
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1.2 Засоби вимірювання та їх основні параметри
- •1.2 Підготовка до роботи
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Зміст звіту
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лабораторна робота № 2 електронні ключі
- •2.1 Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1 Ключі напруги на біполярних транзисторах
- •2.1.1.1 Робота ключа в статичному режимі
- •2.1.1.2 Робота ключа в динамічному режимі
- •2.1.1.3 Засоби підвищення швидкодії ключової схеми
- •2.1.2 Ключі на мдн - транзисторах
- •2.1.2.1 Ключ на мдн - транзисторах з резистивним навантаженням
- •2.1.2.2 Ключ на мдн - транзисторі з динамічним навантаженням
- •2.1.2.3 Ключ на мдн - транзисторах з доповнюючими типами провідності
- •2.1.3 Транзисторний перемикач струму (струмовий ключ)
- •2.2 Підготовка до роботи
- •Таблиця 2.2 - Таблиця варіантів
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Зміст звіту
- •Контрольні питання
- •Література
- •3.3 Содержание отчета
- •Контрольные вопросы
- •3.4 Краткие теоретические сведения
- •3.4.1 Понятия алгебры логики
- •Литература
- •4.1.1.1 Базовий логічний елемент транзисторно-транзисторної логіки
- •4.1.1.2 Елемент емітерно-з’вязаної логіки
- •4.1.1.3 Логічні елементи кмдн - типу
- •4.1.2 Основні параметри логічних елементів
- •4.1.3 Умовні графічні позначення інтегральних схем
- •4.2 Підготовка до роботи
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Зміст звіту
- •4.1.2 Rs-тригери
- •4.1.2.1 Асинхронний тригер rs-типу
- •4.1.2.2 Синхронний rs-тригер
- •4.1.3 D-тригер
- •4.1.4 Т-триггер
- •4.1.5 Jк- тригер
- •4.2 Підготоівка до лабораторної роботи
- •4.3. Порядок виконання роботи
- •4.4 Зміст звіту
- •Контрольні питання
- •Література
- •5.1.2 Класифікація електричних фільтрів
- •5.1.3 Lc-фільтри
- •5.1.4 Пасивні rc-фільтри
- •5.1.5 Активні rc-фільтри
- •5.2 Домашнє завдання
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •5.3.1 Моделювання lc-фільтрів
- •5.3.2 Моделювання пасивних rc-фільтрів
- •5.4 Зміст звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
Міністерство освіти і науки україни
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
"КОМП’ЮТЕРНА СХЕМОТЕХНІКА"
методичні вказівки до лабораторних робіт
для студентів напряму підготовки
6.050101 “Комп’ютерні науки“
усіх форм навчання
2014
Методичні
вказівки до лабораторнихробіт
з
дисципліни "Комп’ютерна схемотехніка"
для студентів напряму підготовки
6.050101 “Комп’ютерні науки“ усіх форм
навчання/ Укл.: А.В. Притула, В.Ф. Онищенко,
О.І. Качан. – Запоріжжя: ЗНТУ,
2014. - 81
с.
Укладачі: Притула Анатолій Вікторович, к.т.н., проф.,
Онищенко Вадим Федорович, к.ф.-м.н., доцент,
Качан Олександр Іванович, асистент
Рецензент: Корнієнко Сергій Костянтинович, к.т.н., доцент
Відповідальний за випуск: Притула Анатолій Вікторович
Затверджено
на засіданні кафедри
“Програмних засобів”
Протокол № 5
від “05” квітня 2005
ЗМІСТ
Лабораторна робота № 1. Засоби вимірювань та випробувань електронних схем …………………………………. 4
Лабораторна робота № 2. Електронні ключі ……………… 22
Лабораторна робота № 3. Інтегральні логічні елементи …. 40
Лабораторна робота № 4. Тригери ………………………… 51
Лабораторна робота № 5. Електричні фільтри ……………. 66
Лабораторна робота № 1
ЗАСОБИ ВИМІРЮВАНЬ ТА ВИПРОБОВУВАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ СХЕМ
Мета роботи – ознайомитися з засобами вимірювань та випробовувань електронних схем в програмі моделювання “Electronics Workbench" і придбати навички по їх використанню.
1.1 Стислі теоретичні відомості
1.1.1 Параметри періодичних електричних сигналів
Сигналом називають процес зміни в часі фізичної величини (напруги, струму, швидкості та інш.), який використовується для відображення, реєстрації або передачі інформації.
Математичний опис сигналу являє собою функціональну залежність фізичної величини, в якій аргументом є час - u(t), i(t), v(t) та інш. Наприклад, математичний опис сигналу електричної напруги, що змінюється періодично за гармонічним (синусоідальним) законом має вигляд:
, (1.1)
де Um – амплітуда коливань;
- кругова частота;
- початкова фаза коливань.
У багатьох випадках початковий повний сигнал можна представити у вигляді суми постійної U= і змінної U~ складових, тобто:
, (1.2)
причому ці складові можуть представляти самостійний інтерес для вимірювань.
Часто замість математичного опису сигналу через функціональну залежність користуються тільки числовими параметрами, що дають уявлення лише про окремі властивості сигналу: амплітудною напругою Um, частотою повторення f, тривалістю імпульсу tи (якщо мова заходить про імпульсні сигнали) та інш.
Всі параметри, за допомогою яких можна охарактеризувати властивості періодичних сигналів електричної напруги, можна умовно розділити на три групи:
енергетичні параметри сигналу - середня напруга Uс, амплітудна напруга Um, розмах коливань Umm, діючя напруга Uд, середньовипрямлена напруга Uсв;
часові і частотні параметри - період повторення сигналів Т, частота повторення f, тривалість імпульсу tи, тривалість паузи, час наростання імпульсу і час спаду і т.п.;
параметри форми сигналу - коефіцієнт гармонік, скважність і коефіцієнт заповнення - для імпульсних сигналів.
Максимальна (амплітудна, пікова) напруга Um - параметр сигналу, що являє собою миттєву напругу максимального розміру на інтервалі часу, (частіше розглядається інтервал, рівнний періоду повторення сигналів Т).
Розмах сигналу Umm – параметр, що являє собою суму максимальних напруг сигналу обох знаків.
Діючя (ефективна, середньоквадратична) напруга (ДН) UД - параметр сигналу, що непрямо характеризує потужність сигналу і чисельно рівний середньоквадратичній вольтсекундній площі від квадрата сигналу:
|
Для гармонічного
сигналу
.
Скважність (Q) імпульсних коливань характеризує міру їх уривчастості і чисельно дорівнює відношенню періоду проходження імпульсів Т до тривалості імпульсу tи:
(1.4)
Коефіцієнт
заповнення дорівнює
Кз= (1.5)
Інші параметри імпульсного сигналу представлені на рис. 1.1.
1-1 – вихідний рівень сигналу в паузі;
2-2, 3-3 – нерівномірність початкового рівня в паузі;
6-6 – усереднена вершина імпульсу;
4-4, 5-5 – нерівномірність вершини імпульсу;
b1 – викид на вершині імпульсу;
b2 – вибіг після імпульсу;
h11
– нахил вершини імпульсу;
U – амплітуда імпульсу;
ф – тривалість фронту імпульсу;
з – тривалість зрізу імпульсу;
і – тривалість імпульсу.
Рисунок 1.1 – До визначення параметрів імпульсного сигналу
Для формування (створення, відтворення) електричних сигналів використовують генератори різних видів, які є джерелами електричних сигналів з відомими параметрами.