- •Загальна частина
- •Характеристика об’єкта автоматизації
- •Організаційно-штатна структура підприємства
- •Характеристика наявного обладнання
- •Аналіз методів рішення задачі побудови лом
- •Базова модель osi (Open System Interconnection)
- •Мережні пристрої і засоби комутації
- •Мережні топології
- •Типи побудови мереж по методам передачі інформації
- •Мережні ос для локальних мереж
- •Спеціальна частина
- •Апаратне забезпечення лом
- •Вибір топології мережі і мережного доступу
- •Вибір кабельної структури
- •Аналіз та вибір апаратної організації мережі
- •Прокладка кабелю та установка комунікацій
- •Підключення лом до мережі Інтернет або інших мереж
- •Програмне забезпечення
- •Вибір мережевої ос
- •Аналіз та вибір програмної організації мережі
- •Спеціальне програмне забезпечення для захисту лом від зовнішніх загроз
- •Випробовування мережі
- •Організаційно-економічна частина
- •Позитивні результати проведеної роботи
- •Методика розрахунку економічної частини
- •Розробка етапів проведення розробки мережі
- •Визначення тривалості етапів
- •Розробка план-графіку виконання робіт
- •Визначення витрат на розробку лом
- •Розрахунок економічної ефективності проведеної роботи
- •Розрахунок річної економії від впровадження лом
- •Розрахунок показників економічної ефективності лом
- •Охорона праці
- •Вимоги до безпеки праці на робочому місці
- •Вимоги до промислової санітарії
- •Вимоги до протипожежної безпеки
-
Вимоги до протипожежної безпеки
(Основні спеціальні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати
вимогам НАПБ А.01.001-95, СН 512-78*, ВСН 333-87, ВБН В.2.2-58.1-94, ВНТП
111-86, ВНТП 112-86, ВНТП 113-86, ВНТП 114-86, ВНТП 212-86, ВНТП 213-86)
Обчислювальні центри:
-
Плити знімної підлоги в приміщеннях ЕОМ повинні бути важкоспалимими з межею вогнестійкості не менше 0,5 год., або негорючими. Опори та стійки знімної підлоги мають бути негорючими.
-
Місткість баків палива та масла повинна забезпечувати роботу підземних ДЕС на номінальній потужності протягом доби, але не повинна перевищувати 1 м3 . Баки слід обладнати дихальними трубопроводами, виведеними з будинку ДЕС назовні. З витратних баків палива сумарною місткістю більше 0,5 м3 слід передбачити зливання палива до аварійних резервуарів.
-
Вхід у дизель-генераторну слід обладнати тамбуром з двома герметичними протипожежними дверима із межею вогнестійкості 0,75 год., які відкриваються у бік виходу з дизельної.
-
Дизель-генераторні та приміщення, де зберігаються запаси палива, повинні обладнуватися установками автоматичного пожежогасіння (газового, порошкового, аерозольного).
-
Баки з паливом та мастилом необхідно обладнувати пристроями для аварійного зливання у разі аварії або пожежі.
Міські та сільські телефонні й телеграфні станції:
-
Автоматичні телефонні станції (АТС), розміщені в житлових, адміністративних та громадських будівлях, повинні бути відокремлені від інших приміщень негорючими стінами та перекриттями із межею вогнестійкості не менше 0,75 год.
-
Розміщення приміщень у будівлях АТС повинно унеможливлювати проходження через автоматичний зал. Прохід передбачається тільки на випадок пожежі.
-
Входи в приміщення АТС повинні бути ізольовані від інших входів приміщення будинку.
-
Приміщення кросу й автоматичного залу повинні бути суміжні.
-
Комутаторний зал, якщо в ньому працює 25 чоловік і більше, слід розміщувати не вище третього поверху.
-
Автоматична міжміська телефонна станція (АМТС) квазіелектронного й електронного типу ЕПУ повинна розміщуватися на одному або суміжному поверсі з цехом АВКК.
-
У вертикальних кабельних шахтах дозволяється розміщувати в одній шахті лінійні і живильні кабелі постійної напруги; суміщення лінійних і силових кабелів змінної напруги не дозволяється.
-
Електроживильні установки слід розміщувати децентралізовано з максимальним наближенням до навантаження.
-
Для чищення діючого обладнання слід користуватися лише спиртом. При цьому забороняється користуватися бензином. Для чищення приладів на робочому обладнанні необхідно застосовувати щітки з рукоятками з ізоляційного матеріалу.
-
При відсутності міського водопроводу протипожежне водопостачання для зовнішнього пожежогасіння будівель І і II ступенів вогнестійкості об'ємом до 5000 м3та витратою води до 10 л/с дозволяється передбачати з пожежних водойм.
Акумуляторні установки:
-
Акумуляторну слід розміщувати в окремих, спеціально призначених для цього приміщеннях. Вона повинна відокремлюватися від інших виробництв протипожежними перегородками. Вхід у приміщення повинен здійснюватись із коридору через тамбур-шлюз із підпором повітря площею не менше 1,5 м2 . Двері повинні відчинятися назовні. Внутрішні двері тамбур-шлюзу повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості не менше 0,6 год.
-
Виконувати в одному приміщенні ремонт і зарядження можна тільки тоді, коли зарядження відбувається у витяжній шафі і кількість батарей не перевищує десяти.
-
Підлога в кислотних акумуляторних улаштовується з негорючих кислотостійких матеріалів. Перекриття повинно бути газонепроникним.
-
Приміщення акумуляторних слід обладнувати самостійною вентиляцією з викидом повітря назовні. Вентилятори мають бути іскробезпечними. Зарядження акумуляторів слід проводити за вентиляції, яка працює.
-
У приміщеннях акумуляторних заборонено паління, застосування відкритого вогню, проведення робіт, під час яких може виникнути іскроутворення.
Дизель-генераторні установки:
-
Місткість баків палива та масла повинна забезпечувати роботу наземних ДЕС на номінальній потужності протягом доби, але не повинна перевищувати 1 м3 . Баки слід обладнати дихальними трубопроводами, виведеними з будинку ДЕС назовні. З витратних баків палива сумарною місткістю більше 1 м3 для ЛЗР і 5 м 3 — для ГР слід передбачити зливання палива до аварійних резервуарів.
-
Баки паливні та для масла, їхні трубопроводи та арматуру забороняється розміщувати на відстані менш як 0,5 м від вихлопної труби ДЕС.
-
Випускні трубопроводи повинні мати пристрої для компенсації температурного подовження, трубопроводи повинні прокладатись оптимальною трасою. Забороняється об'єднувати вихлопні трубопроводи різних двигунів. На ділянці прокладання у приміщеннях (машзал та інші) вихлопний трубопровід повинен мати теплоізоляцію. Забороняється прокладати вихлопні трубопроводи у вентиляційних каналах споруди. Випускний трубопровід повинен бути вище покрівлі на 1,5 м.
-
Усе електрообладнання ДЕС підлягає зануленню (заземленню) шляхом підключення до нульових жил кабелів електроживлення та магістральної шини заземленого обладнання. Занулення однофазних споживачів слід виконувати окремою третьою жилою електропроводки.
-
При розміщенні ДЕС у блоці-боксі треба додатково з'єднатикорпус блока-боксу із заземленим обладнанням не менше ніж у двох місцях.
-
Випадково розлиті пальне, масло (мастило) слід негайно витерти. Обтиральні матеріали необхідно зберігати в закритих металевих ящиках ємністю не більше 0,5 м3, а наприкінці робочого дня виносити за межі будинку.
-
Необхідно передбачити автоматичне відключення при пожежі припливних вентиляторів і насосів підкачування палива.
-
Допускається розміщення ДЕС у цокольних та підвальних поверхах будівель зв'язку за умови виконання вимог п. 6.2 цих Правил.
ВИСНОВОК
У рамках дипломної роботи мною був складений проект локальної обчислювальної мережі для цеху ТП №13 м. Пологи. ЛВС відповідає прийнятим міжнародним стандартам (ANSI/TIA/EIA-568-A і ISO/IEC11801). Що дозволило значно скоротити паперовий документообіг всередині компанії, підвищити продуктивність праці, скоротити час на отримання і обробку інформації, виконувати точний і повний аналіз даних, забезпечувати отримання будь-яких форм звітів за підсумками роботи.
Для побудови мережі передачі даних в проекті реалізована топологія типу «зірка» на основі витої пари категорії 5е з центром в приміщенні серверної. Для отримання найбільшої гнучкості використання всієї системи не існує поділу на мережу передачі даних і телефонну. У проекті надані необхідні розрахунки і креслення, специфікація обладнання і матеріалів, необхідних для побудови ЛОМ.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
-
Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 3-е изд. / В.Г.Олифер, Н.А.Олифер. - СПб: Питер, 2006. - 958 с.: ил.
-
Таненбаум Э. Компьютерные сети. 4-е изд. – СПб.: Питер, 2003. - 992 с.: ил.
-
Столингс В. Современные компьютерные сети. - СПб.: Питер, 2003. - 783 с.: ил.
-
Хелд Г. Технологии передачи данных. 7-е изд.- СПб.: Питер, К.: Изательская группа BHV, 2003.- 720 с.: ил.
-
Новиков Ю.В., Карпенко Д.Г. Аппаратура локальных сетей: функции, выбор, разработка. - М.: Изд-во ЭКОМ, 1998.- 288 с.: ил.
-
Барри Нанс. Компьютерные сети: Пер. с англ. - М.: Восточная книжная компания, 1996. - 400 с.: ил.
-
Ларионов А.М., Майоров С.А., Новиков Г.И. Вычислительные комплексы, системы и сети/ Учебник для вузов. - Л.: Энергоатомиздат, Ленингр. отд-ние, 1987. - 288 с.: ил.
