- •Топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- •5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- •1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- •Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Г) прохідність річок у брід
- •Д) прохідність річок по льоду
- •Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- •Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Нормативи з військової топографії
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
Розв’язання:
Наша точка розміщена у сьомій зоні, тому довгота осьового меридіана цієї зони L0 = 60 * 7 – 30 = 390,0.
Спочатку розрахуємо різницю у довготі даної точки і осьового меридіана у хвилинах:
l = 36037’,5 – 390 = - 2022’,5.
Підставивши отримане значення у формулу (1), отримаємо
γ = -142’,5 * sin 60055’ = - 2004’,5.
Приклад.
Обчислити зближення меридіанів для
точки з координатами
5117,1
п.ш.,
4413,0
с.д.
Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
Використовуючи формули (2, 3) або табл.3.1, визначити довготу осьового меридіана зони, в якій знаходиться дана точка:
=
45.Обчислити величину
= 4413,0
– 45
= – 047
= – 47.За допомогою артилерійської логарифмічної лінійки виконати множення згідно з формулою (2):
=
(– 47)sin
(5117,1
) = – 36,6
для чого провести такі дії:
початок (кінець) шкали повзуна поставити на значення
=
– 47
за шкалою чисел NQ+1
корпусу лінійки без урахування знака;візир центральною рискою поставити на округлене до хвилин значення
5117
за шкалою „Sin” на червоному боці
повзуна;напроти центральної риски візира на шкалі чисел NQ+1 корпусу лінійки прочитати значення
в хвилинах (36,6).
Перевести значення зближення меридіанів
у поділки кутоміра, з цією метою виконати
таке:
не збиваючи положення візира переміщенням повзуна встановити під центральну риску візира значення 3,6 за шкалою чисел N повзуна;
напроти початку (кінця) шкали повзуна за шкалою чисел NQ+1 корпусу лінійки прочитати значення зближення меридіанів γ у поділках кутоміра (0-10,15 0-10,2).
Для
точок з північною широтою зближення
меридіанів
має той самий знак, що і значення
.
Відповідь:
–
36,6
= – 0-10,2.
Обчислення зближення меридіанів можна вести за допомогою таблиці логарифмів, арифмометра і таблиці натуральних величин тригонометричних функцій, а також за спеціальними таблицями, у яких вхідними величинами є L і B, тобто географічні координати точки. Існують також таблиці і графіки для визначення зближення меридіанів, у яких аргументами для входу служать прямокутні координати точки в проекції Гауса.
Під час визначення зближення меридіанів по карті користуються формулою
,
(3.12)
де
– зближення меридіанів для центру
аркуша карти (вибирається із текстової
довідки в лівому нижньому куті карти);
–поправка
на віддаленість точки по довготі від
центру аркуша карти, табл.3.2, за значенням
координати Х точки (км) і відстані Д в
км точки від центру аркуша карти.
Знак „+” – якщо точка на схід від центру аркуша карти.
Знак „–” – якщо точка на захід від центру аркуша карти.
Таблиця
3.2 - Величини поправки
![]()
|
Х, км |
Д, км | |||||
|
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 | |
|
4 000 |
0-00,5 |
0-01,1 |
0-01,6 |
0-02,2 |
0-02,7 |
0-03,3 |
|
4 500 |
0-00,6 |
0-01,3 |
0-01,9 |
0-02,6 |
0-03,2 |
0-03,8 |
|
5 000 |
0-00,8 |
0-01,5 |
0-02,3 |
0-03,0 |
0-03,8 |
0-04,5 |
|
5 500 |
0-00,9 |
0-01,8 |
0-02,6 |
0-03,5 |
0-04,4 |
0-05,3 |
|
6 000 |
0-01,0 |
0-02,1 |
0-03,1 |
0-04,1 |
0-05,2 |
0-06,2 |
|
6 500 |
0-01,2 |
0-02,5 |
0-03,7 |
0-04,9 |
0-06,2 |
0-07,3 |
|
7 000 |
0-01,5 |
0-02,9 |
0-04,4 |
0-05,9 |
0-07,4 |
0-08,8 |
|
7 500 |
0-01,8 |
0-03,6 |
0-05,4 |
0-07,2 |
0-09,0 |
0-10,8 |
|
8 000 |
0-02,3 |
0-04,6 |
0-06,9 |
0-09,2 |
0-11,6 |
0-13,8 |
Як правило, графіком і таблицею користуються для контролю розрахунку зближення меридіанів.
