Висновки

Туризм в Україні як галузь народного господарства можна визначити як велику відкриту соціально-економічну систему, що складається з взаємозалежних і взаємодіючих під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів елементів, таких як: туристи, інфраструктуратуризму, регіональна середа, туристичні організації та інші структурні утворення і елементи, діяльність яких спрямована на надання послуг туристамвідповіднодо їх потреб і можливостями на основі діючих норм і правил.Україні притаманні низький рівень розвитку туристично-рекреаційної галузі та незначний відсоток туристів. Відсутність попиту на туристично-рекреаційні послуги в Україні зумовлена низьким рівнем життя населення, незадовільною якістю послуг туристичної галузі, нерозвиненістю мережі ліцензованих санаторно-курортних закладів та супутньої інфраструктури. Правова і соціальна незахищеність туристів, незадовільний екологічний стан природно-рекреаційних ресурсів, несправедливе співвідношення ціни та якості туристичних послуг є основними проблемами розвитку туристичної галузі.

Охарактеризовано стратегіюформування конкурентоспроможного туристичного продукту в Україні. Концепція стабільності, економічної і соціальної політики може базуватися на розвитку туристичної галузі і державної інфраструктури, але при цьому повинні бути реальні економічні розрахунки потенційних можливостей різних видів суб’єктів підприємницької діяльності у сфері туризму, які будуть діяти на теоретико-методологічних і наукових підходах. Для ефективного розвитку регіонального та національного туристичного продукту необхідна також гармонізація розвитку туризму на певних територіях зі стилем життя, традиціями та культурою місцевого населення з метою збереження його автентичності.

Досліджено альтернативні шляхи розвитку національного та регіональних туристичних продуктів на території України. Основою реалізації стратегії розвитку туризму в Україні є забезпечення високої якості складових туристичного продукту через впровадження дієвої системи класифікації й сертифікації об’єктів туристичних відвідувань та туристичної інфраструктури, зокрема засобів розміщення і  закладів харчування, стандартизацію послуг для туристів, ліцензування видів туристичної діяльності тощо. Для ефективного розвитку регіонального туристичного продукту необхідна також гармонізація розвитку туризму на певних територіях зі стилем життя, традиціями та культурою місцевого населення з метою збереження його автентичності.

Надано характеристику «туристичних перлин» України. Замки України є одними з найулюбленіших туристичних об’єктів серед мандрівників та туристів. Їх вистачить не на один рік подорожей, адже збереглося близько ста цікавих об’єктів. І хоча більшість замків перебувають у стадії руйнування, а від деяких не залишилося і сліду, незважаючи на це кожен з них вартий уваги. Частина пам’яток пристосована під музеї, відповідно є чудова можливість зануритися в атмосферу минулого і відчути велич історії українських земель. Сьогодні в Україні налічується близько п’яти тисяч різних музеїв – найбільше в світі. Приваблюють увагу туристів і природні пам’ятки: парки, водоспади, тваринний і рослинний світ тощо.

Проаналізовано особливості державного регулювання розвитку туристичного продукту в Україні на національному та регіональному рівнях. Маючи значний економічний та інтелектуальний потенціал, гарні природно-кліматичні та туристично-рекреаційні можливості, Україна загалом, як і регіони зокрема, за інтегрованою оцінкою ефективності економіки, рівнем життя та екологічної безпеки, а також конкурентоспроможності суб’єктів господарювання поки що значно поступається країнам Західної і Центральної Європи, але за умов розумної державної політики розвитку регіонів країни Україна має усі можливості зайняти одне з перших місць у Європі за розвитком туристично-рекреаційної індустрії.