
- •ВСТУП
- •Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА
- •ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ. ЇЇ ОБ’ЄКТ ТА ПРЕДМЕТ
- •ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ. ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНЕ»
- •СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ
- •ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
- •Тема 2. ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
- •ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ
- •ПРОТОСОЦІОЛОГІЯ:
- •О. КОНТ — ЗАСНОВНИК СОЦІОЛОГІЇ. ПОЗИТИВІЗМ ТА НАТУРАЛІЗМ
- •МАРКСИСТСЬКА СОЦІОЛОГІЯ
- •СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПСИХОЛОГІЗМ
- •СОЦІОЛОГІЯ Е. ДЮРКГЕЙМА.
- •РОЗУМІЮЧА СОЦІОЛОГІЯ М. ВЕБЕРА
- •СОЦІОЛОГІЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.: ХАРАКТЕРНІ РИСИ1
- •ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ЙОГО ТИПИ
- •ТИПОЛОГІЯ СУСПІЛЬСТВ
- •СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА
- •Тема 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
- •СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ
- •ТИПИ СТАРТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ
- •СЕРЕДНІЙ КЛАС: ОЗНАКИ, ФУНКЦІЇ
- •Тема 5. СУСПІЛЬСТВО РИЗИКУ
- •СОЦІОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ «СУСПІЛЬСТВА РИЗИКУ»: ЕВОЛЮЦІЯ, ТИПОЛОГІЯ ТА ОЗНАКИ РИЗИКІВ
- •СТРУКТУРА РИЗИКІВ. СУБ’ЄКТИВНИЙ РИЗИК ТА ЙОГО ФОРМУВАННЯ
- •ЧОРНОБИЛЬСЬКА ДЕТЕРМІНАНТА СУСПІЛЬСТВА РИЗИКУ
- •Тема 6. СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА ЇЇ ВИДИ
- •ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ
- •ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
- •СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ ТА КОЛЕКТИВИ
- •СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ. СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
- •РЕФЕРЕНТНА ГРУПА
- •Тема 7. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
- •НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРШІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОБІЛЬНОСТІ
- •СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ, ЇЇ ФОРМИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ
- •ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
- •МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
- •ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
- •Тема 8. СОЦІАЛЬНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ
- •ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •АМЕРИКАНСЬКА ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ТРАДИЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •ТИПОЛОГІЯ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •НОВІ МАРГІНАЛЬНІ ГРУПИ
- •КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •МАРГІНАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ
- •Тема 9. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ
- •ЗМІСТ ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
- •ТИПОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •ТИПИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ1
- •ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •Тема 10. СІМ’Я ЯК МАЛА СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
- •СІМ’Я ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ТА МАЛА СОЦІАЛЬНА ГРУПА
- •ТИПИ СІМ’Ї ТА ШЛЮБУ
- •СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ СІМ’Ї
- •СУЧАСНА СІМ’Я. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї
- •СІМ’Я В УКРАЇНІ
- •Тема 11. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
- •ВИХІДНІ ПРИНЦИПИ РОЗГЛЯДУ КАТЕГОРІЙ СОЦІОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ
- •ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ
- •СОЦІАЛІЗАЦІЯ. ВИДИ. ЕТАПИ. АГЕНТИ
- •Тема 12. СОЦІАЛЬНА ДЕВІАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
- •СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕВІАЦІЇ
- •ТИПОЛОГІЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
- •СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ДЕВІАЦІЇ
- •СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ. ЙОГО ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ
- •Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
- •СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ВИДИ, ЕТАПИ
- •ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, ЇЇ СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ
- •МЕТОДИ ЗБИРАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ОПИТУВАННЯ (АНКЕТУВАННЯ ТА ІНТЕРВ’Ю); АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ; СПОСТЕРЕЖЕННЯ; ЕКСПЕРИМЕНТ; СОЦІОМЕТРІЯ
- •ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
- •ПРОГРАМА З КУРСУ «СОЦІОЛОГІЯ»
- •ТЕСТИ І ЗАВДАННЯ
- •ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО ТЕМ
ТИПОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
Найважливішими соціальними інститутами є політичні. За їхньої допомоги встановлюється і підтримується політична влада. Економічні інститути забезпечують процес виробництва і розподілу благ і послуг. Сім’я — також один із важливих соціальних інститутів. Її діяльність (відносини між батьками, батьками та дітьми, методи виховання і т.д.) визначається системою правових і інших соціальних норм. Поряд із цими інститутами істотне значення мають і такі соціально-культурні інститути, як система освіти, охорона здоров’я, соціальне забезпечення, культурно-виховні заклади і т.д. Усе ще помітну роль у суспільстві продовжує відігравати інститут релігії.
Р. Міллс розрізняв головні інститути:
1)економічний — інститути, що організують господарську діяльність;
2)політичний — інститути влади;
3)сімейний — інститути, що регулюють статеві відносини, народження і соціалізацію дітей;
4)військовий — інститути, що організують законну спадщину;
5)релігійний — інститути, що організують колективне шанування богів.
Микола Шульга поділяв соціальні інститути на слаборесурсні та
сильноресурсні.
1. Предметний підхід |
|
2. Формалізований підхід |
|
||
(змістовний) |
|
(характер організації) |
|
||
Економічні інститути: |
Формальні інститути |
|
|||
власність |
Засновують свою діяльність на чіт- |
||||
ринок |
ких принципах (правових актах, |
||||
гроші |
законах, указах, регламентах, ін- |
||||
зарплатня |
струкціях), здійснюють управлін- |
||||
інші |
ські і контрольні функції на підста- |
||||
|
ві |
санкцій, |
пов’язаних |
із |
|
Політичні інститути: |
|||||
заохоченням і покаранням (адміні- |
|||||
держава |
стративним і кримінальним). |
|
|||
суд |
До таких інститутів належать: |
|
|||
армія |
держава; |
|
|
||
політичні партії |
армія; |
|
|
||
інші |
школа; |
|
|
||
|
інші |
|
|
148

Духовно-культурні інститути: |
Неформальні інститути |
|
наука |
Не мають чіткої нормативної бази. |
|
освіта |
Тобто взаємодія в межах цих ін- |
|
виховання |
ститутів не закріплена формально. |
|
моральні норми |
Є результатом соціальної творчості |
|
інші |
та волевиявлення громадян. Соціа- |
|
|
льний контроль у таких інститутах |
|
Інститути у сфері сім’ї: |
||
встановлюється за допомогою |
||
сім’я |
норм, закріплених у громадській |
|
материнство |
думці, традиціях, звичаях. |
|
батьківство |
До таких інститутів належать: |
|
шлюб |
культурні і соціальні фонди; |
|
діти |
об’єднання за інтересами; |
|
інші |
інші |
|
|
|
ТИПИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ1
Лютер Бернард |
«зрілі» та «незрілі» |
|
|
|
|
Броніслав |
«універсальні» і «партикулярні» |
|
Малиновський |
||
|
||
Лойд Баллард |
«регулятивні» і «санкціоновані |
|
чи оперативні» |
||
|
||
Френсис Чепін |
«специфічні чи нуклеативні» і «основні чи |
|
дифузно-символічні» |
||
|
||
Г. Барнз |
«первинні», «вторинні» і «третинні» |
|
|
|
В. Ільїн соціальні інститути поділяє на:
•інститути-суб’єкти — це організації різного типу й масштабу (держава, партії, профспілки, асоціації, церква, фірми й т.д. Вони мають здатність діяти як надіндивідуальні суб’єкти, що прагнуть конструювати навколишній світ за своїми проектами);
•інститути-механізми — це стійкі ціннісно-нормативні
комплекси, що регулюють різні сфери життя людей (шлюб, родина, власність, капітал, релігія й т.д.)2
1Глотов М. Б. Социальный институт: определение, строение, классификация // Социологические исследования. — 2003. — № 10. — С. 13—19.
2Ильин В. И. Социальное неравенство. — М., 2000.
149
ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
К. Панунзіо розрізняє чотири підсистеми в структурі соціального інституту1:
1)підсистеми символічних і утилітарних інструментів (будинки, фабрики, автомобілі, прапори, знаки відмінності й т.п.);
2)підсистеми договірних, сімейних і примусових асоціацій (трудові союзи, шкільні правління, політичні партії, спортивні об’єднання й т.п.);
3)підсистеми звичаїв і правил життя й звичок (шлюбна церемонія, обов’язкове відвідування у школі, виборна кампанія
йт.п.);
4)підсистеми ідей, вірувань, ідеалів (віра в бога, ідеал політичної демократії й т.п.).
Схожим є підхід С. Фролова, який розрізняє п’ять ознак (складових компонентів) соціальних інститутів.
ОЗНАКИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ (С. ФРОЛОВ)2
СІМ’Я |
|
ДЕРЖАВА |
БІЗНЕС |
ОСВІТА |
|
РЕЛІГІЯ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. УСТАНОВКИ ТА ЗРАЗКИ ПОВЕДІНКИ |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Прив’язаність |
|
Послухання |
Продуктив- |
Любов до |
|
Повага |
|
Лояльність |
|
Лояльність |
ність |
знань |
|
Лояльність |
|
Відповіда- |
|
Субордина- |
Економіч- |
Відвіду- |
|
Поклоніння |
|
льність |
|
ція |
ність |
вання |
|
|
|
Повага |
|
|
Виробницт- |
|
|
|
|
|
|
|
|
во прибутку |
|
|
|
|
|
|
2. СИМВОЛІЧНІ КУЛЬТУРНІ ОЗНАКИ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Обручка |
|
Прапор |
Фабрична |
Шкільна |
|
Хрест |
|
Шлюбний |
|
Герб |
марка |
емблема |
|
Ікони |
|
ритуал |
|
Печатка |
Патентний |
Шкільні |
|
Святині |
|
|
|
|
Національ- |
знак |
пісні |
|
Гімн |
|
|
|
ний гімн |
|
Шкільна |
|
|
|
|
|
|
|
форма |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1Глотов М. Б. Социальный институт: определение, строение, классификация // Социологические исследования. — 2003. — № 10. — С. 13—19.
2Фролов С. С. Социология: Учебник для вузов. — М., 1996. — С. 161—190.
150

3. УТИЛІТАРНІ КУЛЬТУРНІ РИСИ
Дім |
Громадські |
Магазини |
|
Класи |
Церковні |
Квартира |
будинки |
Фабрики |
|
Бібліотеки |
будови |
Меблі |
Суспільні |
Обладнання |
|
Спортивні |
(храми) |
|
роботи |
Бланки |
|
зали |
Церковний |
|
Бланки і |
і форми |
|
|
реквізит |
|
форми |
|
|
|
Література |
|
4. КОДЕКС УСНИЙ ЧИ ПИСЬМОВИЙ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
Сімейні за- |
Конституція |
Контракти |
|
Правила |
Віра |
борони і |
Закони |
Ліцензії |
|
учнів |
Церковні |
допущення |
Укази Пре- |
|
|
|
заборони |
|
зидента |
|
|
|
|
|
Постанови |
|
|
|
|
|
уряду |
|
|
|
|
|
|
5. ІДЕОЛОГІЯ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Романтичне |
Державне |
Монополії |
|
Академічна |
Греко- |
кохання |
право |
Вільна |
|
свобода |
католицька |
Сумісність |
Демократія |
торгівля |
|
Прогресив- |
Православна |
Індивідуа- |
Націоналізм |
Право на |
|
на освіта |
Протестан- |
лізм |
|
працю |
|
Рівність при |
тизм |
|
|
|
|
навчанні |
|
Додатково можна назвати такі ознаки соціального інституту:
•об’єктивність (соціальний інститут існує незалежно від наших бажань);
•примусовість (обов’язковість);
•моральний авторитет та легітимність (соціальний інсти-
тут має користуватися довірою, авторитетом у громадськості);
•історичність (соціальний інститут повинен пройти певний шлях для виникнення і закріплення).
Конфуцій казав, що для успішного правління потрібно три речі: достатня кількість продовольчих ресурсів, вдосталь засобів захисту, а також довіра до влади. У крайньому випадку можна жертвувати будь-чим, але не довірою до влади.
У нашій країні державним інституціям довіряють значно менше, аніж сім’ї чи співгромадянам.
151

Ян Щепанський до складовихсоціального інституту відносив: |
|
1) |
ціль; |
2) |
функції; |
3) |
установи; |
4) |
засоби досягнення мети; |
5) |
соціальні санкції. |
Соціальний інститут — стійкий комплекс норм, правил та символів, які регулюють певну сторону людської діяльності та організовують їх у систему статусів та ролей.
До загальних ознак соціального інституту належать1
•виокремлення певного кола суб’єктів, що у процесі діяльності вступають у відносини, які набувають стійкого характеру;
•визначена (більш-менш формалізована) організація;
•наявність специфічних соціальних норм і приписів, що регулюють поведінку людей у межах соціального інституту;
•наявність соціально значущих функцій інституту, що інтегрують його в соціальну систему й забезпечують участь у процесі її інтеграції.
Соціальні інститути та соціальні організації: спільне та відмінне2
Соціальні інститути |
Соціальні організації |
|
|
Спільне
регламентують, координують, примушують, схематизують, стереотипізують та інтегрують суспільну активність людей, надають їй доцільності і більшої ефективності
Відмінне
Соціальні інститути об’єднують глобальні Соціальні організації людські спільноти. об’єднують відносно
локальні спільноти.
1Гавра Д. П. «Понятие социального института» // Регион. Экономика, политика, идеология — 1999. — № 1—2.
2ГавриленкоІ. М. Соціологія. — Кн. 1. Соціальнастатика: Навч. посіб. — К., 2000.
152
Соціальні інститути |
Соціальні організації |
|||
|
|
|
|
|
У них відмінні ресурсна і дійова потужності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Щодо соціальних інститутів, то мета їх ді- |
Соціальні |
|
організації |
|
яльності— радше щось формальне і зовніш- |
здатні не лише визна- |
|||
нє. Вони не лише не досягають поставленої |
чати межі своєї діяль- |
|||
мети, а й не можуть визначити, реалізована |
ності, але в більшості |
|||
вона чи ні. Тому, наприклад, більшість дер- |
випадків досягати їх. |
|||
жав взагалі не визначають своїх цілей, а ви- |
Для цього в них є чітко |
|||
робляють лише загальну стратегію руху, пер- |
визначені |
критерії |
до- |
|
спективну орієнтацію. Ставлять перед собою |
сягнень — |
гроші, |
вла- |
|
мету переважно тоталітарні держави: нацист- |
да, престиж. |
|
|
|
ські — досягти світового панування; радян- |
|
|
|
|
ські — побудувати комунізм; деякі сучасні |
|
|
|
|
арабські держави поєднують технічну цивілі- |
|
|
|
|
зацію з релігійним фундаменталізмом. Але |
|
|
|
|
такі цілі не тільки не досягаються, а й напе- |
|
|
|
|
ред не визначаються їхні конкретні зміст, час |
|
|
|
|
і простір, а також чіткі емпіричні ознаки, за |
|
|
|
|
якими можна довідатись, що мета досягнута. |
|
|
|
|
Життя соціальних інститутів — вічне. Вони |
Життя соціальних ор- |
|||
лише змінюють свій структурно-функціо- |
ганізацій обмежене. |
|||
нальний вигляд. |
Не досягши мети, соціа- |
|||
Соціальні інститути продовжують існувати |
льні організації припиня- |
|||
далі, не виконуючи своїх основних функції: |
ють своє існування: за- |
|||
немає потужнішої структури, що могла б |
криваються, |
банкруту- |
||
покарати їх за недостатню функціональ- |
ють, самоліквідовують- |
|||
ність. |
ся, зливаються з іншими |
|||
|
організаціямиіт. ін. |
|
||
У них різні не лише організми, а й хвороби |
|
|
|
|
|
|
|
||
Найпоширеніші хвороби соціальних інститу- |
Найпоширенішими |
|
||
тів— деспотичне переродження (надмірна |
хворобами |
|
соціальних |
|
керованість), нефункціональність (нездат- |
організацій |
є неефек- |
||
ність задовольнити ті колективні потреби, |
тивність, втрата ке- |
|||
заради задоволення яких вони створюються), |
рованості, |
|
бюрокра- |
|
відчуження (від задоволення колективних по- |
тизація. |
|
|
|
треб і суспільного контролю за їх діяльністю). |
|
|
|
|
Соціальні інститути — результат подальшого |
|
|
|
|
ускладнення та розвитку структурно- |
|
|
|
|
функціональної організації суспільства. Їх |
|
|
|
|
складовими компонентами є власне соціальні |
|
|
|
|
організації та адміністративні органи. |
|
|
|
|
153