M02525 / M02525

51

становило 26% довоєнного рівня. Проводилися певні роботи з відновлення житла та об’єктів соціальної та культурно-побутової сфери.

Уберезні 1946 р. було затверджено п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 рр., основні завдання якого полягали у відбудові зруйнованих районів, відновленні довоєнного рівня промисловості і сільського господарства і навіть його перевищенні. Проаналізуйте результати п’ятирічки.

Ускладних умовах перебувало сільське господарство України. Труднощі загострились навесні 1946 р. Але планові завдання хлібозаготівель не тільки не були зменшені, а й додатково вимагалось повернення боргів колгоспами за попередні роки. Події розгортались за сценарієм трагічного 1933 р. В Україні вибухнув страшний голод. Студентам необхідно визначити причини та наслідки голоду 1946-1947 рр.

Уповоєнні часи особлива увага партійного керівництва країни приділялась західним областям України. У грудні 1944 р. при РНК УРСР була утворена Рада допомоги західним областям у відбудові та відродженні. У межах діяльності Ради були асигновані значні кошти. Було прийнято програму індустріалізації регіону. Активно почали використовуватись природні ресурси краю. У західний регіон спрямовувались спеціалісти з інших республік. Почався процес колективізації, який швидко прийняв примусові форми і ускладнився збройною боротьбою з УПА. При відповіді на питання доцільно приділити увагу конкретним крокам радянського керівництва на західноукраїнських землях у кадровій сфері, релігійній та етнічній.

Уповоєнний період ні на мить не послаблювався тиск державної тоталітарної машини на ідеологічну сферу суспільства. Численні “викривальні” кампанії сталінського режиму підтримували атмосферу страху та підозрілості, живили манію пошуку ворогів. Охарактеризуйте їх причини та наслідки.

2. Смерть Й.Сталіна у березні 1953р. спричинила зміни у радянському суспільстві. Цей період увійшов в історію під назвою “відлига” і пов’язується, у першу чергу, з розвінчанням культу особи Сталіна та спробами реформування в економіці.

Найважливішим кроком у цьому напрямку був виступ М.Хрущова на XX з’їзді КПРС (1956 р.) з критикою культу особи Сталіна. Але потрібно зазначити, що з одного боку, процес десталінізації відбувався повільно та непослідовно, часто переходячи у досить обережне та

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

52

помірковане русло, з іншого - розвінчання культу особи сприяло громадському пробудженню та національному відродженню в Україні.

Першою ознакою змін став принцип колективного керівництва, який був противагою культу особи. Реформи в економіці, у першу чергу, торкнулись сільського господарства. Було підвищено заготівельні ціни на продукцію, списано заборгованість колгоспів за попередні роки. Протягом 50-х рр. відбувалось укрупнення колгоспів та були ліквідовані машинно-тракторні станції, а техніку продано колгоспам. Суб’єктивізм хрущовської епохи яскраво відбився на “кукурудзяній кампанії”, в наслідок якої, не рахуючись з природно-кліматичними умовами, понад 20% усієї посівної площі в Україні посіла кукурудза. Також у цей період зменшилось поголів’я великої рогатої худоби у підсобних господарствах, зменшився продаж продукції тваринництва. При вивченні періоду правління М. Хрущова, необхідно проаналізувати реформи у промисловості та соціальній сфері.

Критика культу особи відкрила можливості лібералізації та оновлення суспільства. Однак попри усі позитивні зміни на початку 60-х рр. становище в Україні ускладнювалось. Плани розвитку сільського господарства виконувались незадовільно, відбувалось скорочення темпів розвитку промисловості. Щораз більший опір чинив бюрократичний апарат країни. За кілька років знову було створено умови для відновлення культу особи, відроджувалась практика одноособового керівництва, що було нескладно в умовах однопартійної системи. У жовтні 1964р. відбувся переворот, внаслідок якого Хрущова було усунено від політичної влади. Зміни у керівництві обірвали смугу реформ, які хоча і були непослідовними, все ж відкрили перспективи майбутнього оновлення радянського суспільства.

3. Наступним лідером радянської держави було обрано Л.Брежнєва, посереднього політика та конформіста. Політична доктрина у роки правління Л.Брежнєва характеризувалась крайнім консерватизмом, курсом на збереження у незмінному вигляді існуючого режиму. Наступною політичною ціллю було оголошено побудову “розвиненого” соціалізму. Пізніше цьому періоду історії нашої країни було дано назву

– “епоха застою”. Епоха “застою”, перш за все, характеризується кризовими явищами в економіці. Найуспішнішою, в економічному відношенні, була восьма п’ятирічка. Визначте здобутки восьмої п’ятирічки.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

53

З початку 70-х рр. економічна ситуація погіршується. Поступово почали проявлятися ознаки спаду виробництва. Якість продукції була надзвичайно низькою. Проаналізуйте, у чому виявилися кризові явища в промисловості, сільському господарстві та соціальній сфері? Підсилюються негативні екологічні процеси. Які саме? У фінансовій сфері з’являються емісійні процеси, які створюють заощадження населення, не підтверджені товарною масою. Головною ознакою цього періоду стають черги та дефіцит. Гострою залишається житлова проблема.

Отже, в 70-80 роки народне господарство України вступило у смугу глибокої кризи. Але у той малий час є незаперечними здобутки української науки. Наведіть факти видатних досягнень українських вчених.

4. Після смерті Й. Сталіна і лібералізації внутрішньополітичного клімату в країні почався новий етап національно-визвольної боротьби в Україні. Цьому процесу сприяли події у країнах Східної Європи та підсилення світового антиколоніального руху.

Хрущовська відлига створила можливості руху за порятунок нації та духовності, культури та рідної мови. За хронологічними рамками цей рух дістав назву “шістдесятників”, а за рішучу відмову від пануючої ідеології – “дисидентський”.

Основними течіями опозиційного руху були:

•підпільні організації та групи, які чинили опір режиму мирними, конституційними засобами. Найвідоміша з таких груп Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) на чолі з юристом Л.Лук’яненком (1959-1961) та Український національний фронт (УНФ), очолюваний істориком Д. Квецьком та філологом 3. Красівським (19641967);

•національно-культурний рух;

•правозахисна течія руху опору, що боролась за права людини, була представлена Українською гельсінською групою (УГГ) (1976-1988); борці за свободу совісті, зокрема представники Української грекокатолицької церкви, протестантських та православних церков, серед них були В.Романюк, Й.Тереля, Г.Вінс.

Українські дисиденти висували основним завданням відокремлення України від Радянського Союзу мирним, конституційним шляхом. Реалізуватися ця мета могла через діяльність політичної партії - УРСС, а засобом повинен був виступити всенародний референдум.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

54

Представники національно-культурної течії виступали за необхідність національного та культурного відродження українського народу.

Прихильники правозахисної течії вимагали дотримання положень Конституції та захисту прав людини.

Релігійні дисиденти виступали проти втручання держави у діяльність віруючих та церкви, вимагали повернення відібраних державою храмів та звільнення з місць ув'язнення засуджених за віру.

Дисиденти та опозиційні організації у програмних документах та заявах констатували колоніальний характер економіки України, критикувати бюрократичні методи керівництва економікою. У сфері міжнаціональних відносин українські дисиденти рішуче засуджували як національний шовінізм, так і національну обмеженість.

Особливістю українського дисиденства було прагнення налагодити контакти з зарубіжними засобами масової інформації, привернути увагу світової громадськості до проблем людини у тоталітарній державі.

Комуністичний режим суворо слідкував за власним інформаційним простором, тому опозиційні сили вдавались до позацензурних видань, які дістали назви “самвидав”, його примірники з’являються в Україні у 1964 р. Також друкується машинописний журнал Українського національного фронту “Воля і Батьківщина”. Унікальним явищем опозиційного друку став позацензурний журнал “Український вісник”, якій редагував В.Чорновіл.

Початок 70-х років та наступний час мали тенденцію до зростання кризових явищ у суспільно-політичному житті України. В ідеологічній сфері Україна в котрий раз стає ареною боротьби правлячої партії за вплив на свідомість суспільства, було завдано непоправних збитків національній культурі, підсилились русифікаційні процеси та закладено “вибухівку повільної дії” у галузі національно-регіональних та релігійних відносин. У своїй відповіді наведіть найбільш яскраві факти для висвітлення основних явищ суспільно-політичного життя України.

Тестові завдання для перевірки знань з семінару №8

1. ООН – це а) Організація Об`єднаних Націоналістів;

б) Організація Опозиційних Науковців; в) Організація Об`єднаних Націй.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

55

2.На якому з`їзді КПРС і коли відбулося засудження „культу

особи”:

а) на XVIII; б) на XX; в) на XXII;

3.Позначте форму міграційного процесу другої половини 1940початку 1950-х рр.., основним змістом якого було повернення на батьківщину військовополонених та цивільних осіб, що опинилися з межами своєї країни внаслідок Другої світової війни:

а) реевакуація; б) депортація; в) репатріація; г) демобілізація.

4.В якому році помер Й. Сталін:

а) в 1947 р.; б) в 1950 р.; в) в 1953 р.

5.Хто очолив КПРС після смерті Й. Сталіна: а) Л.Брежнєв; б) Г.Малєнков; в) М.Хрущов.

6.Хто з цих діячів культурного відродження України 50-60-х років були „шестидесятники”:

а) Сахаров; б) Костенко; в)Павличко;

г) Солженіцин; д) Висоцький; є) Драч; ж) Руденко;

з)Окуджава.

7.Поясніть термін „жданівщина”. Варіанти відповіді:

а) „жданівщина” - наслідування вчення відомого садівника Мічуріна на Україні.

б) „жданівщина” – напрямок літературної критики, в) „жданівщина” – напрямок політичних репресій. 8. В якому році помер Л.Брежнєв?

а) у 1978 р.;

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

56

б) у 1980 р.; в) у 1982 р.

9. Хто такий Петро Шелест?:

а) видатний письменник і дисидент; б) відомий партійний і державний діяч;

в) багаторічний керівник українського Уряду в екзині. 10. Рішення про створення ООН було прийнято:

а) на Тегеранська конференції; б) на Кримській конференції; в) на Потсдамській конференції.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com