Дані у мові Pascal.

Pascal є статичною (типизованою) мовою. Це означає, що тип змінної визначається при її описуванні і не може бути змінений при виконанні програми. Величина може брати участь тільки в операціях, які допустимі для зазначеного типу.

Pascal має розвинену систему типів. На основі невеликої кількості числа стандартних типів програміст може конструювати дані довільної структури і складності, однозначно відтворюючи інформаційну природу задачі. На рисунку 3.1 проведена схема відповідності типів величин у мові TurboPascal.

рис. 3.1. Схема типів величин мови TurboPascal

Розглянемо спочатку властивості стандартних скалярних типів даних.

Цілий тип.

Таблиця 3.1.Характеристика цілоготипу даних

Позначення у мові Pascal.	Діапазон значень	Розмір пам’яті
shortint	-128 .. 127	1 байт
integer	-32768 .. 32767	2 байта
longint	-2147483648 .. 2147483647	4 байта
byte	0 .. 255	1 байт
word	0 .. 65535	2 байта

Значення цілих типів можуть зображатися двома способами: в десятковому вигляді і в системі зчислення з основою шістнадцять. В останньому випадку перед зображенням числа ставиться символ $.Наприклад: $B80, $F1. В такому вигляді величини можна вводити з клавіатури та зображувати в тексті програми. В процесі виконання програми при ці числа переводяться в десяткове подання.

Дійсний тип.

Основною характеристикою цього типу є кількість цифр у мантисі та порядок числа, які визначають точність числа.

Таблиця 3.2. .Характеристика дійсноготипу даних

Позначення типу у мові Pascal	діапазон значень	кількість цифр мантиси	розмір пам’яті
real	2.9e-39.. 1.7e38	11-12	6 байт
single	1.5 e-45 .. 3.4e38	7-8	4 байт
double	5.0e-324 .. 1.1e308	15-16	8 байт
extended	3.4e-4932 .. 1.1e4932	19-20	10 байт
comp	-9.2e+18 .. 9.2e+18	-	8 байт

Тип comp являє собою цілий тип, але з дуже великим значенням (-2⁶³+1;2⁶³-1). Тому що такі числа дуже важко зобразити на екрані, використовується степінь десятки.

Символьний тип.

Стандартний символьний тип Char визначає повний набір символів з таблиці ASCII. Якщо символьне значення має графічне подання, то воно зображуються відповідним знаком, який міститься в апострофах: ‘,’, ‘g’, ‘7’, ‘&’, ‘’’’. Якщо символ не має графічного подання, то можна використати таку форму запису: знак діез (решітка) ‘#’ та цілого коду символу (від 0 до 255): #10, #$A. Крім того, деякі керуючі символи можна подати в такій формі: ^C(C- умовне зображення керуючого символу). Наприклад: ^G - символ з кодом 7, ^[ - аналогічно до #$1B

Логічний тип.

Стандартний логічний тип Boolean є типом даних, що приймає значення True або False. Для цього типу значенню False відповідає 0, а True відповідає 1.

Увага! В другому розділі ми розібралися з поданням простих стандартних типів у памяті комютера та з операціями, які дозволені для цих типів.

Крім стандартних простих типів у мові TurboPascal існують ще два простих типи, які мають назву типів користувачів. Адже їх властивості задає користувач для своїх потреб у програмах.

Перелічувальний тип даних.

Перелічувальний тип визначається набором ідентифікаторів, з якими можуть співпадати значення параметру. Список ідентифікаторів указують при визначенні типу у дужках.

type <ім’я типу>=(<ідентифікатор1, ідентифікатор2, …, ідентифікаторN>);

Наприклад:

type color = (red, blue, yellow);

month = (jan, febr, march, apr, may, jne, jlay, og, sept, okt, nov, des);

Далі можна ім’я типу використовувати для опису величини, наприклад, записати

var c1,c2: color;

m1,m2,m3 : month;

Як і будь-який ідентифікатор, ідентифікатори перелічувального типу повинен бути зображений латинськими символами з можливим використанням цифр.

Перелічувальний тип є порядковим. Перший ідентифікатор приймає номер 0, другий – 1 і т.д. Логічний тип є частковим випадком перелічувального типу

type boolean = (false, true);

У програмі змінним перелічувального типу можна присвоювати значення ідентіфікаторів:

m1:=jan;

До перелічувального типу не можна використовувати оператори введення readта виведенняwrite.

Обмежений тип даних.

На будь-який порядковий тип даних можна накласти обмеження, визначивши підмножину значень величин, в яку входять всі значення вихідного типу. Тип – диапазон задається вказівкою мінімального та максимального значення, які розділені двома крапками:

type nom=12..34;

spring = march .. may;

Над величинами такого типу можна виконувати всі операції, які дозволені для базового типу (тип, на який посилаємося при заданні діапазону).