- •Запорізький національний технічний університет методичні вказівки
- •1 Техніка безпеки при проведенні лабораторних робіт
- •2 Порядок проведення лабораторних робіт
- •3 Вказівки до оформлення звіту до лабораторної роботи
- •4 Лабораторна робота № 1 Електричні датчики систем автоматичного керування
- •4.3 Опис установи
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •5 Лабораторна робота № 2 Дослідження характеристик системи автоматичного керування кутів випередження запалення дВз
- •5.3 Опис обладнання та приладів
- •5.4 Порядок проведення роботи:
- •Контрольні питання
- •6 Лабораторна робота № 3 дослідження роботи систем автоматичного регулювання температури
- •6.3 Опис обладнання та приладів
- •6.4 Порядок проведення роботи:
- •Контрольні питання
- •Література
6 Лабораторна робота № 3 дослідження роботи систем автоматичного регулювання температури
Мета роботи
Необхідно:
- ознайомитись з улаштуванням, роботою і налагодженням автоматичного самописного регулюючого потенціометра ПСР-1;
- навчитись експериментально визначити статистичні і динамічні параметри процесу регулювання.
Час виконання роботи – 4 години.
Загальні теоретичні відомості
Стабілізація температурних різних об’єктів (нагрівальних печей, сушильних камер, хімічних реакторів, тощо) вимагається в багатьох технологічних процесах. Завдяки значній інерційності теплових об’єктів до регуляторів температури не пред’являють високих вимог щодо швидкості дії. САК температури, як правило, виконують замкненими і в багатьох випадках позиційними (дискретної дії).
Як теплові регулятори в електричних САК температури широке застосування здобули компенсаційні автоматичні регулюючі потенціометри, типовим представником яких є прилад ПСР-1. об’єкт регулювання – сушильна шафа з електричним нагрівачем потужністю Р 375Вт при номінальній напрузі U=220В. В сушильній шафі розташований датчик температури – термопара хромель-копель.
Структурна схема САК температури представлена на рис 6.1.
Рисунок 6.1 – Структурна схема САК температури
Задаючою дією αзад. є положення вказівника задачі. Виходом системи Х є температура сушильної шафи. Зворотній зв'язок здійснюється за допомогою термопари, що являє собою аперіодичну ланку з передаточною функцією:
![]()
Постійна часу Т складає одиниці секунди астатичної компенсаційної системи, в якій присилювач, редуктор і мостовий компенсатор можуть бути представлені пропорційними ланками з коефіцієнтами передачі К3, К5, К6 відповідно, електродвигун представлений інтегруючою ланкою з передаточною функцією:
![]()
Коефіцієнт підсилення К3 підсилювача при налагодженні встановлюється таким, щоб при різкій зміні вхідного сигналу (заколочуванні термопари кнопкою) каретка пересувалась з якомога більшою швидкістю, але без помітного перерегулювання. Тоді зворотній зв'язок (канал вимірювання температури) можна вважати пропорційною ланкою, коефіцієнт передачі якої визначається масштабом шкали приладу:
![]()
Власне регулятор представлений вузлом порівняння та реле. При а<азад. контакти регулятора замкнені і до печі підводиться потужність 375Вт. При а>азад. регулятор вимикає піч.
Характер кривої розгону (перехідної характеристики печі при її вмиканні в мережу без регулювання) показаний на рис. 6.2 а). Піч з достатньою точністю можна представити аперіодичною ланкою із запізненням
![]()
Всі параметри можна отримати по кривій розгону.
Якщо увімкнути регулятор, то по досягненні заданої температури він вимикає нагрівач і температура останнього починає падати, залишаючись ще деякий час вище температури печі. Отже, температура в печі в цей час продовжує зростати. Після вмикання контактів регулятора піч продовжує ще деякий час охолоджуватись (вичахати), поки температури печі і нагрівача не зрівняються.
Рисунок 6.2 – Вихідні характеристики САК температури
Характер зміни температури в процесі регулювання показаний на рис. 6.2 б). Якість регулювання характеризується абсолютною Δ х·i відносною похибкою σ, а також періодом циклу Тц.
