Доп.лекции по ЦЗ+Список лит. / GO-book

чого закріпити закидні гайки.

Після роботи з приладом на забрудненій місцевості проводиться його знезаражування.

Визначення гамма-забруднення об’єктів проводиться, як правило, на незабрудненій чи слабко забрудненій місцевості, або ж захисній споруді. Зонд встановлюють в положення Г, підключають головні телефони. При вимірюванні забрудненості радіоактивними речовинами зонд розміщують на відстані 1 см від поверхні об’єкта для виявлення бета-забруднення поверхонь об’єктів, екран зонда приладу встановлюють у положення Б. Вимірювання проводяться на відстані 1 см від поверхні об’єктів. Збільшення показання приладу на одному й тому ж рівні зараженості гамма-випромінюваннями свідчать про наявність бета-забруднення.

Сцинтиляційний геологорозвідницький прилад СРП-86-01

Найбільш чутливим із переносних радіометрів є сцинтиляційний геологорозвідницький прилад СРП-68-01, призначений для виміру потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у діапазоні 0–3000 мкР (табл. 5.5). У

приладі використано сцинтиляційний детектор з кристалом натрій-йод, активований талієм, та фотоелектронний помножувач.

Рисунок 5.11 – Сцинтиляційний геологорозвідницький прилад СРП-68-01

241

Таблиця 5.5 – Діапазони вимірювань приладу СРП-68-01

Час встановлення робочого режиму з моменту включення приладу 1 хв. Прилад може безперервно працювати 8 год. Комплект живлення складається із 9 елементів типу 343. Робота приладу ґрунтується на перетворенні фізичної інформації в електричні сигнали з наступним вимірюванням їх параметрів. Функцію перетворювача виконує сцинтиляційний детектор, якщо складається із кристалу

VaI (TI) як сцинтилятора і фотоелектронного множника як перетворювача світлових величин в електричні. На панелі приладу нанесені позначення режимів роботі при різних положеннях відповідних перемикачів, а також межі вимірювань. Чорним кольором позначені показники, які відповідають вимірюванню γ-випромінення, а

червоним – потужності експозиційної дози. На боковій стінці панелі є гніздо для телефону. Перед початком роботи необхідно ознайомитись з інструкцією приладу.

Потім перевести перемикач режиму роботи в положення ―Викл.‖ і перевірити, чи знаходиться стрілка вимірювального приладу на нулі. Якщо ні, то потрібно встановити її на нульовій рисці коректором, попередньо повернувши заглушку на панель пульта; відкрити кришку батарейного відсіку і вставити комплект елементів живлення, дотримуючись полярності згідно з маркуванням на кожуху пульта.

Вихідним положенням перемикача меж вимірювання є 3 тис. мкР/год перемикача режиму роботи ―Вкл.‖. Для переведення приладу в робочий стан необхідно:

включити прилад, перевіривши перемикач режиму роботи в положення ―Бат‖.

242

Напруга батареї живлення повинна бути в межах від 8 до 15 В;

перевести перемикач режиму роботи в положення 5 В. Вимірювання можна почати через 1 хв. після включення приладу;

перевести перемикач режиму роботи в положення 5. При цьому показання приладу відповідає потужності експозиційної дози в місці розміщення блока детектування.

Дозиметр-радіометр універсальний МКС-У

Є подальшою модифікацією прилада ДП-5В. Призначений для:

вимірювання потужності дози гаммата рентгенівського випромінювань,

вимірювання еквівалентної дози гаммата рентгенівського випромінювань;

вимірювання поверхневої щільності потоку бета-частинок.

Таблиця 5.6 – Основні технічні характеристики прилада МКС–У

Вимірювання параметрів гамма-випромінення

243

Продовження таблиці 5.6

5.5.2. Радіометр “Прип’ять”

Радіометр призначений для індивідуального і колективного користування при вимірі потужності еквівалентної й експозиційної дози γ-випромінювання, а також

щільності по току і питомої активності β-випромінювання.

Радіометр портативний і простий в експлуатації, завдяки чому забезпечується широка область застосування: оцінка рівня гамма-тла і контроль радіаційної частоти

244

житлових і виробничих приміщень, харчових продуктів, предметів побуту, одягу,

поверхні ґрунту на присадибних ділянках і т.п.

Детектор іонізіруючих випромінювань та числовий індикатор розміщені в одному корпусі, знімна кришка радіометра одночасно є фільтром для поглинання бета-випромінювання при вимірі потужності еквівалентної (експозиційної) дози гамма-випромінювання. Радіометр є прямопоказуючим приладом виміру величин,

які безпосередньо змінюються з цифрового індикатора. У радіометрі передбачені можливості вибору тривалості виміру, що дозволяє підвищити статистичну

вірогідність результатів при низькому рівні радіації.

Для попередньої оцінки рівня радіації передбачена звукова індикація.

Підготовка приладу до роботи:

1. Підключити живлення.

2.Увімкнути радіометр шляхом переключення живлення ―Вкл.‖.

Перевірити живлення, натиснувши кнопку КП +(9±1)В.

Для виміру потужності дози γ-випромінювання необхідно:

1.Увімкнути живлення.

2.Переключити перемикач ―β-γ‖ у положення ― γ‖.

3.Переключити одиниці виміру ―Н-Х‖ Н-екв. мкЗВ/год Х – мР/год. Межа 2 Р

експ(х) – 2 – 19,99 мкЗВ/год.

Межа 1 Р експ(х) – 0,1 – 19,99 мкЗВ/год.

Межа 2 Р експ(х) – 20 – 199,9 мкЗВ/год.

4. Переключити час у положення 20 сек. (протягом зазначеного часу провести не менш трьох вимірів і обчислити середнє значення). Якщо спостерігається розкид виміру, збільшити час в 10 разів.

Оцінка щільності потоку β-випромінювання проводиться зі знятою кришкою.

1.Увімкнути живлення. Встановити в положення β. Перемикач ―ф-Ам‖

установити в положення f.

Межа 1 – щільність виміру 10–1999 1/ см–хв

2.Час установити в положення 20 сек.

При наявності кришки (внесок γ-тла). При знятій кришці f = f2-fl.

245

Виміри роблять не менш трьох разів, при значенні розкиду час збільшити в

10 разів. Контроль чистоти харчових продуктів: для кількісної оцінки рівня радіації є його активність 1 Бк = l pасп. зa l c. = l 1/сек 3,7·1010·1/сек-Ки.

Рисунок 5.12 – Схема розміщення та призначення органів керування

5.6. Прилади контролю радіоактивного опромінення

Для виміру доз випромінювання в системі ЦО найбільше поширення одержали прилади, що використовують іонізаційний метод виміру ДП-22В, ДП-24,

ИД-1, ДК-0,2. До складу кожного приладу входить комплект індивідуальних дозиметрів і зарядний пристрій.

Основні характеристики комплектів приведені в таблиці 5.7.

Пристрій, принцип дії, порядок зарядки і використання індивідуальних дозиметрів ідентичні. Розглянемо їх на прикладі ДКП-50А та ДК-0,2.

Таблиця 5.7 – Основні характеристики комплектів виміру доз випромінювання

246

5.6.1. Будова індивідуальних дозиметрів ИД-1, ДКП-50А, ДК-0,2

Дозіметр ИД-1 призначений для виміру поглиненої дози гамма-нейтронних випромінювань. Він складається з 10 індивідуальних дозиметрів ИД-1 і зарядного пристрою ЗД-6. Діапазон виміру від 20 до 500 рад при потужності дози від

10 до 360 000 рад/год.

Дозиметр ДКП-50А входить до складу комплектів дозиметричного контролю ДП–22, ДП-22В, ДП-24. Діапазон виміру від 2 до 50 Р при потужності виміру від

0,5 до 200 Р/година.

247

Він являє собою найпростішу іонізаційну камеру, до якої підключений конденсатор. Зовнішнім електродом системи камера-конденсатор є дюралевий корпус дозиметра. Внутрішній електрод виготовлений з алюмінієвого дроту, до якого на V-образному вигині прикріплена рухлива платинована нитка. Цей пристрій

являє собою мікроскоп з 90-кратним збільшенням, що складається з окуляра,

об’єктива і шкали з 25 поділками.

Принцип дії прямо показуючого дозиметра подібний дії найпростішого електроскопа. Коли дозиметр заряджається, то між центральним електродом із платинованою ниткою і корпусом камери створюється напруга. Оскільки нитка і центральний електрод з’єднані один з одним, вони одержують однаковий заряд, і

нитка під впливом сил електричного відштовхування відхиляється від центрального електрода. Шляхом регулювання зарядної напруги нитка може бути встановлена на нульовій подільці. При впливі радіоактивного випромінювання в камері утвориться іонізаційний струм, у результаті чого заряд дозиметра зменшиться пропорційно дозі опромінення і нитка почне рухатися по шкалі, тому що сила відштовхування її від центрального електрода зменшується порівняно з первісною. Тримаючи дозиметр проти світла і спостерігаючи через окуляр за ниткою, можна в будь-який момент

визначити отриману дозу опромінення.

Комплект вимірників дози (дозиметрів) ДК-0,2 призначений для визначення

індивідуальних експозиційних доз γ-випромінювання.

Дозиметр забезпечує вимір індивідуальних експозиційних доз 200 мР у діапазоні енергій від 0,084 до 2 МеВ, у відсутності β-випромінювання з енергією

вище 0,6 МеВ в інтервалі температур від –20 до + 35 °С.

Шкала дозиметра має 20 поділок від 0 до 200 мР, основна погрішність виміру

γ-випромінювання не перевищує ±10 %.

Саморозряд дозиметра не повинний перевищувати 2 поділки на добу.

Діафрагма дозиметра витримує не менше 1000 циклів зарядки. Конструкція

внутрішнім електродом, заряджається до визначеного моменту.

Стінки іонізаційної камери спресовані зі струмопровідного преспорошку. Цей порошок такою властивістю, що експозиційні дози γ-випромінювання в одному грамі повітря і прес-порошку рівні в широкому діапазоні енергій випромінювань.

Принцип роботи:

При впливі гамма-випромінювання в робочому обсязі камери повітря іонізується, і потенціал камери зменшується.

Рисунок 5.13 – Дозиметр ДКП-50А:

1 – окуляр; 2 – шкала; 3 – корпус дозиметра; 4 – рухлива платинована нитка; 5 – внутрішній електрод;

6 – конденсатор; 7 – нижня пробка; 8 – скло; 9 – іонізаційна камера; 10 – об’єктив; 11 – тримач; 12 – верхня

пробка.

5.6.2. Зарядний пристрій ЗД-6

Зарядний пристрій ЗД-6 призначений для зарядки прямо показуючих вимірників дози дозиметрів типу ДКП-50А, ДК-0,2, ИД-1, ИД-2.

ЗД-6 забезпечує одержання і плавний вимір вихідної напруги в межах від 18 до

250 В при 1 ± 50 °С. Максимальна вихідна напруга зарядного пристрою не перевищує 320 В і забезпечує його працездатність після перебування в умовах граничних температур +65 і –50 °С.

Напрацювання на відмовлення зарядного пристрою складає не менш

5000 годин. Працездатність зарядного пристрою забезпечує не менше 1000 циклів поворотів ручки від лівого крайнього положення до правого і назад.

Зарядний пристрій рис. 5.14 складається з наступних основних вузлів і деталей:

249

1.П’єзоелектричний перетворювач.

2.Клиноподібний натискний пристрій із приводом керування.

3.Тригранник для вигвинчування закритої заглушки в дозиметрі.

4.Розрядник.

5.Контактно зарядне гніздо.

6.Дзеркало.

Принцип роботи зарядного пристрою заснований на п’єзоелектричному ефекті.

Під впливом механічного стиску створюється тиск на п’єзоелементах, який у свою чергу створює на торцях різницю потенціалів, прикладену таким чином, щоб на центральний штир зарядного пристрою подавався ―плюс‖, а на корпус ―мінус‖. Для обмеження вихідної напруги зарядного пристрою паралельно п’єзоелементам підключений розрядник 4.

5.6.3. Підготовка до роботи і порядок роботи з дозіметрами

Порядок зарядки дозиметра на зарядному пристрої такий:

встановити дозиметр у зарядно-контактне гніздо підготовленого до роботи зарядного пристрою;

направити зарядний пристрій дзеркалом на зовнішнє джерело світла;

домогтися максимального висвітлення шкали поворотом дзеркала;

натиснути на дозиметр і, спостерігаючи в окуляр, обертати ручку зарядного пристрою по годинній стрілці доти, доки не з’явиться зображення нитки на шкалі дозиметра. Установивши зображення нитки на ―0‖, вийняти дозиметр із зарядно-

контактного гнізда.

Примітка:

1. Обертанням ручки по годинній стрілці від одного крайнього положення ручки до іншого можна зарядити до 10–15 повністю заряджених дозиметрів, не повертаючи ручку зарядного пристрою у вихідне положення після зарядки кожного дозиметра.

2. Зарядний пристрій може бути використаний для зарядки різних типів

250