
- •Метод стратиграфії
- •Радіовуглецевий метод
- •Метод дендрохронології
- •Метод пилкового аналізу
- •10.Охорона пам’яток історії та культури в Україні.
- •16.Пам’ятки мистецтва кам’яної доби у Східній Європі.
- •20. Духовний світогляд населення України доби енеоліту (на матеріалах землеробських культур).
- •Освоєння заліза і значення цієї події
- •23.Курган як архітектурно-історичний пам’ятник.
- •24. Антропологія і археологія, їх взаємодія.
- •25. Кіммерійці за даними писемних та археологічних джерел.
- •26. Скіфи за даними писемних джерел.
- •27. Питання етногенезу скіфів у сучасній науці.
- •28.Проблема походження слов’ян за даними археології.
- •29.Вірування слов’ян у дохристиянську добу.
- •30. Грецька колонізація, причини та характер.
- •31. Характеристика дніпро-донецької культури.
- •32. Характеристика буго-дністровської культури.
- •5. Напрямок господарства.
- •6.Ідеологічні уявлення.
- •7. Хронологічні рамки.
- •7.Хронологічні рамки
- •34. Середньостогівська культура, її головні ознаки.
- •4. Хар.Мат.Культури
- •44. Характеристика київської культури.
- •47. Половецькі старожитності.
- •48. Найвидатніші пам’ятки скіфів, їх характеристика.
- •49.Малі Кримська та Нижньодунайська Скіфії.
- •50. Пізньоскіфські городища Нижнього Дніпра.
- •51. Археологічні дослідження Ольвії.
- •52. Археологічні дослідження Херсонесу.
- •53. Стародавній Пантикапей.
- •54. Стародавній Київ, його дослідження.
- •55. Археологічні дослідження Новгороду.
- •56. Стародавня Москва.
- •57. Археологічні пам’ятки Запорізької області. Памятники каменного века.
- •Памятники периода энеолита-бронзы.
- •Скифо-сарматские памятники.
- •1987–1993, 1998 Гг. Н.А.Гаврилюк, экспедиция иа нан Украины, 1967-1969 гг. Благовещенка III – позднесарматский
- •58. Дослідження Дніпрогесівської експедиції.
- •59. Кам’яна Могила-видатна пам’ятка України.
- •60. Кам’янське городище.
- •61. Роботи археологічної експедиції зну.
- •62. Могильники Мамай-Гора та Мамай-Сурка.
- •63. Правила безпеки у археологічній експедиції.
- •64. Характеристика прочитаної літератури з археології.
- •65. Характеристика праць в часописі “Древний мир”..
- •66. Становлення музеезнавства у Запорізькій області.
- •67. Заповітні місця Запорізького краю.
- •68. Дослідження козацьких старожитностей.
- •69. Острів Хортиця – видатна пам’ятка історії та культури України.
- •70. Історичні та археологічні місця м.Запоріжжя.
67. Заповітні місця Запорізького краю.
Національний заповідник «Хортиця»;
Антропоморфні стели ІІІ-ІІ тис. до н. е.;
Кам'яні баби ХІ-VIII ст. до н. е.;
Козацька фортеця на острові Хортиця, реконструкція XV—XVIII ст.;
Святомиколаївський кафедральний собор 1836 р.;
Земська управа 1912 р. — нині Запорізький краєзнавчий музей;
Запорізький 700-річний дуб;
Музей історії запорозького козацтва;
Давні могили;
Захаріївська фортеця 1770 р.;
Собор св. О. Невського XVII ст.;
Історико-археологічний заповідник «Кам'яна могила»;
Краєзнавчі музеї;
Музей народної творчості та етнографії;
Дніпрогес — гребля гідроелектростанції, побудованої в 1927—1932 роках.
68. Дослідження козацьких старожитностей.
69. Острів Хортиця – видатна пам’ятка історії та культури України.
Великий прекрасний острів посеред могутнього Дніпра, зі скелистими та піщаними берегами, вкритий зеленими лісами. Хортиця має не тільки історичне але і природне значення, на її території дуже багато цікавих рослин.
Перші поселення відносяться до періоду палеоліту та мезоліту. Археологічні дослідження показують, що завжди острів був заселений і в неоліті (7-3 тис до р. Х.), також тут жили племена епохи бронзи (3-2тис. до р. Х.), залишивши про себе пам'ять у культових спорудах та похованнях. В 7 ст. до р. Х. на острові з'являються скіфи, потім гуни, авари, хазари, печеніги, половці, монголо-татари. Як бачимо в основному тут було кочове населення, це залишилось у назвах річок, курганів, місць. На сьогодні залишилося близько 50 поховальних курганів . А ще Хортиця славиться тим, що з островом пов'язані Запорізькі козаки. Перше укріплення на острові було побудовано Дмитром Вишневецьким у 1556р. Козаки жили на Хортиці, і у кожного були свої ділянки, які мали назви. Великі земельні фортифікаційні укріплення були побудовані в 1736-1739р - в період русько-турецької війни. Після знищення в 1775р. Запорізької Січі, землі острову було роздано під "дачі" чиновникам, офіцерам. Потім було подаровано князю Потьомкіну. З 1789р на Хортицю переселили німців-меннтонитів з Данцігу. На той час, деякі козаки ще залишалися на острові і жили в своїх будиночках, займалися риболовлею та охотою. От такий собі історичний нарис. Піде чи ні – не знаю. Кожен вирішує сам. Прочитати не важко. Хоча б для додаткової інформації.
70. Історичні та археологічні місця м.Запоріжжя.