
- •В. Д. Флора принципи технічної творчості Навчальний посібник
- •Передмова
- •Вступ в.1. Творчість та можливості її моделювання
- •В.2. Роль та місце технічної творчості в історії людства
- •В.3. Критерії та різновиди технічної творчості
- •Контрольні запитання
- •Розділ1 діалектика творчості та її особливості
- •1.1. Загальні принципи дослідження технічних систем
- •1.2.Загальний спосіб класифікації винаходів. Терміни впровадження
- •1.3 Системний підхід у технічній творчості
- •1.4. Метод чорних ящиків
- •1.5. Особливості дослідження технічних об’єктів як систем
- •1.6.Закономірності розвитку технічних систем [8]
- •1.7.Психологічні особливості науково-технічної творчості
- •1.8. Рівні творчої діяльності
- •1.9.Організація творчого колективу
- •1.10.Етика науково-технічної творчості
- •Контрольні запитання
- •Розділ2 методи пошуку нових технічних рішень
- •2.1.Розвиток методики технічної творчості. Евристика та її сутність
- •2.2. Морфологічний аналіз (ма)
- •2.3.Асоціативні методи пошуку технічних рішень
- •2.3.1.Метод фокальних об’єктів
- •2.3.2. Метод гірлянд випадковостей та асоціацій
- •2.3.3.Тезауруси винахідницьких ідей
- •2.4.Метод контрольних запитань (мкз)
- •2.5. Мозковий штурм (мш)
- •2.6.Синектика
- •2.7.Інші методи й методики пошуку технічних рішень та активізації творчості
- •2.7.1. Метод «матриць відкриття»
- •2.7.2.Метод десяткових матриць пошуку (дмп)
- •2.7.3.Метод семикратного пошуку
- •2.7.4.Систематична евристика (се)
- •2.7.5. Функціонально-вартісний аналіз (фва)
- •2.7.6.Метод «чорного ящика»
- •2.7.7. Моделювання за допомогою «маленьких чоловічків»
- •2.7.8. Метод музейного експерименту [14]
- •2.7.9.Метод «наради піратів» [14]
- •Контрольні запитання
- •Розділ3 Аналіз задач та синтез технічних рішень
- •3.1.Вепольний аналіз [17]
- •3.2.Стандарти на вирішення винахідницьких задач [25]
- •3.2.1. Синтез вепольних систем
- •3.2.1.1. Веполь
- •3.2.1.2. Комплексний веполь
- •3.2.1.3. Веполь на зовнішньому середовищі
- •3.2.1.4. Оптимальний режим
- •3.2.1.5. Максимальний режим
- •3.2.2. Перетворення вепольних систем
- •3.2.2.1. Подрібнення
- •3.2.2.2. Магнітне поле
- •3.2.2.3.Фізефекти
- •3.2.2.4. Динамізація
- •3.2.2.5. Структура полів
- •3.2.2.6. Структура речовин
- •3.2.3. Синтез складних вепольних систем
- •3.2.3.1. Полісистеми
- •3.2.3.2. Ланцюговий веполь
- •3.2.3.3. Подвійний веполь
- •3.2.4. Перехід до фепольних систем
- •3.2.4.1. Феполь
- •3.2.4.2. Комплексний феполь
- •3.2.4.3. Феполь на зовнішньому середовищі
- •3.2.4.4. Фізефекти
- •3.2.4.5. Динамізація
- •3.2.4.6. Структура полів
- •3.2.5. Усунення шкідливих зв’язків у веполях
- •3.2.5.1. Руйнування веполя уведенням третьої речовини
- •3.2.5.2. Силове руйнування
- •3.2.6.2. Системний перехід 2: протилежні властивості цілого й частин
- •3.2.6.3. Системний перехід 3: перехід на мікрорівень
- •3.2.6.4. Системний перехід 4: перехід в надсистему
- •3.2.6.5. Застосування фізефектів після системних переходів
- •3.2.7. Обхідні шляхи вирішення задач на виявлення та вимірювання
- •3.2.7.1. Замість виявлення або вимірювання – змінення системи
- •3.2.7.2. Застосування копій
- •3.2.7.3. Вимірювання – два послідовних виявлення
- •3.2.8. Синтез вепольних систем
- •3.2.8.1. «Вимірювальний» веполь
- •3.2.8.2. Комплексний «вимірювальний» веполь
- •3.2.8.3. «Вимірювальний» веполь на зовнішньому середовищі
- •3.2.8.4. Фізефекти
- •3.2.9.Синтез складних вепольних систем
- •3.2.9.1. Полісистеми
- •3.2.9.2. Крізне поле
- •3.2.9.3. Резонанс
- •3.2.10. Перехід до фепольних систем
- •3.2.10.1. «Вимірювальний» феполь
- •3.2.10.2. Комплексний вимірювальний феполь
- •3.2.10.3. «Вимірювальний» феполь на зовнішньому середовищі
- •3.2.10.4. Фізефекти
- •3.2.11. Напрям розвитку вимірювальних систем
- •3.2.12. Добавлення речовин при добудові, перебудові й руйнуванні веполів
- •3.2.12.1. Обхідні шляхи
- •3.2.12.2. «Роздвоєння» речовини
- •3.2.12.3. Уведення великих кількостей речовини
- •3.2.13. Уведення полів при добудові, перебудові та руйнуванні веполів
- •3.2.13.1. Використання полів за сумісництвом
- •3.2.13.2. Уведення полів із зовнішнього середовища
- •3.2.13.3. Використання речовин, які можуть стати джерелами полів
- •3.2.13.4. Суміщення несумісних полів
- •3.2.14.Фазові переходи
- •3.2.15. Об’єднання об’єктів в систему і об’єднання систем в надсистему
- •3.2.15.1. Узгодження ритміки
- •3.2.16. Застосування фізефектів
- •3.2.16.1. Самокеровані переходи
- •3.2.16.2. Підсилення поля на виході
- •3.3. Методи програмного вирішення винахідницьких технічних задач
- •3.3.1. Алгоритм вирішення винахідницьких задач (ариз)
- •Частина 1. Аналіз початкової ситуації
- •Частина 2. Аналіз задачі
- •Частина 3. Аналіз моделі задачі
- •Частина 4. Розв’язання фізичного протиріччя
- •Частина 5. Аналіз способу усунення фізичного протиріччя
- •Частина 6. Розвиток одержаної відповіді
- •Частина 7. Аналіз ходу вирішення
- •3.3.2. Узагальнений алгоритм пошуку нових технічних рішень
- •3.4. Евристичні прийоми та операції
- •3.4.1. Характеристика та відмінні ознаки операцій Коллера [26]
- •3.4.2. Межгалузевий фонд евристичних прийомів перетворення об’єкта [26]
- •1. Перетворення форми
- •2. Перетворення структури
- •3. Перетворення у просторі
- •4. Перетворення у часі
- •7. Прийоми диференціації
- •9. Використання профілактичних заходів
- •10. Використання резервів
- •12. Підвищення технологічності
- •3.5. Узагальнений евристичний метод 26
- •Контрольні запитання
- •Розділ4 Раціональний творчий процес50
- •4.1. Основні етапи й поняття раціонального творчого процесу
- •4.2. Вибір задачі й аналіз технічної системи
- •4.3. Ідеальне кінцеве рішення, протиріччя, нове технічне рішення
- •4.4. Вибір методів пошуку рішення
- •4.5. Деякі рекомендації винахідникам-початківцям
- •4.6. Фонд технічних рішень
- •Контрольні запитання
- •Розділ5 Оформлення та правовий захист інтелектуальної власності [51]
- •5.1. Право інтелектуальної власності в умовах ринкової економіки
- •5.2. Правовий захист від недобросовісної конкуренції
- •5.3. Можливі канали втрати комерційної таємниці та конфіденційної інформації
- •5.4. Регулювання відносин організації з працівниками та партнерами
- •5.5. Підготовка результатів прикладних наукових досліджень до публікації
- •5.6. Оформлення заявки на винахід
- •5.6.1. Загальні положення
- •5.6.2. Структура опису винаходу (корисної моделі)
- •5.6.3. Визначення суті винаходу
- •5.6.4. Формула винаходу
- •5.6.5. Креслення або інші ілюстративні матеріали
- •5.6.6. Реферат
- •5.6.7. Пріоритет заявки на винахід
- •5.6.8. Правила складання опису і формули винаходу та реферату (з наведенням прикладу)
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6 Навчальні творчі технічні задачі
- •6.1. Найпростіші творчі технічні задачі
- •6.2. Проблемні задачі
- •Розділ7 Деякі психологічні, організаційні, економічні та технічні аспекти винахідництва
- •7.1. Психологічні аспекти творчості
- •7.2. Деякі психологічні правила одержання рішень творчих задач
- •7.3. Винахідницька машина (вм)
- •7.4. Нові вироби
- •7.5. Деякі видатні досягнення винахідницької діяльності людства
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Флора Валентин Данилович
2.3.Асоціативні методи пошуку технічних рішень
Майже з усіма відомими винаходами пов’язані легенди про щасливий випадок.
Як відзначається [14], за описом Плінія, фінікійські моряки сховали від шторму свій корабель з вантажем соди в гирлі річки. Для того, щоб приготувати їжу на піщаному березі вони підклали куски соди під котел і розвели під ним вогонь. Знявши котел, вони побачили прозору масу, і таким чином винайшли скло.
З. Ясен та А. Левенгук незалежно один від одного помітили, що через скалку скла предмети мають інший вигляд, ніж звичайно – і винайшли мікроскоп.
Л. Гальвані за конвульсіями ніг препарованої жаби під час грози відкрив принцип дії електричної батареї.
А. Зонефельд випадково положив на відволожений папір брусок для правки бритви і на папері віддрукувався малюнок бруска. В результаті було винайдено спосіб поліграфічного друку.
Ч. Макінтош випадково облив каучук нафтою, і винайшов спосіб виготовлення водонепроникних плащів.
Ч. Гудьір випадково положив суміш каучуку та сірки на гарячу плиту й відкрив спосіб вулканізації.
Ф. Лебон випадково кинув жменю деревної тирси у скляну посудину, що стояла на вогні, і винайшов лампу для газового освітлення.
Хімік Е. Бенедіктус випадково упустив скляну колбу, забруднену розчином колодію, й винайшов скло, яке не б’ється.
У. Г. Перкінс, намагаючись створити штучний хінін, випадково винайшов анілінові фарби.
Як зазначається [20], Персі Спенсер у 1945 р. проводив дослідження з покращення якості радарів. В момент досліду Спенсер пройшов перед випромінювачем, який працював, і виявив, що шоколадний батончик в його кишені розтопився. Після серії експериментів була створена перша мікрохвильова піч, яка важила близько 400 кг.
Транзисторний ефект був відкритий в кінці 1947 р. американськими вченими У. Браттейном та Д. Бардіним, які під керівництвом фізика У. Шоклі досліджували розподіл потенціалу на поверхні кристалу германієвого детектора [21]. Вони звернули увагу на ефект підсилювання сигналу у схемі, яку використовували для вимірювання. У 1948 р. вони запатентували перший транзистор.
Аналогічних легенд дуже багато. В основі одних – факти, інших – видумки біографів. Не вірно як гіперболізувати, так і заперечувати роль випадку.
В кібернетиці розроблена теорія випадкового пошуку. Один із спеціалістів – проф. Растригін [22]. На основі цієї теорії розроблено алгоритм пошуку рішення – конструкторських задач за допомогою ЕОМ [23, 24].
Асоціативні методи активізації творчого мислення ґрунтуються на використанні в творчому процесі семантичних властивостей понять, аналогії їх вторинних смислових відтінків, причому основними джерелами для генерування нових ідей слугують асоціації, метафори, випадково вибрані поняття.
До асоціативних методів належать метод каталога, метод фокальних об’єктів, метод гірлянд випадковостей та асоціацій.
Морфологічний аналіз дозволяє розглядати в системі лише характерні для неї ознаки. При цьому виникають несподівані сполучення ознак. Якщо ж на удосконалювану систему або об’єкт перенести ознаки інших випадково вибраних об’єктів, то число незвичних, несподіваних варіантів різко зростає. Ця ідея є основою методу фокальних об’єктів (МФО).