Тема 17. Особливості розвитку та перспективи рекреаційної індустрії Причорноморського та Карпатського економічних районів України.

1. Економіка Карпатського економічного району.

2. Специфіка економічного розвитку Причорноморського економічного району.

1. Економіка Карпатського економічного району.

Карпатський економічний район включає 4 області: Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську і Чернівецьку. Він розташований на крайньому заході України і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Прикордонне положення, специфічні природні умови вплинули на формування його народногосподарського комплексу і визначили місце в загальнодержавному поділі праці.

Карпатський економічний район займає 9,4 % території України. Географічне положення його досить вигідне, оскільки він розміщується у центрі Європи на перетині транспортних шляхів із Заходу на Схід та з Півночі на Південь.

Район є великим за чисельністю населення, налічує близько 13 % населення України, і має найвищі показники народжуваності та природного приросту серед інших районів. Густота населення – 114 чол./км2, що на 37 % вище за середньоукраїнські показники, але досить нарівномірна – у гірських районах вона зменшується до 38 чол./км2. У міських поселеннях проживає 49,8%, що менше, ніж у середньому по Україні. Район повністю забезпечений власними трудовими ресурсами, існує навіть їх надлишок.

Основою господарського комплексу Карпатського регіону є промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво. Структура господарства – індустріально-аграрна, загальний рівень розвитку економіки регіону нижчий від середнього по Україні.

У територіальному поділі праці регіон спеціалізується на видобутку вугілля, нафти, природного газу, виробництві електроенергії, будівельних матеріалів, харчових продуктів, лісопереробці і виробництві меблів, фармацевтичній промисловості, рекреаційній діяльності. Внутрішньорегіональні особливості досить помітні. Відмінності зумовлені як історичними, так і економіко-географічними передумовами: Львівська область – розвинута (на середньому рівні) серед областей України, в регіоні - найбільш економічно успішна; вирізняється видобутком вугілля - енергетичної сировини для різних галузей господарства, електроенергетикою, машинобудуванням, агропромисловим і транспортним комплексами. Івано-Франківська область має розвинуту електроенергетику, паливну, хімічну, нафтохімічну та нафтопереробну промисловість. Закарпатська і Чернівецька області за рівнем розвитку народного господарства є найменш розвинутими в регіоні та в Україні, основу їх економіки становить АПК та деревообробна промисловість.

Рекреаційні ресурси. Карпатський економічний район – це зона багатопрофільного, зимового і літнього, гірсько-спортивного та масового пізнавально-оздоровчого відпочинку і бальнеологічного лікування. Особливу рекреаційну цінність мають лікувальні мінеральні води. Тут налічується близько 800 джерел і свердловин мінеральних вод із сумарним добовим дебітом понад 57,5 тис.м3. Мінеральні води району належать практично до всіх різновидностей їх основних груп. Більша частина (50 %) джерел знаходиться у Закарпатській області, 26 % - у Львівській області, 13 – в Івано-Франківській, 10 % - у Чернівецькій. Експлуатаційні запаси мінеральних вод розвідані і затверджені по 16 родовищах. Найбільш інтенсивно використовуються: мінеральна вода „Нафтуся”, сірководневі типу „Мацеста”, азотні, метанові і вуглекислі типу „Єсентуки-17”, Трускавецьке, Моршинське, Полянське, Шаянське, Соймовське родовища мінеральних вод.

Важливу роль у лікуванні займають запаси озокериту і торфогрязі. Цей вид ресурсів використовується на курортах Трускавця, Моршина, Великого Любеня, Шкла і Немирова.

Особливе місце займають природно-заповідні території та об’єкти. Це Карпатський біосферний заповідник „Горгани” в Івано-Франковській області, „Розточчя” в Львівській (площа 7424,2 га), національні природні парки загальною площею 180 554,2 га: Синевир, Ужанський у Закарпатській області, Карпатський в Івано-Франківській, Вижницький у Чернівецькій, Яворівський, Сколівські Бескиди в Львівській області, що можуть певною мірою також мати рекреаційне значення.

Завдяки наявності унікальних і різноманітних рекреаційних ресурсів, розвитку інфраструктури та вигідному географічному положенню рекреаційні об’єкти району надзвичайно популярні серед вітчизняних і зарубіжних туристів. Роблячи висновок, наголосимо, що у регіоні знаходяться:

• 60 % ресурсів мінеральних вод країни: тут представлені всі їх типи, крім радонових;

• всі родовища озокериту і значна кількість цінних родовищ торфових грязей;

• соляні шахти і солоні озера Солотвіно, що мають унікальні лікуавльні властивості, та мало освоєні в рекреаційному відношенні печери Буковини;

• сприятливі для оздоровлення та різних видів літнього та зимового відпочинку кліматичні умови рівнинних, передгірських і гірських районів;

• численні пам’ятки природи, історико-культурні ресурси (13 %, зареєстровані в Україні), місцевий етнічний колорит, що створює можливості для розвитку „зеленого” туризму.

На основі рекреаційної спеціалізації, ресурсної бази, наявності можливостей для задоволення різноманітних потреб відпочиваючих виділяють в межах Карпатського регіону 18 рекреаційних районів. Санаторно-курортне господарство є базовим для організації рекреаційної діяльності у Прикарпатському, Розтоцькому, Воловецько-Міжгірському, Свалявсько-Мукачевському районах і має важливе значення для більшості інших районів. При розвиненості цієї галузі рекреації порівняно з іншими регіонами України вона вимагає значного інвестування на потреби реконструкції і розвиток інфраструктури, підвищення її якості. У цьому контексті саме курортне господарство покликане забезпечити подальший соціально-економічний розвиток краю і розв’язати проблему сезонності рекреаційно-туристичної діяльності.