Національний склад населення

1. Українці – 71,3%.

2. Росіяни – 11,7%.

3. Євреї – 8%.

4. Поляки – 6%.

5. Німці – 2%.

6. Інші – 1%.

1. Українці – 65%.

2. Росіяни – 10%.

3. Поляки понад 6%.

4. Євреї – 4%.

5. Інші – 15%.

У складі

Російської імперії

У складі

Австро – Угорської імперії

• Капіталістична промисловість в Україні була складовою частиною загальної прогресивної економіки на основі суспільного поділу праці між різними його регіонами;

• завдяки інтенсивному розвитку Донецько – Криворізького басейну Україна перетворилася на головну вугільно – металургійну базу Російської імперії;

• економічний розвиток Наддніпрян- ської України визначали насам-перед галузі важкої промисловості – вугільна, залізорудна і металургійна, які на півдні розвивалися швидшими темпами, ніж загалом по Російській імперії;

• значна питома вага іноземного капіталу (німецького, англійського, бельгійського, французького) у промисловості України, особливо в кам’яновугільній , металургійній.

• Українські землі залишилися відсталими аграрними провінціями Австро – Угорщини, капіталомістка промисловість нерівномірно розвивалася в Західній Україні, найбільшого розвитку вона дістала в Галичині;

• західноукраїнський капітал кон-центрувався в сільських коопе-ративах і кредитних товариствах;

• основними галузями промисло- вості були металообробна, шкіряна, нафтовидобувна;

• питому вагу в економіці мав австрійський, румунський, поль-

• ський і молдавський капітали;

• багатоукладна економіка зумови -ла наявність різних верств робітничого класу: фабрично-заводські робітники, напівпро-летарі, поденні, сезонні, сільськогосподарські робітники.

Напрямки

розвитку

Характеристика становища

Наслідки

Завершення технічного перевороту

Збудовано залізниць – 20 тис. км

Видобуток сировини зріс:

вугілля – у 115 разів;

залізної руди – у 188 разів;

чавуну – у 160 разів.

Бурхливий розви-ток промислово-сті і завершення технічного пере-вороту на почат-ку ХХ ст. пере-творили Україну на провідний ін-дустріально роз-винутий регіон Російської імпе-рії, що давав 21% обсягу промисло-вого виробниц-тва. Найбільш розвинуті галузі промисловості – видобувна і пере-робна. Україна стає сировинним придатком імпе-рії. Розвиток про-мисловості відбу-вається досить нерівномірно, охоплюючи пере-важно східні та південні регіони.

Посилення концентрації виробництва і капіталів

Синдикати:

1901 р. – «Продпаровоз»;

1902 р. – «Продамет»;

1904 р. – «Продвугілля».

Зростання ролі іноземного капіталу

1900 р. – іноземним підприємцям належало 90% акціонерних капіталів. Панівне становище вони посідали у вугільній і металургійній промисловості

Формування промислових регіонів

Прискореними темпами розвивалася промисловість лише у східних і південних регіонах:

2,4 млн. робітників на 23,4 млн. насел.

• Донецький (вугільно-металургійна);

• Криворізький (залізорудна);

• Нікопольський (марганцева);

• Південно–Західний (цукробурякова)

Соціальні зміни

1. Україна посідає 1 місце в Європі за рівнем концентрації робочої сили.

2. На шахтах Донбасу 73,3%, а на мет. заводах 69% роб-ків – росіяни.

3. Надконцентрація робочої сили (низька зарплата, відсутність робочого законодавства, заборона профспілок, робочий день – 12 год.