
- •Ф.Б. Рогальський, і.А. Лур'є, н.В. Корніловська
- •Ф.Б. Рогальський, і.А. Лур'є, н.В. Корніловська
- •Передмова
- •Лабораторна робота №1 Інтегроване середовище програмування системи
- •Теоретична частина
- •Компоненти інтегрованого середовища
- •Головне меню
- •Системне меню
- •Clear (Стерти) – видаляє обраний фрагмент тексту, але не заносить його в текстовий буфер.
- •Replace (Замінити) – відображає блок діалогу, що дозволяє вводити шуканий текст і текст, на який його варто замінити.
- •Size/Move (Змінити розмір/Перемістити) – використовується для того, щоб змінити розмір чи місце розташування активного вікна.
- •Створення першої програми
- •Контрольні питання
- •Мова програмування Сі Використовувані символи
- •Константи
- •Приклади цілих констант
- •Ідентифікатор
- •Використання коментарів у тексті програми
- •Типи даних та їх оголошення
- •Категорії типів даних Ключові слова для визначення основних типів даних
- •Стандартні функції
- •Специфікатори формату
- •Команди формату
- •Стандартні заголовні файли
- •Пріоритети операцій і порядок обчислень
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота № 3 Оператори управління
- •Теоретична частина
- •Умовний оператор if
- •If (вираз) оператор-1; [else оператор-2;]
- •Оператор switch
- •Оператор break
- •Оператор for
- •Оператор goto
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні питання
- •Оператор switch.
- •Оператор break.
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота № 4
- •Оператор do while
- •Оператор continue
- •Оператор return
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота № 5 Функції і прототипи функцій
- •Теоретична частина
- •Прототипи функцій
- •Метод половинного ділення
- •Зразок виконання завдання
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота № 6 Алгоритми обробки одновимірних масивів
- •Теоретична частина
- •Контрольні запитання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота №7 Сортування даних
- •Теоретична частина
- •Обмінне сортування
- •Інші методи сортування
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота № 8 Алгоритми обробки двовимірних масивів
- •Теоретична частина
- •Перетворення одновимірних масивів у двовимірні та навпаки
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота n 9 Прийоми програмування з використанням покажчиків.
- •Теоретична частина
- •Зв’язок між покажчиками та масивами
- •Покажчики на багатовимірні масиви.
- •Операції з покажчиками
- •Приклад:
- •Масиви покажчиків
- •Контрольні питання
- •Методичні вказівки
- •Приклад виконання завдання по обробці рядків
- •Приклад виконання програми
- •Варіанти завдань роботи
- •Лабораторна робота n10 Директиви препроцесора.
- •Теоретична частина Препроцесор мови с
- •Директива #еrrоr
- •Директива #include
- •Директиви умовної компіляції
- •Визначені макроси.
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань роботи.
- •Лабораторна робота 11 Друк кодової таблиці.
- •Теоретична частина.
- •Особливості типу char
- •Файл ctype.H
- •Рекомендації зо вибору імен змінних і функцій
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Методика виконання роботи
- •Варіанти завдань роботи
- •Вид таблиці символів:
- •Лабораторна робота 12 Рядки. Потокове введення/виведення у мові с.
- •Теоретична частина
- •Функції для роботи з рядками
- •Рядки і числові типи даних
- •Робота з файлами
- •Контрольні питання.
- •Додатки
- •Варіанти завдань роботи .
- •Лабораторна робота 13
- •Теоретична частина.
- •Контрольні питання
- •Варіанти завдань роботи.
- •Лабораторна робота 14
- •Теоретична частина
- •Ключі доступу
- •Просте спадкування
- •Віртуальні методи
- •Механізм пізнього зв'язування
- •Абстрактні класи
- •Множинне спадкування
- •Відмінності структур і об'єднань від класів.
- •Контрольні питання.
- •Варіанти завдань роботи.
- •Література
- •Рогальський Франц Борисович
Віртуальні методи
Робота з об’єктами найчастіше робиться через покажчики. Покажчикові на базовий клас можна привласнити значення адреси об'єкта будь-якого похідного класу, наприклад:
// Описується покажчик на базовий клас:
monstr *р;
// Покажчик посилається на об'єкт похідного класу:
р = new daemon;
Виклик методів об'єкта відбувається відповідно до типу покажчика, а не за фактичним типом об'єкта, на який він посилається, тому при виконанні оператора, наприклад,
p->draw(1, 1, 1, 1);
буде викликаний метод класу monstr, а не класу daemon, оскільки посилання на методи дозволяються під час компонування програми. Цей процес називається раннім зв'язуванням. Щоб викликати метод класу daemon, можна використовувати явне перетворення типу покажчика:
(daemon * p)->draw(1, 1, 1, 1);
Це не завжди можливо, оскільки в різний час покажчик може посилатися на об'єкти різних класів ієрархії, і під час компіляції програми конкретний клас може бути невідомий. Як приклад можна навести функцію, параметром якої є покажчик на об'єкт базового класу. На його місце під час виконання програми може бути передано покажчик на будь-який похідний клас. Інший приклад – зв’язаний список покажчиків на різні об’єкти ієрархії, з яким потрібно працювати одночасно.
У C++ реалізовано механізм пізнього зв'язування, коли дозвіл посилань на метод відбувається на етапі виконання програми в залежності від конкретного типа об'єкта, що визвав цей метод. Цей механізм реалізовано за допомогою віртуальних методів і розглянуто далі.
Для визначення віртуального методу використовується специфікатор virtual, наприклад:
virtual void draw(int x, int y, int scale, int position);
Розглянемо правила опису і використання віртуальних методів.
Якщо в базовому класі метод визначений як віртуальний, метод, визначений у похідному класі з тим же ім'ям і набором параметрів, автоматично стає віртуальним, а з набором параметрів - звичайним.
Віртуальні методи успадковуються, тобто перевизначати їх у похідному класі потрібно тільки при необхідності задати дії, що відрізняються. Права доступу при перевизначенні змінити не можна.
Якщо віртуальний метод перевизначений у похідному класі, об'єкти цього класу можуть одержати доступ до методу базового класу за допомогою операції доступу до області видимості.
Віртуальний метод не може з'являтися з модифікатором static, але може бути оголошений як дружній.
Якщо в класі вводиться опис віртуального методу, він повинний бути визначений хоча б як чисто віртуальний.
Чисто віртуальний метод містить ознаку = 0 замість тіла, наприклад:
virtual void f(int) = 0;
Чисто віртуальний метод повинний перевизначатися в похідному класі (можливо, знову як чисто віртуальний).
Якщо визначити метод draw у класі monstr як віртуальний, рішення про те, метод якого класу викликати, буде прийматися в залежності від типу об'єкта, на який посилається покажчик:
monstr *r, *р;
г = new monstr; //Створюється об'єкт класу monstr
р = new daemon; //Створюється об'єкт класу daemon
r->draw(1, 1, 1, 1); //Викликається метод monstr::draw
p->draw(1, 1, 1, 1); //Викликається метод daemon::draw
р-> monstr::draw(1, 1, 1, 1); //Обхід механізму віртуальних методів
Якщо об'єкт класу daemon буде викликати метод draw не безпосередньо, а побічно (тобто з іншого методу, визначеного в класі monstr), буде викликаний метод draw класу daemon.
Отже, віртуальним називається метод, посилання на який дозволяється на етапі виконання програми (переклад красивого англійського слова virtual — у даному значенні всього-на-всього «фактичний», тобто посилання дозволяється по факту виклику).