47 Проблема методу пізнання в філософії Бекон і Декард

Головне своє завдання філософія Нового часу вбачає в розробці та обгрунтуванні методів наукового пізнання, концентруючи свою проблематику навколо методології наукового пізнання , в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення лідської гідності, свободи і щастя.

На цій основі формується в ф-ії 17 ст. 2 протилежні напрямки : емпіризм і раціоналізм  Емпіризм проголошує, що основний зміст наукове пізнання отримує з чуттєвого досвіду, а раціоналізм – через діяльність розуму.

Ідеалом знання вважали математику, а осн.рисами істинного знання – всезагальність, суттєвість, необхідність

Засновником емпіризму був англ. Ф-ф Френсіс Бекон (“Новий Органон”).Гол.завдання – пізнання природи і оволодіння її силами; основні методи – індукція та експеримент.

Засновником раціоналізму був франц.ф-ф Рене Декарт (“Міркування про метод”) свою методологію будує на принципах раціоналістичної дедукції, а експеримент визнає лише як передумовупізнання, що має підпорядковуватись рац.-математ. мисленню.

48 Суперечливий характер суспільства і природи в сучасних умовах

Взаємовідносини суспільства та природи пройшли в своєму розвитку ряд етапів, які суттєво відрізняються один від одного. Людство досить давно усвідомлювало цей факт і намагалось класифікувати ці періоди у розвитку глобальної системи «суспільство-природа». Взаємодія суспільства і природи існувало не тільки в далекому минулому, не тільки на перших порах розвитку людського роду, цей взаємозв'язок безперервно відтворюється на кожному етапі суспільної історії, в кожну мить його існування. Діалектика природи і суспільства є процес безперервно розвивається в ході його розгортання розширюється коло тих природних явищ, які використовуються людиною в його життєдіяльності, поглиблюється рівень тих природних закономірностей, які людина ставить собі на службу. Взаємодія природи і суспільства включає в себе вплив природи на суспільство і суспільства на природу. Природа виступає джерелом засобів життя . Вона постачає людині їжу , забезпечує його водою , постачає матеріалами для будівництва жител , забезпечує відповідний тепловий режим і т.д. Природа виступає і як джерело засобів праці. Вона постачає людини металом , вугіллям , електроенергією тощо Роль природи як джерела засобів існування і як джерела засобів праці наповнюється конкретним змістом у кожну історичну епоху стосовно до кожної соціальної спільності.

Влияние природы на общество всегда носило глобальный характер. Земля — общий дом всего человечества; солнечное тепло, лунный свет одинаково охватывают всех землян, атмосферная оболочка Земли, ее кислородный слой, ее функция щита против вредных космических излучений — эти и подобные явления природы универсальны, они не знают границ государств, не знают национальных и иных различий, они одинаково воздействуют на всех.