4.2 Підготоівка до лабораторної роботи

4.2.1 Користуючись даними методичними вказівками і рекомендованою літературою, вивчити: визначення тригера; різновиди тригерів; сфери використання тригерів різноманітних видів.

4.2.2 Для вхідних сигналів, вироблюваних генератором кодів слів, відповідно до заданого варіанта побудувати часові діаграми переключення тригера, що досліджується.

4.3. Порядок виконання роботи

4.3.1 Зібрати на робочому столі EWB схему іспитів тригера відповідно до заданого варіанта (табл. 4.8).

4.3.2 Встановити на генераторі коди слів і режим його роботи відповідно до того, що зображено на малюнку.

4.3.3 Одержати часові діаграми переключення тригера на екрані логічного аналізатора.

4.3.4 Побудувати таблицю переключення досліджуваного тригера.

Таблиця 4.8 – Варіанти схем

№ варіанту	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
№ рисунка	4.13	4.14	4.15	4.16	4.17	4.18	4.19	4.20	4.21	4.22

Рисунок 4.13 - Схема іспитів RS-тригера на елементах АБО-НІ

Рисунок 4.14 –Схема іспитів RS-тригера на елементах І-НІ

Рисунок 4.15 - Схема іспитів синхронного тригера RS

Рисунок 4.16 - Схема іспитів синхронного D-тригера з асинхронними входами RS

Рисунок 4.17 - Схема іспитів тригера DL – типу

Рисунок 4.18 - Схема іспитів синхронного тригера типу D

Рисунок 4.19 - Схема іспитів синхронного тригера JK- типу

Рисунок 4.20 - Схема іспитів синхронного тригера JK- типу з асинхронними входами S і R

Рисунок 4.21 - Схема іспитів синхронного тригера JK- типу з асинхронними входами S і R

Рисунок 4.22 –Схема іспитів синхронного тригера Т типу

4.4 Зміст звіту

Звіт повинен мати:

- мету роботи;

- схему іспитів тригера;

- часові діаграми переключення тригера, отримані на логічному аналізаторі;

- таблицю переходів досліджуваного тригера;

- аналітичний вираз для вихідного сигналу досліджуваного тригера;

- висновки по роботі, що відбивають сфери використання тригерів різноманітних типів.

Контрольні питання

1 Що розуміють під тригером?

2 Перерахуйте різновиди тригерів.

3 Зобразіть логічну схему асинхронного тригера RS-типу на елементах АБО-НІ і поясніть його роботу.

4 Зобразіть логічну схему асинхронного тригера RS-типу на елементах І-НІ і поясніть його роботу.

5 Приведіть умовне позначення синхронного тригера D-типу і таблицю його переключень.

6 Приведіть умовне позначення синхронного тригера T-типу і таблицю його переключень.

7 Приведіть умовне позначення тригера JK-типа і таблицю його переключень.

8 Приведіть умовне позначення тригера RSC-типу і таблицю його переключень.

Література

1 Калабеков Б.А., Мамзелев И.А. Цифровые устройства и микропроцессорные системи. - М.:Радио и связь, 1987.-00с.



Лабораторна робота № 5

ЕЛЕКТРИЧНІ ФІЛЬТРИ

Мета роботи – вивчити принципи побудови та дослідити основні параметри та характеристики електричних фільтрів з використанням програми моделювання "Electronics Workbench".

5.1 Стислі теоретичні відомості

5.1.1 Основні параметри та характеристики фільтрів

Електричним фільтром називається пристрій, в якому із спектра поданих на його вхід електричних коливань виділяються (пропускаються на вихід) складові, розташовані в заданій смузі частот та подавляються (не пропускаються) усі інші складові.

Електричні фільтри використовуються в системах багатоканального зв`язку, радіопристроях, пристроях автоматики, вимірювальній та обчислювальній техніці тощо – усюди, де передаються електричні сигнали при наявності інших сигналів, що заважають та відрізняються від корисних за частотним складом. Фільтри застосовуються також у випрямлячах пристроїв живлення РЕА для згладжування пульсацій випрямленого струму.

Основними параметрами фільтрів є:

• смуга пропускання;

• смуга загородження;

• частота зрізу;

• згасання в смузі пропускання;

• згасання в смузі загородження;

• крутизна частотної характеристики згасання (коефіцієнт прямокутності);

• хвильовий (характеристичний) опір.

Селективні властивості фільтра характеризуються його передаточною функцією або амплітудно-частотною (АЧХ) та фазочастотною (ФАХ) характеристиками.

Для оцінки вибіркових властивостей фільтра також застосовується частотна характеристика згасання:

(5.1)

де -коефіцієнт передачі напруги.

Згасання, як характеристика більш зручна для завдання технічних вимог до фільтра. При аналітичному дослідженні фільтрів перевага віддається передаточній функції (АЧХ та ФЧХ).

За виглядом частотної характеристики згасання (пропускання) електричні фільтри розділяють на:

• фільтри нижніх частот (ФНЧ), що пропускають коливання з частотами не вище деякої граничної fп та подавляють коливання з частотами вище fз (рис. 5. 1, а);

• фільтри верхніх частот (ФВЧ), що пропускають коливання з частотами вище деякої граничної fп та подавляють коливання з частотами нижче fз (рис. 5. 1, б);

• смуго–пропускаючі фільтри (СПФ) або смугові, що пропускають коливання тільки в заданому інтервалі частот від fп’ до fп” (рис. 5.1, в);

• смуго–загороджуючі фільтри (СЗФ) або режекторні фільтри (РФ), що подавляють коливання тільки в заданому інтервалі частот від fз’ до fз” (рис. 5. 1, г).

Чим більше згасання в смузі загородження α_З та менше у смузі пропускання α_П, тим сильніше виражені селективні властивості фільтра.

Смуга пропускання (СП) та загородження (СЗ) (рис. 5.1) розділяються перехідною смугою, в якій згасання змінюється від значень, допустимих в СП α_П, до значень, що вимагаються в СЗ α_З.

Частоту, що розділяє СП та перехідну смугу називають частотою зрізу СП f_П, а частоту, що розділяє СЗ та перехідну смугу називають частотою зрізу СЗ f_З.

При проектуванні фільтрів задаються параметрами частотної характеристики згасання. Такими параметрами для ФНЧ та ФВЧ є максимально допустиме згасання в смузі пропускання α_П, мінімально допустиме згасання в смузі загородження α_З та частоти зрізу f_П та f_З.

а) ФНЧ; б) ФВЧ; в) СПФ (ПФ); г) СЗФ (РФ)

СП – смуга пропускання; СЗ – смуга загородження;

α_П – згасання в смузі пропускання;

α_З – згасання в смузі загородження;

f_П – частота зрізу смуги пропускання;

f_З – частота зрізу смуги загородження.

Рисунок 5.1 – Частотні характеристики згасання фільтрів

Важливим параметром фільтра є його характеристичний опір:

, Ом, (5.2)

де L – індуктивність ланки фільтру, Гн;

С – ємність ланки фільтру, Ф.

Якщо опір навантаження та характеристичний опір фільтра дорівнюють один одному, то фільтр буде узгодженим та його електричні параметри будуть відповідати розрахунковим.