1987–1993, 1998 Гг. Н.А.Гаврилюк, экспедиция иа нан Украины, 1967-1969 гг. Благовещенка III – позднесарматский

могильник. Исследования А.В.Бодянского.

1991-1993 гг. б. Великая Молодняга - поселение скифского времени, б. Ушвывая грунтовый м-к скифской культуры, б. Костина – 1 курган 1 погребение скифского времени. Исследования АЭ ГИКЗ запорожского казачества.

Каменское, с. 1906 г. Янчокракский клад сарматского времени (45 предметов конской сбруи)

1936 г., 50-е гг., 1984-1990 гг. Лысая Гора. Поселение скифского времени. Открыто сотрудниками ЗКМ. Исследования АЭ ИА АН УССР.

Днепрорудный, г. 1958 г. раскопки кургана скифского времени. Работы В.Ф.Пешанова

Памятники 1 тыс., их распространение.

Вознесенка, с. 1930 г. Вознесенковский поминальный комплекс эпохи раннего средневековья. Раскопки

Днепрогэсовской АЭ.

1990 г. балка Корнейчиха – поселение черняховской культуры. Раскопки АЭ «Хортица–90».

Петерса балка – стоянка половецкое погребение. Исследования А.В.Бодянского. 1961,1962,1973 гг.

1929,1968-1970 гг.б. Канцерка правий мыс – поселение аланских гончаров. Исследования В.А.Гринченко, А.Т.Смиленко.

Верхняя Хортица, с. 1927-1932 гг. поселение черняховской культуры. Раскопки Днепрогэсовской АЭ.

Урочище Щурив шпиль, находки периода Киевской Руси. Исследования А.В.Бодянского. 1934,1946 гг.

Славянское поселение о. Растебин (Вербка). Поселение обозначено в списке Д.Телегина, А. Бодянского 1990 г. В

1994 и 1995 гг. заложено 5 шурфов глубиной 2.5 - 3.0 м. (работы О. Тубольцева). КС не зафиксирован. Учитывая большую площадь острова до начала ХХ ст., вероятность существования поселения здесь не исключена.

Сухоивановка, с. 1984 г. курган эпохи средневековья, 1 погребение. Раскопки АЭ ЗКМ.

1967 г. Участок между сс. Балками и Благовещенкой. 8 погребений гуннского времени. Раскопки

А.В.Бодянского.

Новоиванковка (Новоивановка). с. 1961 г. случайная находка вещей гуннского времени. Тихомолова И.Р.

58. Дослідження Дніпрогесівської експедиції.

Перша ново будівна Дніпрогесівська експедиція Наркомпросу УРСР 1927 – 1932 рр. на чолі з академіком Яворницьком займає особливе місце у моїй квартирі.

Ще в 1925 році у зв’язку з затвердженням плану будівництва Дніпрельстану виникла потреба у всебічному науковому дослідженні території, що підлягала затопленню, територія яку передбачалось затопити вже у 1931 році, була заселена ще з часів палеоліту, крім випадкових знахідок кам’яної доби поблизу порогів наприкінці 19 століття, мельник Антонович, провела перші дослідження неолітичних селищ біла с. Волоське, і в урочищі Стріча Скеля.

Археолог Хвойко поблизу балок Кайстрова та Капустяна у селищі Петро-Свистуново дослідив могильник з трупоспаленням часів середньовіччя. Дослідження курганих насипів на о. Хортиця у 1878 проводив Берштан, у 1904-1908 рр. розкопками курганів в Надпоріжжя в межах колонії Кічкас, на о. Хортиця, нижче Гадючого порогу, займався Новицький. В 1925 році питання про створення арх. Експедиції підіймалося на засіданні всеукраїнського арх.. комітету, але за відсутностю фінансування і невизначенністю строків розбудови Дніпрогесу, воно не отримало подальшого розвитку. 1 листопада 1926 року, в Дніпропетровську було утворено товариство прихильників краєзнавства.

Неолітичні і енеолітичні могильники і поселення в урочищі Собачки, на острові Вовк, досліджувались добровольским на правобережному Кічкаському некрополі дослідженно близько 20 курганів, більша частина небіжчиків відносилась до часів пізньої бронзи, на правому березі Дніпра, між балками Гадюча і Вільна дослідження Вільнянська курганна група. Вона складалась з 13 насипів епохи скіфського часу.

Навпроти колонії Кічкас знайдені цілі амфори. В порожистій частині Дніпра Гамченком була досліджена група словянских памяток 10-14 ст. Правобережня і Лівобережні Кічкаські поселення, остров Перун, о. Вовчок, при будівництві греблі Дніпрогесу випадково знайдено 5 давньоруських мечів, ДЕ відкрито курганні поховання які належали пізнім кочівникам.

Протягом 1927 – 1929 років зарєєстровено було понад 36936 речей з розкопок. Написано більше 100 щоденників, зроблено понад 1000 фотознімків.

Цікавими виявились арх. Комплекси досліджені Грінченком, Міллером, Смолічевим на Майдані А. Частина курганів була вже зруйнована, більшість поховань належали до епохи бронзи. Більш цікавими виявились так званий Вознесенський поховальний комплекс 8-ого століття, він досліджувався Грінченком.

Потім ці матеріали всі юзали до 90х рр.. 20 ст.