
- •Топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- •5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- •1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- •Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Г) прохідність річок у брід
- •Д) прохідність річок по льоду
- •Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- •Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Нормативи з військової топографії
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
Розділ 2 системи координат
2.1 Системи географічних та прямокутних координат
2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
Координатами називаються кутові, лінійні величини (числа), які позначають положення точки на будь-якій поверхні чи у просторі.
Система координат являє собою сукупність ліній та площин, орієнтованих певним чином у просторі, відносно яких визначають місцезнаходження точок (об’єктів, цілей).
В артилерії та топографії, топогеодезії застосовують такі системи координат, які дозволяють просто та однозначно визначити розміщення точок земної кулі як за результатами безпосередніх вимірювань на місцевості, так і за результатами безпосередніх вимірювань на місцевості і за допомогою карт. До таких систем відносять: географічні; плоскі прямокутні; полярні; біполярні.
2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
Системою географічних координат називається система, у якій розміщення точки на земній поверхні визначається кутовими величинами (широтою та довготою) відносно площини екватора та початкового меридіана.
В Україні за початковий взяли меридіан Грінвіча. Рахунок географічних координат ведеться від точки його перетину з екватором. На практиці ця система застосовується під час використання бойових засобів дальньої дії (балістичних ракет, авіації та ін.).
Географічні координати широта (В) та довгота (L) точок на земній поверхні, які визначені за результатами спостережень небесних світил, називаютьсяастрономічними координатами, а за результатами геодезичних вимірювань на місцевості – геодезичними координатами. Під час визначення астрономічних координат точка проектується прямовисною лінією на поверхню геоїда, а під час визначення геодезичних координат – нормаллю на поверхню земного еліпсоїда. Внаслідок нерівномірного розподілу маси Землі і відхилення поверхні геоїда від поверхні земного еліпсоїда прямовисна лінія у загальному випадку не збігається з нормаллю, рис.2.1.
Кут відхилення прямовисної лінії на більшій території колишнього СРСР не перевищує „3-4’’або лінійною мірою приблизно ± 100 м. В окремих (переважно гірських) районах відхилення прямовисної лінії досягає 40’’.
Рисунок 2.1 – Відхилення прямовисної лінії у точці М
Таким чином, географічні координати– узагальнене поняття щодо астрономічних і геодезичних координат, коли відхилення прямовисної лінії не враховується.
Астрономічні координати. Астрономічною широтою точки М, рис. 2.2а, називається кут φ, який утворений прямовисної лінією у даній точці і площиною, що перпендикулярна до осі обертання Землі.
Астрономічною довготою точки М називається двогранний кут λ між площинами астрономічного меридіана даної точки і початкового (нульового) меридіана. Астрономічний меридіан точки являє собою слід перерізу земної поверхні площиною, яка проходить через напрямок прямовисної лінії у цій точці паралельно осі обертання Землі.
Рисунок 2.2 – Географічні координати:
а) – астрономічні координати φ і λ точки М; б) – геодезичні координати В і L точки А
У морській та повітряній навігації під час астрономічних спостережень різниця довготи двох точок визначається різницею часу у тих самих точках. Кожні 150 по довготі відповідають одній годині, оскільки обертання Землі на 3600 здійснюється за 24 години. Тому меридіани на навігаційних картах підписують не тільки за градусною, але і за годинною мірою. Наприклад, меридіан точки 45030’ східної довготи за часом буде мати значення 3 год. 02 хв. Наприклад, довгота м. Москви 37037’(східна), а м. Хабаровська 135005’, тобто останнє розташоване східніше на 97028’. Таким чином, коли у Москві 13 годин, у Хабаровску 19 годин 30 хвилин (за поясним часом 20 годин).
Геодезичні координати.Геодезичною широтоюточкиА, рис.2.2б, називається кутВ, який утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда у даній точці і площиною екватора. Широта відраховується по меридіану в обидва боки від екватора і може набувати значень від 0 до 90 градусів, буває південною й північною. Широти точок, що розташовані на північ від екватора, називаються північними (позитивними), а на південь – південними (негативними). Усі точки, що розміщенні на одній географічній паралелі, мають однакову широту, однак лише одна широта не визначає положення точки на земній поверхні. Тому необхідно знати другу координату – довготу.
Геодезичною довготоюточкиАназивається двогранний кутL, який утворений площиною початкового (нульового) геодезичного меридіана і площиною геодезичного меридіана даної точки. Площина геодезичного меридіана проходить через нормаль до поверхні земного еліпсоїда у даній точці паралельно малій осі. Довгота вимірюється від 0 до 180 градусів. За початковий меридіан у нас береться меридіан Грінвіча. Відлік довготи відбувається по дузі екватора або паралелі в обидва боки від початкового меридіана, починаючи з 00 до 1800. Довгота на схід від початкового меридіана до 1800називається східною, а на захід – західною. Всі точки, що розміщені на одному меридіані, мають однакову довготу. Широта та довгота вимірюються в градусах, хвилинах, секундах.