2.3.3.Тезауруси винахідницьких ідей

В те­орії інфор­мації до­ве­де­но, що інфор­мація зво­рот­но-про­порційна ло­га­риф­мові зав­ба­че­ності повідом­лен­ня.

В теорії інформаційного пошуку застосовують ідеологічні (концептуальні) словники – тезауруси (слово уведене, мабуть, флорентійцем Брунетто Латіні (1220–1294 рр.)). В наш час словники виходять з різними назвами: тезауруси, словники аналогій, аналітичні, методичні, синтетичні, тематичні.

При пошуку рішення винахідницької задачі вибираються слова, що найповніше та специфічно характеризують сутність винахідницької задачі.

Застосовуються тезауруси науково-технічних термінів, технічні тезауруси, словники аналогій, синонімів. Як допоміжні використовуються енциклопедичні та тлумачні словники. При генеруванні ідей використовуються метонімії (зворот у мові, заміна одного слова іншим, суміщеним за суттю, наприклад, «читати Горького» замість «читати твори Горького»), парадокси, метафори, метафрази, алегорії і т. д. Різновиди метонімій: перифрази, гіперболи, літоти, синекдохи.

Перифраза– це зворот мови або речення, яке виражає ту ж саму думку, але іншими словами для досягнення більшої наочності, уточнення, оригінальності. Перифрази застосовуються в американській методиці синектики.

Приклади перифраз – «назва книги»:

Мода – нестандартний стандарт;

Культура – мимовільне благоговіння;

Фіговий лист – благословенна неправда.

Гіпербола– надмірне збільшення, до циклопічних розмірів.

Літота– зворотна гіпербола.

Синекдоха– кількісне зіставлення предметів, явищ, заміна частиною цілого, одним предметом – сукупності їх (всім – голова; продається огірок і т. д.).

2.4.Метод контрольних запитань (мкз)

МКЗ – один з методів психологічної активізації творчого мислення. Його мета – за допомогою навідних питань знайти рішення задачі. Списки таких запитань пропонувались з 20-х років ХХ ст.

МКЗ подаються у вигляді монологу винахідника (мова, звернута до самого себе, наодинці з собою), або у вигляді діалогу винахідників, наприклад, у вигляді серії запитань, які задаються керівником мізкового штурму членам групи «генераторів ідей». Широко відомі списки контрольних запитань за А. Осборном, Д. Пойа, Д. Пірсоном, Е. Раудзенпом, Г. Бушем і інш.

Список контрольних запитань по А. Осборну такий.

1. Яке нове застосування технічному об’єктові Ви можете запропонувати? Чи можливі нові способи застосування?

2. Чи можливе вирішення винахідницької задачі (ВЗ) пристосуванням, спрощенням, скороченням? Що нагадує Вам даний технічний об’єкт? Чи викликає аналогія нову ідею? Чи є в минулому аналогічні проблемні ситуації, які можливо використати? Що можливо скопіювати? Який технічний об’єкт потрібно випереджувати?

3. Які модифікації технічного об’єкта можливі? Чи можлива модифікація обертанням, згином, скручуванням, поворотом? Які зміни призначення (функції), кольору, запаху, форми, обрисів можливі? Інші можливі зміни?

4. Що можливо збільшити в технічному об’єкті? Що можна приєднати? Чи можливе збільшення терміну служби, впливу (дії)? Збільшити частоту, розміри, міцність? Підвищити якість? Приєднати новий інгредієнт? Дублювати? Чи можлива мультиплікація робочих елементів або всього об’єкта? Чи можливе перебільшення, гіперболізація елементів або всього об’єкта?

5. Що можливо в технічному об’єкті зменшити? Що можна замінити? Чи можна щось ущільнити, стиснути, згустити, конденсувати, застосувати спосіб мініатюризації, укоротити, звузити, відділити, подрібнити?

6. Що можна в технічному об’єкті замінити? Що, скільки заміщувати та з чим? Інший інгредієнт? Інший матеріал? Інший процес? Інше джерело енергії? Інше розташування? Інший колір, звук, освітлення?

7. Що можна перетворити в технічному об’єкті? Які компоненти можна взаємно замінити? Змінити модель? Змінити розбивку, розмітку, планування? Змінити послідовність операцій? Трансформувати причину й ефект? Змінити швидкість або темп? Змінити режим?

8. Що можна в технічному об’єкті перевернути навпаки, трансформувати позитивне й негативне? Чи не можна поміняти місцями протилежно розміщені елементи? Повернути їх задом наперед? Перевернути низом уверх? Поміняти місцями? Поміняти ролями? Перевернути затискачі?

9. Які нові комбінації елементів технічного об’єкта можливі? Чи можна створити суміш, сплав, новий асортимент, гарнітуру? Комбінувати секції, вузли, блоки, агрегати? Комбінувати цілі? Комбінувати привабливі ознаки? Комбінувати ідеї?

Один з кращих – список англійського винахідника Т. Ейлоарта. Це – «програма» роботи талановитого винахідника, який з фантастичною наполегливістю намагається вирішити задачу методом «спроб та помилок». Деякі питання потребують розвиненої уяви, інші – глибоких та різнобічних знань. Є й питання, які свідчать про багатий досвід та спостережливість Т. Ейлоарта.

Список контрольних запитань за Т. Ейлоартом такий.

1. Перерахувати всі якості й визначення гаданого винаходу. Змінити їх.

2. Сформулювати задачі ясно. Спробувати нові формулювання. Визначити другорядні й аналогічні задачі. Виділити головні.

3. Перерахувати недоліки наявних рішень, їх основні принципи, нові пропозиції.

4. Накреслити фантастичні, біологічні, економічні, молекулярні та інші аналогії.

5. Побудувати математичну, гідравлічну, електронну, механічну й інші моделі (моделі точніше виражають ідею, ніж аналогії).

6. Спробувати різні види матеріалів та енергії: газ, рідину, тверде тіло, гель (однорідний колоїдний холодець, який має деякі властивості твердого тіла), піну, пасту і інш.; тепло, магнітну енергію, електричну, світло, силу удару і т. д.; різну довжину хвиль, поверхневі властивості і т. і.; перехідні стани – замерзання, конденсація, перехід через точку Кюрі і т. д.; ефекти Джоуля-Томпсона, Фарадея і інш.

7. Встановити варіанти, залежності, можливі зв’язки, логічні співпадання.

8. Дізнатись про думки деяких зовсім необізнаних у даному ділі людей.

9. Справити сумбурне групове обговорення, вислуховуючи все і кожну ідею без критики.

10. Спробувати «національні» рішення: хитре шотландське, всеосяжне німецьке, марнотратне американське, складне китайське і т. д.

11. Спати з проблемою, йти на роботу, гуляти, приймати душ, їхати, пити, їсти, грати в теніс – все з нею.

12. Вештатися серед стимулюючого оточення (звалища брухту, технічні музеї, магазини дешевих речей), перебігати журнали, комікси.

13. Накреслити таблицю цін, величин, переміщень, типів, матеріалів і т. д. різних рішень проблеми або різних її частин, шукати прогалини в рішеннях або нові комбінації.

14. Визначити ідеальне рішення, розробляти можливі

15. Видозмінити рішення проблеми за часом (скоріше чи повільніше), розмірів, в’язкості і т. і.

16. В уявленні залізти всередину механізму.

17. Визначити альтернативні проблеми й системи, які вилучають визначену ланку з ланцюга і, таким чином, створюють дещо зовсім інше, відхиляючись в бік від потрібного рішення.

18. Чия це проблема? Чому його?

19. Хто придумав це перший? Історія питання. Які помилкові тлумачення цієї проблеми були?

20. Хто ще вирішував цю проблему? Чого він досяг?

21. Визначити загальновживані граничні умови й причини їх встановлення.

Список запитань Д. Пойа відрізняється тим, що запитання тут становлять певну систему (в іншим списках їх можна міняти місцями). Список Д. Пойа створювався переважно для вирішення навчальних математичних задач, але може бути використаний також при вирішенні технічних.

Найбільш широкий та універсальний питальник радянського винахідника та дослідника в області технічної творчості Г. Я. Буша [16], який називають ще питальником розумового експерименту винахідника. В ньому є, наприклад, такі питання.

1. Як вирішити задачу, якщо не рахуватися з витратами, якщо від її вирішення залежить життя людини, якщо технічний об’єкт буде використаний як іграшка, або якщо об’єкт є навчальним посібником, експонатом?

2. Чи можна відкинуті у минулому принципи вирішення використати тепер із сучасними технічними можливостями?

3. Чи можливо передбачити результат вирішення через 10–15 років з урахуванням зростання суспільних потреб?

4. Як виглядає перелік всіх основних недоліків відомих рішень задач? Яким повинно бути рішення, якщо усунути їх?