічного множення декількох змінних - І, кон`юнкція. Синоніми: збіг, добуток, перетинання, логічне І.
Логіко-математична символіка для двох змінних має кілька видів:
у
= x1·x2,
y = x1x2,
y = x1
x2,
y = x1
& x2,
y = x1
x2
. Читается:
x1
і x2.
Операцією логічного множення декількох вхідних змінних Xi (х1, х2,.., хn)називається така вихідна функція Y, що істинна тільки тоді, коли одночасно істинні всі множені змінні з Xi (х1, х2,…хn).
Логічна операція двумісна і більше.
Рисунок 1.3 – Позначення і ТІ операції І
Сигнал на виході логічного пристрою І буде тоді, коли буде x1 = Лог.1 і х2 = Лог.1. Це добре видно з ТІ (див. рис. 1.3).
1.3. 3 Операція логічного додавання
Операція логічного додавання АБО називається диз'юнкція (поділ, логічна сума, збірка, логічне АБО).
Логіко-математична символіка для двох змінних має кілька видів:
у
= x1+x2,
y = x1x2,
y = x1
x2.
Читається: x1
або х2.
Операцією логічного додавання кількох змінних Xi (х1, х2,…хn) називається така функція Y, що істинна тоді, коли істинна хоча б одна змінна з Xi (х1, х2,…хn).
Логічна операція АБО двумістна і більше. Треба мати на увазі, що у звичайній мові сполучення "або'' вживається у двох різних змістах: не альтернативне (не виключає) АБО і альтернативне (виключне) АБО. У висловленнях першого типу затверджується істинність, принаймні, одного із простих висловлень, що беруть участь у ньому; у другому випадку - у точності одного (або ... або).
Диз'юнкція
відповідає не
альтернативній операції АБО.
Абсолютна істинність
означає, що в кожній ситуації хоча б
одне з висловлень x1,
x2
істинно, а якщо обоє, те тим більше є
істинно.
Сигнал на виході логічного пристрою АБО буде Лог.1 тоді, коли хоча б один сигнал на вході буде 1 (див. рис. 1.4).
Рисунок 1.4 – Позначення і ТІ операції АБО