
- •Топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- •5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- •1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- •Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Г) прохідність річок у брід
- •Д) прохідність річок по льоду
- •Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- •Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Нормативи з військової топографії
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
Визначення величини магнітного схилення.
Величина магнітного схилення року визначення обчислюється за даними карти за формулою
,
(3.19)
де
–
магнітне схилення поточного року;
–магнітне
схилення року видання карти (зазначається
у текстовій довідці у лівому нижньому
куті карти);
–річна
зміна магнітного схилення в кутових
хвилинах (зазначається у текстовій
довідці у лівому нижньому куті карти,
західна має знак „–”, східна – має
знак „+”);
–кількість
років, що минули від року видання карти
до поточного року.
Приклад. Визначитипо
карті СНОВ на 1997 рік.
Розв’язання:
(1997)
= + 1-04 + (2
20 років) = + 1-04 + 0-11 = + 1-15.
Перехід від магнітного азимута до дирекційного кута і навпаки. Під час виконання горизонтального наведення гармат і пускових установок, орієнтування у заданому напрямку приладів спостереження і радіолокаційних станцій, контролю орієнтування, визначенні поправок бусолей і у ряді інших випадків виникає необхідність переходу від магнітного азимута (бусолі) до дирекційного кута, і навпаки. Раніше були встановлені залежності між істинним азимутом і дирекційним кутом, а також між істинним і магнітним азимутами. Ці залежності були виражені формулами (3.13) і (3.17).
Оскільки ліві частини в цих формулах рівні, то, як бачимо, рівні і праві їх частини:
Ам+ δ = α + γ,
звідси
Ам= α + (γ – δ). (3.20)
Алгебраїчну різницю (γ – δ) часто називають поправкою бусоліі позначаютьΔАм:
ΔАм= (γ – δ),
але це правильно лише у тому випадку, коли інструментальна помилка даного приладу дорівнює нулю.
У кінцевому вигляді отримаємо
Ам= α +ΔАм.. (3.21)
Із формули (3.21) випливає правило:магнітний азимут (бусоль) будь-якого напрямку дорівнює алгебраїчній сумі дирекційного куту того ж напрямку і поправки бусолі.
Формулу для переходу від бусолі до дирекційного кута легко отримати із формули (3.21):
α = Ам-ΔАм. (3.22)
Правило.Дирекційний кут будь-якого напрямку дорівнює алгебраїчній різниці магнітного азимута того ж напрямку і поправки бусолі.
Приклад. Визначити дирекційний кут напрямку зі спостережного пункту на орієнтир, якщо магнітний азимут (бусоль) цього напрямкуАм= 46-38, а поправка бусоліΔАм = - 1-48.
Розв’язання:
α = Ам- ΔАм= 46-38 – (- 1-48) = 47-86.
Визначення та уточнення поправки бусолі
Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
Дирекційний кут орієнтирного напрямку визначають геодезичним, гіроскопічним або астрономічним способом.
Порядок визначення
Установити ПАБ-2 над точкою, з якої визначено дирекційний кут за віддаленим орієнтиром одним з вищеперелічених способів.
Виміряти 5 разів значення магнітного азимута за цим орієнтиром; після кожного вимірювання збивати положення магнітної стрілки обертанням маховика встановлювального черв’яка.
Рисунок 3.19 – Визначення поправки бусолі на місцевості
Обчислити середнє значення магнітного азимута:
.
(3.23)
Обчислити поправку бусолі за формулою
.
(3.24)
За даними визначення поправки бусолі заповнюють бірку, рис.3.20, яку вкладають у футляр бусолі і використовують (в неаномалійних районах) для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків у радіусі 10 км від точки її визначення.
Рисунок 3.20 – Бірка бусолі
Звірення бусолей у дивізіоні. Під час переміщення на відстань більше ніж 10 км поправку бусолі необхідно визначити знову. За відсутності часу або неможливості визначити поправку всіх бусолей дивізіону у новому районі, можна визначити поправку для контрольної бусолі дивізіону (підручної батареї) з подальшим виправленням поправок усіх бусолей шляхом урахування в їх поправку величини зміни поправки контрольної бусолі у новому районі.
Величина зміни поправки контрольної бусолі у новому районі обчислюється за формулою
,
(3.25)
де
–
величина зміни поправки контрольної
бусолі у новому районі;
–значення
поправки контрольної бусолі в новому
районі;
–значення
поправки контрольної бусолі в старому
районі.
Величина
додається
зі своїм знаком до значення поправок
решти бусолей дивізіону.
Уточнення
поправки бусолі під час переміщення.
Якщо в
новому районі неможливо визначити
поправку бусолі
,
то дозволяється, як виняток, в радіусі
30 км користуватися старою поправкою
після
уведення в неї поправки на зміну зближення
меридіанів
:
.
(3.26)
Поправкавибирається
з табл.3.2 за значенням абсциси Х точки
(км) і відстані Д (км) по довготі від
нового району до району визначення
поправки бусолі ( визначається як різниця
ординат Y нового і старого районів: Д км
= Yн – Yс):
має
знак “+”, якщо новий район східніше
старого району.
має
знак “–”, якщо новий район західніше
старого району.
Під час проведення топогеодезичних робіт, після переміщення в суміжну зону, поправку бусолі обов'язково визначають на місцевості в цій зоні. У випадку, коли немає можливості визначити поправку бусолі на місцевості, вона може бути уточнена за формулою
захід схід
,
(3.27)
захід схід,
де
– поправка на зміну зближення меридіанів,
визначається з табл.3.2, взята за модулем;
–поправка
на перехід із зони в зону, вибирається
за значенням абсциси Х (км) старого
району з табл.3.4, взята за модулем.
У формулі (3.27) верхні знаки – якщо перехід із заходу на схід, нижні знаки – якщо перехід зі сходу на захід.
Таблиця
3.4 – Значення величини поправки
до
дирекційного кута під час переходу у
суміжну зону
хб |
|
хб |
| ||||
градуси |
10 км |
поділки кутоміра |
градуси |
10 км |
поділки кутоміра | ||
2 000 |
151,7 |
0,54 |
0-31 |
5 000 |
415,1 |
0,39 |
0-71 |
2 100 |
1 57,1 |
0,53 |
0-33 |
5 100 |
4 19,0 |
0,39 |
0-72 |
2 200 |
2 02,4 |
0,53 |
0-34 |
5 200 |
4 22,9 |
0,39 |
0-73 |
2 300 |
2 07,7 |
0,53 |
0-35 |
5 300 |
4 26,8 |
0,37 |
0-74 |
2 400 |
2 13,0 |
0,53 |
0-37 |
5 400 |
4 30,5 |
0,37 |
0-75 |
2 500 |
2 18,3 |
0,52 |
0-38 |
5 500 |
4 34,2 |
0,37 |
0-76 |
2 600 |
2 23,5 |
0,52 |
0-40 |
5 600 |
4 37,9 |
0,35 |
0-77 |
2 700 |
2 28,7 |
0,51 |
0-41 |
5 700 |
4 41,4 |
0,35 |
0-78 |
2 800 |
2 33,8 |
0,51 |
0-43 |
5 800 |
4 44,9 |
0,34 |
0-79 |
2 900 |
2 38,9 |
0,51 |
0-44 |
5 900 |
4 48,3 |
0,34 |
0-80 |
3 000 |
2 44,0 |
0,50 |
0-46 |
6 000 |
4 51,7 |
0,32 |
0-81 |
3 100 |
2 49,0 |
0,50 |
0-47 |
6 100 |
4 54,9 |
0,32 |
0-82 |
3 200 |
2 54,0 |
0,49 |
0-48 |
6 200 |
4 58,1 |
0,32 |
0-83 |
3 300 |
2 58,9 |
0,49 |
0-50 |
6 300 |
5 01,3 |
0,30 |
0-84 |
3 400 |
3 03,8 |
0,49 |
0-51 |
6 400 |
5 04,3 |
0,30 |
0-85 |
3 500 |
3 08,7 |
0,48 |
0-52 |
6 500 |
5 07,3 |
0,29 |
0-85 |
3 600 |
3 13,5 |
0,47 |
0-54 |
6 600 |
5 10,2 |
0,28 |
0-86 |
3 700 |
3 18,2 |
0,47 |
0-55 |
6 700 |
5 13,0 |
0,28 |
0-87 |
3 800 |
3 22,9 |
0,47 |
0-56 |
6 800 |
5 15,8 |
0,26 |
0-88 |
3 900 |
3 27,6 |
0,46 |
0-58 |
6 900 |
5 18,4 |
0,26 |
0-88 |
4 000 |
3 32,2 |
0,45 |
0-59 |
7 000 |
5 21,0 |
0,25 |
0-89 |
4 100 |
3 36,7 |
0,45 |
0-60 |
7 100 |
5 23,5 |
0,25 |
0-90 |
4 200 |
3 41,2 |
0,45 |
0-61 |
7 200 |
5 26,0 |
0,23 |
0-91 |
4 300 |
3 45,7 |
0,44 |
0-63 |
7 300 |
5 28,3 |
0,23 |
0-91 |
4 400 |
3 50,1 |
0,43 |
0-64 |
7 400 |
5 30,6 |
0,22 |
0-92 |
4 500 |
3 54,4 |
0,42 |
0-65 |
7 500 |
5 32,8 |
0,21 |
0-92 |
4 600 |
3 58,6 |
0,42 |
0-66 |
7 600 |
5 34,9 |
0,20 |
0-93 |
4 700 |
4 02,8 |
0,42 |
0-67 |
7 700 |
5 36,9 |
0,20 |
0-94 |
4 800 |
4 07,0 |
0,41 |
0-69 |
7 800 |
5 38,9 |
0,20 |
0-94 |
4 900 |
4 11,1 |
0,40 |
0-70 |
7 900 |
5 40,7 |
0,18 |
0-95 |