ДЖУРЕЛЮК / ПСИХОЛОГИЯ 4 КУРС / Писхология личности (Лебедева)

МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ПОБІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Методики оцінки розумової працездатності

Розумова робота пов’язана з прийомом та опрацюванням інформації і потребує переважно напруження вищої нервової (психічної) діяльності (ВНД). Головними характеристиками ВНД у процесі розумової праці є психофізіологічні якості й психічні пізнавальні процеси. Психофізіологічними якостями вважають властивості нервової системи й функціональні можливості аналізаторів. До професійно важливих психічних пізнавальних процесів розумової праці належать сприймання, пам’ять, увага, мислення та емоції.

Таким чином, для оцінки розумової праці треба дослідити психічні пізнавальні процеси та психофізіологічні якості, а для оцінки всіх побічних показників додатково ще й фізичну працездатність та суб’єктивний стан людини.

Для оцінки безпосередньої та довготривалої пам’яті використовують такі методики: визначення слухової та зорової пам’яті на числа, оперативної пам’яті, запам’ятовування елементів та характеристик професійної діяльності.

Під час дослідження якостей уваги застосовують коректурну пробу з кільцями Ландольта, коректурну пробу Анфімова, переплутані лінії, відшукування чисел із переключенням, розташування чисел і шкали приладів.

Мислення оцінюють за методиками інформаційного пошуку в умовах дефіциту часу, усне додавання й віднімання, додавання з переключенням, додавання й віднімання з переключенням, перемноження числових рядів Рождественської, кількісних відносин, встановлення закономірностей та ін.

Ми розглянемо лише ті методики, які застосовують найчастіше і мають високий ступінь кореляції з прямими показниками працездатності. Принципи та засоби застосування методичних прийомів, а також організацію обстеження не наводимо, оскільки вони описані у відповідних методиках (К. С. Точилов, 1970; О. М. Леонтьєв, Ю. Б. Гіппенрейтер, 1972; В. П. Загрядський, 3. К. Сулимо-Самуйло, 1976; І. А. Сапов із співавт, 1980; М. С. Корольчук, 1991, 1997; М. В. Макаренко, 1996).

Процеси пам’яті посідають важливе місце у психофізіологічній

111

структурі діяльності будь-якого спеціаліста. Для характеристики безпосередньої (короткочасної) і довготривалої (відстроченої) пам’яті досліджуваних застосовують методику В. Н. Смирнова (1966) у зоровому та слуховому варіантах. Продуктивність оперативної пам’яті визначають за методикою Т. X. Джангарова у модифікації Ю. М. Боброва і В. С. Щого-

лєва (1973).

Рівень уваги значною мірою відповідає за успішність професійної діяльності будь-якого фахівця. Застосування коректурної проби з кільцями Ландольта дає змогу схарактеризувати швидкість опрацювання інформації в зоровому аналізаторі (А. А. Генкін, В. І. Медведєв, М. П. Шек, 1963), стійкість уваги та працездатність оцінюють за методиками «Числові ряди», «Аналогії», «Усне додавання», оцінювати особливості логічного (поняттєвого) мислення, здібність до встановленої аналогії, обчислювальної як елементарної здатності форми мислення.

Безпосередня (короткочасна) зорова пам’ять на числа

Методика призначена для дослідження та оцінки об’єму й успішності короткочасної зорової пам’яті на числа (КПЗ). За цією ж методикою можна визначити здібності утримувати матеріал у пам’яті (відстрочена пам’ять). Для дослідження об’єму безпосередньої пам’яті використовують два варіанти таблиць розміром 600 х 400 см з 12 двозначними числами. Дослідження полягає у тому, що обстежуваним демонструють таблицю протягом ЗО с. Вони мають запам’ятати числа, а потім за командою за 40-60 с записати їх. Таблицю показуємо 5 разів, щоразу закриваючи записані числа. Загальний час обстеження 6-7 хв. Середні показники та оцінки подані на наступних сторінках.

Безпосередня (короткочасна) слухова пам’ять

Короткочасна слухова пам’ять характеризується кількістю запам’я- тованих чисел, відтворених після їх прочитання. Числа читають голосно, чітко, не дуже швидко. За командою записують числа, які запам’ятали, в будь-якому порядку в рядах. Повторюємо числа в одному й тому самому порядку на слух 5 разів. Записане щоразу загортаємо (закриваємо).

Оцінювати відстрочену (довготривалу) пам’ять можна й за результатами відтворення параметрів (чисел) через 40-60 хв після прослуховування, які коливаються в межах 6,0+1,1. Розраховують і показник здатності людини зберігати здобуту інформацію як відношення відстроченої пам’яті до середніх її показників, виражений у % (80±10%). Від-

112

строчена (довготривала) пам’ять для всіх спеціалістів – професійно важлива, адже вона забезпечує запам’ятовування, тривале збереження та відтворення потрібної інформації. Зазвичай зачитують 10 не зв’язаних за змістом слів до повного запам’ятовування. Наприклад: книжка, сестра, вода, повітря, стіл, машина, цукор, дерево, молоко, ґудзик. Можна зачитати й числа. Кількість повторів характеризує швидкість запам’ятовування; кількість наданих для запам’ятовування слів (чисел), поділених на кількість повторювання, – обсяг довготривалої пам’яті. Результати вважають добрими, якщо швидкість запам’ятовування становить 2-3 повторювання, а обсяг довготривалої пам’яті – 5,0+1,2.

Таблиці для дослідження зорової пам’яті

Варіанти чисел для дослідження слухової пам’яті

Оцінка зорової та слухової пам’яті

І. ОКЗП (ОКСП) – об’єм короткотривалої зорової (слухової) па- м’яті – це кількість правильно записаних чисел після першого прочитання (прослуховування);

II. а) – кількість правильно відтворених чисел з усіх п’яти прочитань (прослуховувань);

III. в) – кількість помилок (неправильно записаних чисел після всіх п’яти прочитань (прослуховувань));

IV. КУ – коефіцієнт успішності запам’ятовування зорової (слухової) інформації, який вираховується за формулою:

КУ = кількість правильно відтворених чисел після 5 прочитань / прослуховувань ×100 = %

113

Аналіз результатів слухової та зорової пам’яті проводять методом порівняння записів з таблицею й визначають за кількістю чисел, які обстежуваний правильно запам’ятав та відтворив. За нашими даними показники зорової пам’яті у спеціалістів, як правило, на 9-10% вищі, ніж слухової пам’яті.

Таблиця оцінки слухової та зорової пам’яті

Примітка: орієнтовні дані надано автором за матеріалами дослідження спеці- алістів-операторів віком 18-22 років.

Оперативна пам’ять

Особливістю оперативної пам’яті є те що вона характеризує запа- м’ятовування, відтворення за короткий час і своєчасне забування, а також опрацювання інформації, яку використовують для роботи.

Оперативну пам’ять досліджують шляхом надання 10 числових рядів, які складаються з 6 однозначних чисел.

Наприклад:

114

Завдання полягає в тому, що після прочитання одного цифрового ряду (9; 1; 5; 4; 8; 6) треба записати за 15 с суми чисел першого з другим (10), другого з третім (6), третього з четвертим (9), четвертого з п’ятим (12), п’ятого з шостим (14). Після триразового тренування – перше без урахування часу, друге та третє – з урахуванням роботи за 15 с. Упевнившись, що всі зрозуміли хід виконання дослідження, приступаємо до роботи за одним із трьох варіантів. Оцінку результатів методики оперативної пам’яті проводять за загальною кількістю додавань (сум), виконаних у всіх 10 рядах; за кількістю правильно записаних сум та відносною частотою помилок у відсотках (частка від ділення кількості помилок на загальне число додавань).

Для операторів інформативною виявилася модифікація методики

– оперативна пам’ять II. Відмінність якої від І полягає у тому, що на виконання завдання дається 8 с.

Для спеціалістів операторського профілю загальна кількість додавань становить 43+2,8, кількість правильно виконаних дій – 40+2,5; відносна кількість помилок при цьому коливається від 3,8% до 9,1±1,1%.

Для операторів-професіоналів результати оперативної пам’яті II (удефіциті часу8 с на виконання завдання) такі: продуктивність 40,4+0,85; кількість правильних сум 35,6±0,6; якість – 1,19±0,3 %.

Методики вивчення якостей уваги

Увага – це зосередження свідомості на певному об’єкті, яке забезпечує його якісне відображення. Увага характеризується обсягом, розподілом, концентрацією, стійкістю і переключенням.

Обсяг уваги вимірюють кількістю об’єктів, які можуть бути охоплені нею за обмежений проміжок часу.

Розподіл уваги виражається в тому, що в процесі діяльності людина може тримати в межах своєї уваги кілька об’єктів.

Концентрація уваги – це ступінь зосередження її на об’єкті. Стан глибокої концентрації уваги – неодмінна умова точного, успішного виконання діяльності. Під стійкістю уваги розуміють тривалість зосередження її на об’єкті. Ця якість уваги залежить від низки умов: характеру діяльності, ставлення до професії, сили нервових процесів. Установлено, що людина ефективно утримує увагу приблизно 30-40 хв, після чого відзначають її коливання, що призводить до відволікання уваги від об’єкта. Переключення уваги – цілеспрямоване перенесення уваги з одного об’- єкта на інший.

115

Для дослідження якостей уваги застосовують чимало методик: коректурні проби Анфімова та кільця Ландольта, переплутані лінії, відшукування чисел з переключенням, розташування чисел, шкали приладів. Ми розглядаємо дві з них – коректурну пробу з кільцями Ландольта та розташування чисел як найпоказовіші і такі, що використовують в дослідженнях працездатності.

Коректурна проба з кільцями Ландольта

Методику застосовують для дослідження інтенсивності, стійкості уваги та швидкості засвоєння інформації в зоровому аналізаторі, її виконують за допомогою спеціального коректурного бланка, де зображено 1 024 кільця (по 32 кільця у кожному з 32 рядків з певним напрямком розриву). Орієнтуючись на циферблат годинника, положення розриву може бути на 1, 3, 5, 7, 9, 11 та 12-ту год. Обстежуваному пропонують, дивлячись на таблицю зліва направо, зверху вниз (як під час читання), закреслити кільця з певним положенням розриву в одному або двох напрямках. Через кожну хвилину за командою експериментатора ставлять вертикальну риску в місці читання, після чого роботу зразу ж продовжують. Кожне пропущене або неправильно закреслене кільце, а також пропущений рядок розцінюють як помилку. Після закінчення роботи фіксується час, витрачений на перегляд таблиці.

Головні показники, які характеризують ефективність виконання завдання, – це час виконання завдання, кількість помилок та швидкість засвоєння інформації.

Швидкість засвоєння інформації (А) розраховують за формулою:

A = 0,5436× № − 2,807× n T

де біт/с – швидкість перероблення інформації; № – загальна кількість оброблених кілець; n – кількість помилок;

Т – час виконання завдання, с.

Якщо обстежуваний закреслює кільця з розривом тільки в одному напрямку (на 9-ту год.), то швидкість засвоєння інформації коливається в межах 1,0±0,12 біт/с. Якщо ж закреслює кільця з розривом у двох напрямках (на 3-тю і 11-ту год.) швидкість засвоєння інформації становить –

0,64±0,06.

116

Розташування чисел

Методику використовують для дослідження функції розподілу переключення уваги. Дослідження проводять з використанням бланка, на якому зображено два квадрати на 25 клітин. У клітинах одного квадрата розміщено у змішаному порядку вибіркові числа від 1 до99. Обстежуваний має переписати числа у вільний квадрат і розташувати їх у порядку зростання зліва направо за 2 хв.

Оцінюють результати за кількістю чисел, розташованих у вільному квадраті (продуктивність), та кількістю помилок, пропущених або проставлених не в зростаючому порядку чисел (вони обводяться колом). Визначають і відносну частоту помилок (відношення кількості помилок до загальної кількості проставлених чисел).

Оцінюють результати дослідження на основі врахування двох перших показників. Середня продуктивність при цьому сягає 17±3 при 1-2 помилках. Операційними компонентами мислення є елементи системи операцій мислення – аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, класифікація, систематизація.

Для оцінки мислення можна використати методики «Усне додавання», «Додавання чисел з переключенням», «Установлення закономірностей», «Кількісні відношення», «Числові ряди».

Детальніше розглянемо деякі з них.

Усне додавання

За цією методикою досліджують здатність до виконання обчислювальних операцій, активність процесу мислення. Обстежуваному пропонують за 1 хв швидко й правильно усно додати до здобутих сум одне й те ж число – 18. А першу суму дістають додаванням числа 18 та одного з однозначних чисел (3, 5, 7, 9), наприклад 23, 41, 59, 77 і т. д. Для оцінки результатів дослідження враховують кількість сум за 1 хв, кількість по-

117

милок та відносну частоту помилок (частка від ділення помилок на загальну кількість сум). Здобуті суми записують у рядок. Під час обстеження операторів виявлено, що середня кількість сум дорівнює 16±2 за хвилину при 1-2 помилках, а відносна величина помилкових відповідей коливається від 4 до 10%. Для операторів, відповідно, ці показники становлять 26±3 за хвилину при одній помилці з відносною величиною помилкових відповідей 2-3%.

Додавання чисел з переключенням

Методика спрямована на визначення особливостей вироблення й перебудови розумових навичок, пов’язаних з обчислювальною роботою, функцій переключення уваги й елементів оперативної пам’яті.

Зміст методики полягає в тому, що обстежуваному пропонують швидко й точно виконати двома способами, які чергуються, додавання та розташування двох однозначних чисел. Додавання кожним способом проводять 1 хв, тривалість роботи – 10 хв. Перші два числа пропонує експериментатор, і їх записують як простий дріб, наприклад 1/5. За першим способом їх треба додати усно й суму записати в чисельник, а чисельник першої – в знаменник: 1/5,6/1,7/6. Одержавши двозначнусуму (13), записуємо тільки одиниці, відкидаючи десятки.

Додаючи у другий спосіб, суму двох чисел записують у знаменник, а в чисельник переносять нижнє число дробу, наприклад: 3/4, 4/7, 7/ 1, 1/8 і т. д. За командою експериментатора через хвилину кожний спосіб розділяють рискою. Для аналізу результатів дослідження використовують такі показники: продуктивність – кількість додавань двома способами за 10 хв; загальну кількість помилок і відносну частоту помилок (частка від ділення кількості помилок на продуктивність). За даними досліджень операторів рядового складу середні показники такі: продуктивність –

121±15; кількість помилок – 1,8+0,3%.

Кількісні відношення

Методика спрямована на визначення здатності людини логічно мислити. Зміст її полягає в тому, що, логічно мислячи, із даних кількісних відношень виводять нові. Під час дослідження треба визначити, більше чи менше одне число (А чи Б) відносно іншого (В чи А) і записати результати під рискою. Наприклад:

А > Б у 3 рази Б < В у 4 рази А<В

118

Оцінюючи результати обстеження, враховують час виконання завдання в секундах, кількість помилок та відносну частоту помилкових відповідей, яку визначають шляхом ділення помилок на кількість виконаних завдань, а також визначають швидкість виконання завдання (інтегральний показник) – частка від ділення кількості правильних відповідей на час розв’язання завдань у секундах. Середні показники такі: 280±22 – час виконання завдань; 0,34±0,2 – відносна частота помилок; 0,068±0,004

– швидкість виконання завдання.

Бланк до методики «Кількісні відношення» (варіант 1)

Числові ряди

Методику застосовують для оцінки продуктивного мислення. Завдання передбачає встановлення логічних зв’язків між числами за певний час.

На спеціальному бланку пропонують виконати за 5 хв 30 завдань, у яких потрібно виявити закономірність, продовжити ряд чисел. Наприклад: 2, 4, 6, 8,10..? В одному рядку кожне наступне число на дві одиниці більше від попереднього, тому число в ряді має бути 12, його й записуємо в бланк. Обробляють результати за допомогою ключа, підраховую-

119

чи загальну кількість правильних відповідей. Середні показники правильних відповідей за методикою числових рядів у спеціалістів-операторів дорівнюють 14±2,3.

Числові ряди (варіант 1)

1.1 2 3 4 5 6 ................................

2.12 10 8 6 4 ................................

3.6 9 12 15 18 21.........................

4.45 39 33 27.................................

5.2 4 8 16 32 ................................

6.1 2,5 4 5,5...................................

7.1 4 16 ..........................................

8.54 18 6 ........................................

9.4 1 5 2 6 3 ................................

10.112 56 28 14 ............................

11.8 2 8 3 8 4 ...............................

12.16 17 19 20 22 23....................

13.19 16 22 19 25 22 ...................

14.1 4 9 16 25 36 ..........................

15.93 90 30 27 9 6 .......................

16.0 3 8 15 24 ...............................

17.25 5 49 7 81 .............................

18.1 2 2 2 3 2 ................................

19.6 3 18 7 3 21 8 .......................

20.6 7 9 13 21 ...............................

21.18 13 31 19 14 .........................

22.1 8 27 .........................................

23.4 12 16 28 44 ...........................

24.64 48 40 36 38 .........................

25.20 21 19 32 15 .........................

26.4 7 9 11 14 15 .........................

27.2 4 9 18 23 ...............................

28.0,5 2 4,5 8 12,5 ........................

29.8 4 12 20 10 30 .......................

30.1 8 9 64 25 ...............................

120