- •Топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- •5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- •1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- •Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Г) прохідність річок у брід
- •Д) прохідність річок по льоду
- •Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- •Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Нормативи з військової топографії
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
Властивість місцевих предметів і рельєфу протистояти руйнівній і вражаючій дії ядерної та інших видів зброї або послабити її називається захисними властивостями місцевості. За умови правильного використання захисних властивостей місцевості можна надійно захистити особовий склад і техніку від ураження.
Про вплив місцевості на уражаючі
фактори ядерного вибуху. На поширення
і
У лісі тиск ударної хвилі може дещо знижуватися вже на відстані 50-200 м від узлісся залежно від гущини лісу. Однак зростає небезпека ушкодження деревами, що падають. Пошкодження лісу тим більше, чим старіші дерева і більше розвинені їх крони. Просіки і дороги, розташовані у напрямку поширення ударної хвилі, підсилюють її дію.
Від
У лісі, кущах, на пашнях у період дозрівання рослин, а також у населених пунктах небезпека світлового випромінення полягає у виникненні осередків пожеж.
На поширення проникаючої радіаціїрельєф і місцеві предмети здійснюють менший вплив, ніж на ударну хвилю і світлове випромінювання. Наприклад, ліс може знизити дозу проникаючої радіації тільки на 10-20%, а зворотні схили висот – на 10-30%. Від проникаючої радіації захищають різного роду укриття – бліндажі, сховища, підземні виробки.
На радіоактивне забрудненнямісцевості значно впливають характер ґрунту і рослинне покриття.
Підлягаючи радіоактивному опроміненню, ґрунти, залежно від свого хімічного складу, різною мірою самі стають радіоактивними. Здебільшого наведену радіоактивність набувають солончаки, глинисті і суглинисті ґрунти, принаймні – чорноземні, піщані і болотисті.
Ступінь радіоактивного забруднення місцевості, що обумовлена випаданням на неї продуктів ядерного вибуху, здебільшого залежить від структури ґрунту: чим пухкіший і сухіший ґрунти, тим сильніше і триваліше забруднення ділянки. Сухі та інші дрібнозернисті ґрунти сприяють збільшенню розмірів і насиченості пилом хмари, яка утворюється ядерним вибухом.
Ліс значною мірою захищає поверхню землі від радіоактивних опадів, а кущі підсилюють небезпеку ураження особового складу радіоактивним пилом, що осідає.
Розмір і конфігурація зони радіоактивного забруднення місцевості під час ядерних вибухів, що значно залежать від метеорологічних умов, які визначають швидкість і напрямок руху радіоактивної хмари, а також від рельєфу місцевості.
Порядок і основні об’єкти вивчення
захисних властивостей місцевості
командири підрозділів вивчають по карті
і особистим її оглядом. Основні об’єкти
і питання для вивчення наведені у
Таблиця 1.13 – Основні об’єкти місцевості і питання для їх вивчення
|
Об’єкти місцевості |
Потрібно вивчити по карті і на місцевості |
|
Водорозподільні хребти, гори, пагорби |
Протяжність; перевищення вершини над підошвою; крутизну схилів, характер ґрунту; порізаність схилів промоїнами, рівчаками і лощинами; крутості, що зручні для відривання сховищ; рослинність з дерев і кущів |
|
Рівчаки, балки, лощини |
Напрямок, протяжність, хвилястість; глибину, крутизну схилів, ширину поверхні; наявність коротких і глибоких відхилень; характер ґрунту; крутості, які зручні для облаштування сховищ; рослинність з дерев і кущів |
|
Шахти, печери, штольні, підземні виробки |
Розташування і розміри входу, глибину, ємність, міцність об’єктів; характер ґрунту |
|
Ліси і кущі |
Площа; породи дерев і кущів; гущина, товщина і висота дерев; напрямок, протяжність і ширину просік і доріг; наявність сушняку, сухих дерев і пеньків; розміри галявин і їх розташування; рельєф місцевості, характер ґрунту |
|
Населені пункти |
Характер і ємність сховищ, підвалів і підземних споруд комунального господарства; тип і матеріал будівель; площу і характер зелених насаджень; характер джерел води |
Як бачимо з таблиці, об’єкти місцевості, що вивчаються, в основному ті самі, що і під час вивчення умов спостереження, маскування і ведення вогню. Тому їх захисні властивості командири підрозділів вивчають і оцінюють одночасно з вивченням інших умов місцевості.
Оцінивши захисні властивості місцевості, командири підрозділів вживають заходів до найкращого їх використання під час виконання бойового завдання.
Залежно від обстановки, і виходячи із можливого впливу місцевості на уражаючі фактори ядерного вибуху, вигідно для розміщення особового складу і техніки з метою кращого їх захисту використовувати:
зворотні відносно до ймовірних місць ядерних вибухів схили висот і пагорбів;
рівчаки, лощини, і особливо їх короткі, але глибокі відхилення;
печери, підземні виробки, кар’єри, котловани, виїмки та інші природні і штучні заглиблення;
ліси не ближче 80-100 м від узлісся, просік і доріг;
підвальні приміщення з міцними залізобетонними і арковими перекриттями, сховища, метро та інші підземні споруди комунального господарства.
У всіх випадках бойової діяльності слід відривати і використовувати для захисту особового складу щілини, траншеї, укриття у крутих схилах рівчаків, лощин, схилів пагорбів і т.п.