
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1.2 Засоби вимірювання та їх основні параметри
- •1.2 Підготовка до роботи
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Зміст звіту
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лабораторна робота № 2 електронні ключі
- •2.1 Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1 Ключі напруги на біполярних транзисторах
- •2.1.1.1 Робота ключа в статичному режимі
- •2.1.1.2 Робота ключа в динамічному режимі
- •2.1.1.3 Засоби підвищення швидкодії ключової схеми
- •2.1.2 Ключі на мдн - транзисторах
- •2.1.2.1 Ключ на мдн - транзисторах з резистивним навантаженням
- •2.1.2.2 Ключ на мдн - транзисторі з динамічним навантаженням
- •2.1.2.3 Ключ на мдн - транзисторах з доповнюючими типами провідності
- •2.1.3 Транзисторний перемикач струму (струмовий ключ)
- •2.2 Підготовка до роботи
- •Таблиця 2.2 - Таблиця варіантів
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Зміст звіту
- •Контрольні питання
- •Література
- •3.3 Содержание отчета
- •Контрольные вопросы
- •3.4 Краткие теоретические сведения
- •3.4.1 Понятия алгебры логики
- •Литература
- •4.1.1.1 Базовий логічний елемент транзисторно-транзисторної логіки
- •4.1.1.2 Елемент емітерно-з’вязаної логіки
- •4.1.1.3 Логічні елементи кмдн - типу
- •4.1.2 Основні параметри логічних елементів
- •4.1.3 Умовні графічні позначення інтегральних схем
- •4.2 Підготовка до роботи
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Зміст звіту
- •4.1.2 Rs-тригери
- •4.1.2.1 Асинхронний тригер rs-типу
- •4.1.2.2 Синхронний rs-тригер
- •4.1.3 D-тригер
- •4.1.4 Т-триггер
- •4.1.5 Jк- тригер
- •4.2 Підготоівка до лабораторної роботи
- •4.3. Порядок виконання роботи
- •4.4 Зміст звіту
- •Контрольні питання
- •Література
- •5.1.2 Класифікація електричних фільтрів
- •5.1.3 Lc-фільтри
- •5.1.4 Пасивні rc-фільтри
- •5.1.5 Активні rc-фільтри
- •5.2 Домашнє завдання
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •5.3.1 Моделювання lc-фільтрів
- •5.3.2 Моделювання пасивних rc-фільтрів
- •5.4 Зміст звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
5.1.2 Класифікація електричних фільтрів
Сучасні електричні фільтри підрозділяються на пасивні та активні. Пасивні фільтри містять тільки пасивні R-, L-, C-елементи. Активні фільтри крім R-, C-елементів містять активні електронні прибори: лампи, транзистори, підсилювачі тощо.
Широке розповсюдження отримали активні RC-фільтри з використанням операційних підсилювачів.
За видом алгебраїчного полінома, що апроксимує передаточну функцію фільтра, розрізняють фільтри Баттерворта, Чебишева, Золотарьова, Бесселя та інші.
Частотні характеристики фільтрів Баттерворта та Чебишева наведені на рис. 5. 2.
Фільтри Баттерворта. Ці фільтри характеризуються максимально плоскою АЧХ в смузі пропускання. Але мають малу крутизну АЧХ в перехідній смузі частот. АЧХ фільтра Баттерворта (рис. 5.2, а) описується виразом:
,
(5.3)
де – нормована частота;
–амплітудний
множник,
що
визначає максимальне згасання αП
на
межі смуги пропускання;
n – порядок фільтра (число ланок фільтра).
а) б)
а) фільтр Баттерворта; б) фільтр Чебишева
Рисунок 5. 2 – Частотні характеристики ФНЧ
Фільтри Чебишева. Ці фільтри забезпечують найбільшу крутизну АЧХ в перехідній смузі частот. Але АЧХ в смузі пропускання має коливальний характер. АЧХ фільтра Чебишева (рис. 5.2, б) описується виразом:
,
(5.4)
де ε – коефіцієнт нерівномірності АЧХ в смузі пропускання;
Тn(Ω) – поліном Чебишева першого роду n-го порядку:
Тn(Ω) = cos(n.arccosΩ) при Ω ≤ 1;
Тn(Ω) = ch(n.arcchΩ) при Ω > 1,
n – порядок фільтра;
–нормована
частота.
Фільтри Золотарьова. Передаточна функція цих фільтрів описується дробами Золотарьова. В цьому випадку порядок фільтра та його складність являються мінімальними.
Фільтри Бесселя. Передаточна функція цих фільтрів описується поліномом Бесселя. Ці фільтри мають лінійну ФЧХ в смузі пропускання та максимально плоску перехідну характеристику. Це особливо важливо, коли фільтр призначений для передачі імпульсних сигналів, наприклад, коли він використовується як лінії затримки. В цьому випадку необхідно, щоб коливання з різними частотами запізнювалися однаково. Затримка сигналу не залежить від частоти, якщо ФЧХ фільтра лінійна.
В радіотехніці найбільше розповсюдження отримали фільтри Баттерворта та Чебишева.
5.1.3 Lc-фільтри
LC-фільтри підрозділяються на фільтри типа K та типа m. Перевагою фільтрів типа К є безперервне зростання згасання в смузі загородження та простота схеми.
Найбільш простими є Г-подібні півланки. Але для отримання більшого згасання та симетрії схеми застосовуються також Т-подібні та П-подібні ланки. Схеми та розрахункові формули для LC-фільтрів типа K наведені в таблицях 5.1 та 5.2.
До недоліків LC-фільтрів типа K слід віднести малу крутизну частотної характеристики згасання та залежність хвильового опору фільтра від частоти. Ці недоліки можна усунути, якщо застосувати більш складні схеми LC-фільтрів – фільтри типа m. Частотна характеристика згасання в цих фільтрах має велику крутизну, згасання на певних частотах досягає великого значення, після чого зменшується. Ці частоти називаються частотами нескінченного згасання.
До недоліків LC-фільтрів взагалі треба віднести: їх нетехнологічність, необхідність екранування котушок, на низьких частотах розміри та маса котушок індуктивності стають значними.
Таблиця 5.1 – Схеми для LC- фільтрів типа К
Тип фільтра |
Схеми фільтрів | ||
Г-подібна пів-ланка |
Т-подібна ланка |
П-подібна ланка | |
ФНЧ |
|
|
|
ФВЧ |
|
|
|
СПФ |
|
|
|
СЗФ |
|
|
|
Таблиця 5.2 – Розрахункові формули для LC- фільтрів типа К
Тип фільтра |
Характеристики згасання |
Розрахункові формули L, мГн; C, мкФ; RН, Ом; f, кГц. |
ФНЧ |
|
|
ФВЧ |
|
|
СПФ |
|
|
СЗФ |
|
|