
- •1.Ірраціональні тенденції філософії 19-20 століття, фрейдизм, філософія життя, інтуїтивізм
- •2. Проблема механізму розвитку. Закономірності зв’язку кількісних та якісних змін.
- •3. Давньокитайська філософія. Конфуціанство. Даосизм.
- •4. Основні проблеми філософії Відродження
- •5. Теорія пізнання як філософська дисципліна
- •6. Сутність проблеми співвідношення біологічного і соціального в людині.
- •7. Людина в екзистенційному вимірі: проблема життя і смерті, сенсу життя і щастя.
- •8. Філософія про виникнення і сутність свідомості
- •9. Ситуація у світі на початку 21 ст. І її філософське осмислення.
- •10. Категорія буття, її філософський сенс.
- •11.Наука як специфічна форма людської діяльності.
- •12. Українська філософія у 20ст. Боротьба за відродження українського життя.
- •13. Відмінні риси і особливості середньовічної філсософії. Дискусії щодо універсалій.
- •14. Суспільний та індивідуально-особистий зміст свідомості. Їх взаємозв’язок
- •15. Сутність та джерела наукових революцій
- •17. Людина як особистість. Соціальна роль особистості.
- •18. Джерела, рушійні сили у філософії історії.
- •19.Філософія і політика
- •20.Пізнання як предмет філософського аналізу
- •21. Філософські погляди арістотеля
- •22. Основні ідеї просвітництва
- •23. Сутність проблеми свідомості і труднощі її вирішення
- •24.Специфіка нтр в сучасних умовах,її філософський сенс
- •25.Флософська думка в Росії в кінці хix-XX ст.:протистояння марксистсько-раціоналістичної та релігійно-ідеалістичної тенденції
- •26.Філософські ідеї Київської Русі
- •27.Суспільна та індивідуальна свідомість,їх зміст та співвідношення.
- •28.Особливості і місце в історико-філософському процесі німецької класичної філософії
- •29.Суб’єкт і об’єкт пізнання,їх діалектика та взаємозв’язок
- •30.Сучасні філософські уявлення про сутність людини
- •31.Філософія та світогляд.Їхні складові та функції.
- •Функції світогляду
- •32.Теоцентризм середньовічної філософії в уявленнях про світ і людину
- •45 Екологічні проблеми
- •46 Джерела філософії (міфологія релігія життєвий досвід)
- •47 Проблема методу пізнання в філософії Бекон і Декард
- •48 Суперечливий характер суспільства і природи в сучасних умовах
- •49 Рух, розвиток. Рух як спосіб існування матерії
- •50 Особливості античної філософії досократи софісти сократ
- •77 Поняття природа
- •33.Необхідність,закономірність і випадковість в суспільстві
- •34.Сучасна наукова картина світу та її філософське осмислення.
- •35.Вчення про ідеї Платона.Його онтологія,гносеологія,етика,політика.
- •36.Діалектика як загальна концепція розвитку та її альтернативи
- •61. Києво-Могилянська Академія – центр філософської думки в Україні у 17-18 ст.
- •62. Структура філософського знання, розділи філософії.
- •63. Суспільна психологія і ідеологія.
- •64. Філософія гегеля: система і метод
- •65. Свобода особистості і її відповідальність
- •66. Філософія у 20 ст. Головні проблеми і тенденції.
- •71.Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення
- •72. Філософські концепції суспільства: пошук основоположних чинників змін і розвитку.
- •77. Природа як предмет філософського осмилення.
- •78. Прогрес і свобода в історії. Сучасна філософія історії.
- •Давньокитайська філософія. Конфуціанство. Даосизм.
- •Основні проблеми філософії Відродження.
- •Сутність проблеми співвідношення біологічного і соціального в людині.
- •Людина в екзистенціальному вимірі: проблема життя і смерті, сенсу життя, щастя.
- •Філософія про виникнення і сутність свідомості.
- •Категорія буття, її філософський сенс.
- •Наука як специфічна форма людської діяльності.
- •Суспільний та індивідуальний зміст свідомості, їх взаємозв’язок.
- •Сутність та джерела наукових революцій.
- •Людина як особистість. Соціальна роль особистості.
- •Джерела, рушійні сили і суб’єкти історичного процесу у філософії історії.
- •Прогрес і регрес в суспільстві.
- •Основніпроблемифілософії: взаємовідношеннясвіту і людини (онтологічний, гносеологічний, аксіологічнийаспекти).
- •Марксистськафілософія: основніідеї і принципи.
- •Поняття цивілізація. Цивілізація і культура.
- •Філософія, її предмет і роль в житті особи і суспільства.
- •ГуманізмфілософіїепохиВідродження (м. Кузанський, Дж. Бруно, м. Копернік, Леонардо да Вінчі).
- •Вчення в. І. Вернадськогопро біосферу, ноосферу і сучасність.
77. Природа як предмет філософського осмилення.
Природа - світ, що оточує нас, в усьому нескінченному різноманітті своїх проявів. П. є об'єктивною реальністю, існуючою зовні і незалежно від свідомості. Вона не має ні почала, ні кінця, нескінченна в часі і просторі, знаходиться в безперестанному русі і зміні. Іноді П. називають лише її частину - біосферу нашої планети. Саме вона, породжена попереднім розвитком П., створила умови для виникнення людини. Проте вирішальним чинником в цьому процесі є праця.
Виникнення об-ва істотним чином міняє саму П. (Ноосфера). Пізнаючи об'єктивні закономірності П., впливаючи на неї за допомогою спеціально створюваних знарядь і засобів праці, люди використовують речовини і енергію П. для отримання необхідних людському об-ву матеріальних благ. Тим самим природне місце існування доповнюється штучній, к-рая є т. наз. "другу природу", т. е. сукупність речей, ненаходимых в природі в .готовому виді і створюваних в процесі громадського виробництва. Але, придбаваючи все більшу владу над П., активно перетворюючи її, люди не перестають належати їй, бути її органічною частиною. Змінювати, переробляти П. а бажаному напрямі люди можуть, тільки керуючись законами П., використовуючи природні сили і процеси. Осн. показником рівня стосунків об-ва з П. є характер продуктивні сил. В умовах науково-технічної революції виняткову гостроту придбала проблема охорони П., раціонального поєднання виробничої діяльності об-ва і глобальних природних процесів нашої планети.
Поняття"природа" - одне з найважливіших філософських понять. Не можна усвідомити сутність багатьох фундаментальних філософських понять, наприклад суспільства, культури, духу, сутності людини та інших, не розглянувши їх у співвідношенні з природою. У свідомості сучасної освіченої людинислово"природа" асоціюється головним чином з двома значеннями: 1)природав сенсі природного середовища проживання людини та 2) природа як об'єкт спеціального наукового дослідження в рамках цілої сукупності так званих природних наук (природознавства). У цих своїх значеннях термін "природа" походить відлатинськогослова "natura", яке було сприйнято і засвоєно практично всіма народами і мовами християнського світу. Звідси і "натуралісти" в сенсі - дослідники ("випробувачі") природи, і "натуралізм" як філософська позиція, що підкреслює завжди особливу значущістьсаме"природи" при розгляді та вирішенні центральних філософських питань буття іпізнання, особливо буття людини і людської культури. Більш уважний аналіз історико-філософського, історико-наукового матеріалу та матеріалу, що відноситься до історії європейської культури в цілому, показує, що, по-перше, термін "природа" мав і до цих пір зберігає та інші істотно важливі значення, а, по- друге, за всіма цими значеннями (включаючи і загальноприйняті) стоять глибокі ідейні та культурно-історичніпідстави, без усвідомлення яких неможливо зрозуміти рольпоняття"природа" у постановці та вирішеннісамефілософських проблем.