2.5. Мозковий штурм (мш)

МШ (брейнстормінг, мозкова атака, облога мозку, метод віднесеної оцінки, метод обміну думками і т. д.) – це один з найбільш популярних методів психологічної активізації колективної творчої діяльності. Він був запропонований американським підприємцем та винахідником А. Осборном у 1953 р.

МШ призначений для одержання нових ідей в науці, техніці, адміністративній та торговельній діяльності.

Для усунення психологічних перешкод, які викликаються боязню критики, процес генерування ідей та їхня критична оцінка розділені у часі й проводяться різними людьми.

Основні правила МШ такі.

1. Задачу послідовно вирішують дві групи людей по 4–15 осіб у кожній (оптимальний склад – 6–12 осіб). Перша група тільки висуває різні ідеї («генератори ідей»). В ній повині бути люди, схильні до абстрагування, з буйною фантазією. Ця група «штурмує» задачу на протязі 20–40 хвилин.

Друга група після закінчення «штурму» робить висновки про цінність висунутих ідей. Це група «експертів». До неї повинні бути залучені люди з аналітичним, критичним складом розуму.

Умови задачі формулюються перед «штурмом» тільки в загальних поняттях.

2. Основною задачею групи «генераторів» є створення якомога більшої кількості ідей за відведений час. Слід висувати будь-які ідеї, в тому числі фантастичні, явно помилкові й жартівливі. Чим більш фантастичні і нереальні ідеї, тим сильніша їхня дія на наступний процес генерування ідей. «Погані» ідеї – це каталізатори. Без них не буде «хороших» ідей. При остаточному аналізі, який відбудеться пізніше, багато ідей будуть непотрібними. Але сам процес повинен викликати бурхливий потік ідей, ідеї повинні надходити безперервно, доповнюючи та взаємно збагачуючи одна одну. Повинна бути безперервна послідовність ідей. Регламент на кожну ідею – не більше двох хвилин. Ідеї висуваються без доведення. Всі ідеї фіксуються за допомогою магнітофона, диктофона, протокола і т. д.

3. При генеруванні ідей заборонена всіляка критика не тільки явна, словесна, але й прихована, мовчазна – у вигляді скептичних усмішок, міміки, жестів і т. і.

В ході штурму між учасниками повинні бути вільні й доброзичливі відношення. Ідея, яка висунута одним з учасників, повинна підхоплюватись та розвиватись іншими. Рекомендується запрошувати на штурм людей різних спеціальностей та різного рівня освіти.

Небажано залучати в одну групу людей, присутність котрих якоюсь мірою викликає незручність інших, наприклад, керівників та підлеглих.

4. Експертиза й відбір ідей після закінчення процесу їх генерування повинні проводитись дуже уважно. Повинні ретельно обмірковуватись навіть ті ідеї, котрі вважаються несерйозними, нереальними або абсурдними.

5. Процесом вирішення задачі управляє керівник штурму, котрий повинен уміти забезпечити додержання всіх без винятку умов та правил штурму.

Керівник повинен виконувати свої обов’язки без наказів та критики, уміло спрямовуючи роботу сесії у потрібне русло. Для цього він задає різні запитання, іноді щось підказує або уточнює задачу, не допускаючи при цьому перерв у бесіді. Він повинен також слідкувати за тим, щоб висловлювання ідей не проходило тільки в раціональному напрямі. Якщо безперервно йдуть занадто практичні ідеї, керівник повинен сам висловити явно фантастичну ідею або оголосити 3–5 хвилин для висловлювання тільки свідомо непрактичних ідей.

6. Якщо задача не вирішена в ході штурму, можливо МШ повторити, але краще – з іншим колективом. А якщо – з тим же, то проблему слід обговорити в іншому аспекті або в ширшому формулюванні, що робить стару задачу невпізнанною. Учасники МШ сприймають її як нову, тому думки йдуть по новому руслу.

Для активізації процесу генерування ідей в ході МШ використовуються деякі заходи: «інверсія» (навпаки), «аналогія», «емпатія» (вважай себе частиною об’єкту та з’ясуй при цьому свої почуття, відчуття), «фантазія», списки контрольних запитань різних авторів.

При аналізі ідей потрібно добути раціональне зерно, розвинути ідею. Якщо ідея відкидається, то потрібно востаннє з’ясувати питання: «А чому все-таки це погано!?»

Оцінювання може бути експертним за 10-бальною системою.

У 50-ті роки XX ст. МШ швидко розповсюдився, претендуючи на роль головного прийому творчого мислення в науці й техніці. Доцільність його підтверджувалась практикою.

З’явилась низка різновидів МШ: індивідуальний, зворотний, двоступінчастий, масовий, з оцінюванням ідей, «конференція ідей», з додатковим збиранням пропозицій і т. д.

Індивідуальний МШ виконується однією людиною, яка спочатку генерує, а потім оцінює ідеї.

У зворотному МШ критика має основне значення. Задачу вибирають більш конкретну. Розкривають протиріччя, дефекти, недоліки, обмеження технічного об’єкта або висловленої ідеї.

В одному з МШ в СРСР у процесі МШ за 44 хвилини було зафіксовано 105 пропозицій, а наступного дня – ще 23 додаткових, 4 з яких виявились кращими за будь яку із 105. Тому в СРСР було запропоновано після МШ наступного дня проводити додаткове зібрання учасників.

У колишній НДР МШ називався «конференцією ідей». У праці [19] наводиться приклад МШ:

«Чтобы читатель ощутил динамику штурма, приведем отрывок из протокола группы «генераторов идей», взятый из американской практики. Решается задача: как при автоматической сортировке помидоров отделить незрелые зеленые помидоры от созревших?

ТОМ. Мы сортируем их по цвету. Вероятно, нужно применить индикатор цвета.

ЭД. Использовать излучательную или отражательную способность. Зеленый помидор должен лучше отражать.

ДЕЙВ. Твердость. Мы надавливаем на них слегка или притрагиваемся к ним.

ДИК. Электропроводность.

ТОМ. Сопротивление электрическому току.

ДЕЙВ. Магнетизм!

ДИК. Размер. Разве зеленые помидоры не меньше по размеру?

ЭД. Вес. Созревшие помидоры будут тяжелее.

ТОМ. Размер и вес не должны быть связаны друг с другом.

ДЕЙВ. Размер и вес дают плотность.

ЭД. Удельный вес.

ТОМ. В зеленых помидорах очень много воды, потому они имеют удельный объем воды.

ДЕЙВ. Они плавают или тонут?

ДИК. Может быть, их сортировать по плотности, в зависимости от того, плавают они в воде или тонут?

ЭД. Не обязательно в воде, может быть, и в другой жидкости».

Питання про авторство й пріоритет складне. Тому МШ виконується малим колективом (5–6 осіб), а питання авторства вирішуються двома шляхами:

1) визнанням авторами з однаковими правами всіх учасників;

2) встановленням авторства за особою, яка зробила заключний крок у формуванні нової ідеї.

Це повинно бути обумовлене заздалегідь.

Метод дає найкращі результати при розгляді проблем організаційного характеру (нове застосуванння продукції, що випускається, нова форма реклами і т. д.) та при вирішенні порівняно не складних винахідницьких задач.