- •В. Д. Флора принципи технічної творчості Навчальний посібник
- •Передмова
- •Вступ в.1. Творчість та можливості її моделювання
- •В.2. Роль та місце технічної творчості в історії людства
- •В.3. Критерії та різновиди технічної творчості
- •Контрольні запитання
- •Розділ1 діалектика творчості та її особливості
- •1.1. Загальні принципи дослідження технічних систем
- •1.2.Загальний спосіб класифікації винаходів. Терміни впровадження
- •1.3 Системний підхід у технічній творчості
- •1.4. Метод чорних ящиків
- •1.5. Особливості дослідження технічних об’єктів як систем
- •1.6.Закономірності розвитку технічних систем [8]
- •1.7.Психологічні особливості науково-технічної творчості
- •1.8. Рівні творчої діяльності
- •1.9.Організація творчого колективу
- •1.10.Етика науково-технічної творчості
- •Контрольні запитання
- •Розділ2 методи пошуку нових технічних рішень
- •2.1.Розвиток методики технічної творчості. Евристика та її сутність
- •2.2. Морфологічний аналіз (ма)
- •2.3.Асоціативні методи пошуку технічних рішень
- •2.3.1.Метод фокальних об’єктів
- •2.3.2. Метод гірлянд випадковостей та асоціацій
- •2.3.3.Тезауруси винахідницьких ідей
- •2.4.Метод контрольних запитань (мкз)
- •2.5. Мозковий штурм (мш)
- •2.6.Синектика
- •2.7.Інші методи й методики пошуку технічних рішень та активізації творчості
- •2.7.1. Метод «матриць відкриття»
- •2.7.2.Метод десяткових матриць пошуку (дмп)
- •2.7.3.Метод семикратного пошуку
- •2.7.4.Систематична евристика (се)
- •2.7.5. Функціонально-вартісний аналіз (фва)
- •2.7.6.Метод «чорного ящика»
- •2.7.7. Моделювання за допомогою «маленьких чоловічків»
- •2.7.8. Метод музейного експерименту [14]
- •2.7.9.Метод «наради піратів» [14]
- •Контрольні запитання
- •Розділ3 Аналіз задач та синтез технічних рішень
- •3.1.Вепольний аналіз [17]
- •3.2.Стандарти на вирішення винахідницьких задач [25]
- •3.2.1. Синтез вепольних систем
- •3.2.1.1. Веполь
- •3.2.1.2. Комплексний веполь
- •3.2.1.3. Веполь на зовнішньому середовищі
- •3.2.1.4. Оптимальний режим
- •3.2.1.5. Максимальний режим
- •3.2.2. Перетворення вепольних систем
- •3.2.2.1. Подрібнення
- •3.2.2.2. Магнітне поле
- •3.2.2.3.Фізефекти
- •3.2.2.4. Динамізація
- •3.2.2.5. Структура полів
- •3.2.2.6. Структура речовин
- •3.2.3. Синтез складних вепольних систем
- •3.2.3.1. Полісистеми
- •3.2.3.2. Ланцюговий веполь
- •3.2.3.3. Подвійний веполь
- •3.2.4. Перехід до фепольних систем
- •3.2.4.1. Феполь
- •3.2.4.2. Комплексний феполь
- •3.2.4.3. Феполь на зовнішньому середовищі
- •3.2.4.4. Фізефекти
- •3.2.4.5. Динамізація
- •3.2.4.6. Структура полів
- •3.2.5. Усунення шкідливих зв’язків у веполях
- •3.2.5.1. Руйнування веполя уведенням третьої речовини
- •3.2.5.2. Силове руйнування
- •3.2.6.2. Системний перехід 2: протилежні властивості цілого й частин
- •3.2.6.3. Системний перехід 3: перехід на мікрорівень
- •3.2.6.4. Системний перехід 4: перехід в надсистему
- •3.2.6.5. Застосування фізефектів після системних переходів
- •3.2.7. Обхідні шляхи вирішення задач на виявлення та вимірювання
- •3.2.7.1. Замість виявлення або вимірювання – змінення системи
- •3.2.7.2. Застосування копій
- •3.2.7.3. Вимірювання – два послідовних виявлення
- •3.2.8. Синтез вепольних систем
- •3.2.8.1. «Вимірювальний» веполь
- •3.2.8.2. Комплексний «вимірювальний» веполь
- •3.2.8.3. «Вимірювальний» веполь на зовнішньому середовищі
- •3.2.8.4. Фізефекти
- •3.2.9.Синтез складних вепольних систем
- •3.2.9.1. Полісистеми
- •3.2.9.2. Крізне поле
- •3.2.9.3. Резонанс
- •3.2.10. Перехід до фепольних систем
- •3.2.10.1. «Вимірювальний» феполь
- •3.2.10.2. Комплексний вимірювальний феполь
- •3.2.10.3. «Вимірювальний» феполь на зовнішньому середовищі
- •3.2.10.4. Фізефекти
- •3.2.11. Напрям розвитку вимірювальних систем
- •3.2.12. Добавлення речовин при добудові, перебудові й руйнуванні веполів
- •3.2.12.1. Обхідні шляхи
- •3.2.12.2. «Роздвоєння» речовини
- •3.2.12.3. Уведення великих кількостей речовини
- •3.2.13. Уведення полів при добудові, перебудові та руйнуванні веполів
- •3.2.13.1. Використання полів за сумісництвом
- •3.2.13.2. Уведення полів із зовнішнього середовища
- •3.2.13.3. Використання речовин, які можуть стати джерелами полів
- •3.2.13.4. Суміщення несумісних полів
- •3.2.14.Фазові переходи
- •3.2.15. Об’єднання об’єктів в систему і об’єднання систем в надсистему
- •3.2.15.1. Узгодження ритміки
- •3.2.16. Застосування фізефектів
- •3.2.16.1. Самокеровані переходи
- •3.2.16.2. Підсилення поля на виході
- •3.3. Методи програмного вирішення винахідницьких технічних задач
- •3.3.1. Алгоритм вирішення винахідницьких задач (ариз)
- •Частина 1. Аналіз початкової ситуації
- •Частина 2. Аналіз задачі
- •Частина 3. Аналіз моделі задачі
- •Частина 4. Розв’язання фізичного протиріччя
- •Частина 5. Аналіз способу усунення фізичного протиріччя
- •Частина 6. Розвиток одержаної відповіді
- •Частина 7. Аналіз ходу вирішення
- •3.3.2. Узагальнений алгоритм пошуку нових технічних рішень
- •3.4. Евристичні прийоми та операції
- •3.4.1. Характеристика та відмінні ознаки операцій Коллера [26]
- •3.4.2. Межгалузевий фонд евристичних прийомів перетворення об’єкта [26]
- •1. Перетворення форми
- •2. Перетворення структури
- •3. Перетворення у просторі
- •4. Перетворення у часі
- •7. Прийоми диференціації
- •9. Використання профілактичних заходів
- •10. Використання резервів
- •12. Підвищення технологічності
- •3.5. Узагальнений евристичний метод 26
- •Контрольні запитання
- •Розділ4 Раціональний творчий процес50
- •4.1. Основні етапи й поняття раціонального творчого процесу
- •4.2. Вибір задачі й аналіз технічної системи
- •4.3. Ідеальне кінцеве рішення, протиріччя, нове технічне рішення
- •4.4. Вибір методів пошуку рішення
- •4.5. Деякі рекомендації винахідникам-початківцям
- •4.6. Фонд технічних рішень
- •Контрольні запитання
- •Розділ5 Оформлення та правовий захист інтелектуальної власності [51]
- •5.1. Право інтелектуальної власності в умовах ринкової економіки
- •5.2. Правовий захист від недобросовісної конкуренції
- •5.3. Можливі канали втрати комерційної таємниці та конфіденційної інформації
- •5.4. Регулювання відносин організації з працівниками та партнерами
- •5.5. Підготовка результатів прикладних наукових досліджень до публікації
- •5.6. Оформлення заявки на винахід
- •5.6.1. Загальні положення
- •5.6.2. Структура опису винаходу (корисної моделі)
- •5.6.3. Визначення суті винаходу
- •5.6.4. Формула винаходу
- •5.6.5. Креслення або інші ілюстративні матеріали
- •5.6.6. Реферат
- •5.6.7. Пріоритет заявки на винахід
- •5.6.8. Правила складання опису і формули винаходу та реферату (з наведенням прикладу)
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6 Навчальні творчі технічні задачі
- •6.1. Найпростіші творчі технічні задачі
- •6.2. Проблемні задачі
- •Розділ7 Деякі психологічні, організаційні, економічні та технічні аспекти винахідництва
- •7.1. Психологічні аспекти творчості
- •7.2. Деякі психологічні правила одержання рішень творчих задач
- •7.3. Винахідницька машина (вм)
- •7.4. Нові вироби
- •7.5. Деякі видатні досягнення винахідницької діяльності людства
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Флора Валентин Данилович
3.2.6.3. Системний перехід 3: перехід на мікрорівень
Якщо потрібно покращити технічні показники системи (точність, швидкодію і т. д.) і це наштовхується на принципові перешкоди (заборона з боку законів природи, різке погіршення інших властивостей системи), задачу вирішують системним переходом 3 – з макрорівня на мікрорівень: систему або її частини замінюють речовиною, здатною при взаємодії з полем виконати потрібну дію.
Приклад. А. с. 275751. Регульований лабіринтний насос, в якому для забезпечення можливості регулювання насоса за допомогою зміни температури ротор і статор виконані з матеріалів з різними коефіціентами лінійного теплового розширення.
Замість громіздкого й малоефективного механічного способу регулювання використано принципово інший (тепловий) спосіб.
3.2.6.4. Системний перехід 4: перехід в надсистему
Якщо потрібно покращити технічні показники системи (вага, розміри, швидкість і т. д.) і це натрапляє на принципові перешкоди (заборона з боку законів природи, відсутність у сучасній техніці необхідних речовин, матеріалів, потужностей і т. д.), задачу вирішують системним переходом 4: система повинна увійти в якості підсистеми до складу іншої, більш складної системи. Розвиток початкової системи припиняється, замінюючись більш інтенсивним розвитком складної системи.
Приклад. А. с. 111114. Збільшення захисної потужності холодильного костюма для гірничорятувальників наштовхувалось на ваговий бар’єр. Запропоновано об’єднати холодильну й дихальну системи в єдиний скафандр, в якому одна холодильна речовина (рідкий кисень) виконує дві функції: спочатку випаровується й нагрівається, а потім іде на дихання.
3.2.6.5. Застосування фізефектів після системних переходів
Ефективність технічних систем, одержаних в результаті системних переходів 1–4, може бути підвищена уведенням взаємодії (фізичної, хімічної) між частинами (або фазами) системи.
Приклад. А. с. 224743. Двофазне робоче тіло для компресорів та теплосилових установок, яке складається з газу і твердих дрібних часток, в якому для додаткового стиснення газу в холодильнику й компресорі і додаткового розширення в нагрівачі в якості твердої фази використані сорбенти із загальною або вибірковою поглинаючою здатністю.
Стандарти на виявлення та вимірювання систем
3.2.7. Обхідні шляхи вирішення задач на виявлення та вимірювання
3.2.7.1. Замість виявлення або вимірювання – змінення системи
Якщо дано задачу на виявлення або вимірювання, доцільно так змінити систему, щоб взагалі відпала необхідність у вирішенні цієї задачі.
Приклад.А. с. 505706. Спосіб індукційного нагріву деталей, в якому для самофіксації заданої температури між індуктором та деталлю розміщують сіль з температурою плавлення, що дорівнює заданій температурі.
3.2.7.2. Застосування копій
Якщо дано задачу на виявлення або вимірювання й не можна застосувати стандарт 3.2.7.1, доцільно замінити безпосередні операції над об’єктом операціями над його копією або знімком.
Приклад. Замість безпосереднього вимірювання колод, які навантажені на залізничну платформу, вимірювання ведуть по фотознімку, виконаному в певному масштабі.
Зокрема. Якщо потрібно порівняти об’єкт з еталоном для виявлення відмінностей, задачу вирішують оптичним суміщенням зображення об’єкта з еталоном або з зображенням еталона, причому зображення об’єкта повинно бути протилежне за офарбленням до еталона або його зображення. Аналогічно вирішують задачі на вимірювання, якщо є еталон або його зображення.
Приклад.А. с. 350219. Контроль пластинки з посвердленими отворами ведуть, суміщуючи жовте зображення пластинки з синім зображенням еталону. Якщо на екрані з’являється жовтий колір, значить в контрольованій пластинці відсутній отвір. Поява синього кольору означає, що на пластинці є лишній отвір.