Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История / 8 Матер__али __ст України для контр_х заход__в за модулями 2012.doc
Скачиваний:
85
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
952.32 Кб
Скачать

Доля куркулів

Категорії

Вжиті заходи

1. Куркулі, які брали участь у боротьбі з радянською владою зі зброєю в руках (індивідуальний терор, повстання тощо)

«Ізоляція» у в’язницях, таборах або розстріл

2. Куркулі, які чинили частковий опір при розкуркулюванні

Висилка з родинами у північні райони Росії

3. Куркулі, які не чинили ніякого опору розкуркулюванню

Надання після розкуркулювання невеликої ділянки за межами села

Як почався голод 1932 – 1933 рр. В Україні

Рішення надзвичайної комісії по хлібозаготівлям в україні,

очолюваної В.М. Молотовим

Підсумки виконання рішень комісії

  • Провести додатковий збір хліба із селянських господарств у листопаді 1932 р. – грудні 1933 р.;

  • накласти на ті колгоспи, що не мають зерна, штрафи м’ясом та іншими продуктами;

  • ввести блокадне становище в Україні: не дозволяти ввозити і вивозити продовольство;

  • позбавити селян деяких областей права виїхати із села;

  • не організовувати допомогу голодуючим, не залучати до подолання голоду міжнародні організації

  • У селян забрали все зерно (навіть посівне), чим прирекли їх на голодну смерть;

  • колгоспи виплачували штрафи за рахунок селян, відбираючи в них усі продукти харчування;

  • не маючи права привезти продукти із інших районів, виїхати із села, селяни, що залишилися без запасів продовольства, вмирали від голоду;

  • через відсутність допомоги кількість жертв голоду збільшилася у багато разів

Соціально-економічні наслідки колективізації

  • Головною жертвою колективізації були люди. За попередніми даними, від голоду 1932 – 1933 рр. в Україні загтнуло від 6 до 9 млн. чоловік;

  • насильницька колективізація і голодомор призвели до руйнування продуктивних сил на селі, що зумовило глибоку кризу у сільському господарстві;

  • головні завдання колективізації були досягнуті: фактично було закріпачене селянство, забезпечені дармові джерела для розвитку індустрії і військово-промислового комплексу

Україна у роки другої світової війни

1939 – 1945 Рр.

1 Вересня 1939 р. Нападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна

23 серпня 1939 р. Пакт Молотова- Ріббентропа

17 вересня 1939 р. радянські війська вступили на територію Західної України та ЗахідноїБілорусії

28 вересня 1939 р. підписано договір з Німеччиною про дружбу і кордони. Польщу поділено на сфери впливу Німеччини і СРСР

Червень 1940 р. Румунія задовольнила ультиматум СРСР про повернення Бессарабії і Буковини

Протягом 50 років становили державну теємницю

Укладені всупереч нормам міжнародного права

Після приєднання західноукраїнських земель до УРСР розпочалася їх радянізація – політика, спрямована на встановлення радянської влади і проведення реформ на побудову соціалізму

Політика радянізації

нових областей

СРСР

Заходи, що отримали позитивну

оцінкуукраїнського населення

Заходи, що отримали негативну оцінкуукраїнського населення

Експропріація маєтків польських землевласників з обіцянками перерозподілу землі між селянами

Розгромлені всі партії і громадські організації, крім комуністичної партії. ОУН діяла у підпіллі

Українізація системи народної освіти, заходи з ліквідації неписьменності

Формуються радянські органи влади

Запровадження безкоштовного медичного обслуговування

Здійснюється примусова колективізація селян

Створення системи соціального забезпечення

Здійснюється націоналізація промисловості і банків, прискорена індустріалізація

Усі церковні заклади, наукові установи та організації підлягали ліквідації, а їх майно - конфіскації

Акт приєднання і возз’єднання з УРСР

Починаються репресії: арешти, заслання, розстріли, депортації

22 липня 1942 р. із залишенням радянськими військами м. Свердловська (Ворошиловградська область) закінчились оборонні бої на території України.

Німецькі війська групи армій «Південь» окупували майже всю Україну.

Однак ціною величезних жертв, героїчного всезростаючого народного опору план «блискавичної війни» («бліцкріг») був зірваний.

22 червня 1941 р. створено Ставку Головного командування під керівництвом маршала С. Тимошенка. Згодом – Ставка Верховного головнокомандування на чолі з Й. Сталіним

29 червня 1941 р. прийнято Директиву партійним і радянським організаціям прифронтових областей, як містила план жорсткої тотальної оборони і евакуації

Жорсткі заходи сталінської адмінцістративно-командної системи

30 червня 1941 р. створено Державний комітет оборони на чолі зі Сталіним, що об’єднував у своїх руках усю державну, господарську і воєнну владу в країні

Розпочато формування дивізій народного ополчення, винищувальних батальйонів, мобілізацію населення на будівництво оборонних споруд

Почалася перебудова економіки на воєнний лад

Висунуто гасло «Все для фронту, все для перемоги», яке визначало весь сенс життя і діяльності радянського суспільства

Керівництво країною здійснювалось тотальними методами. Про це свідчать жорстокі накази Сталіна № 260 від 16 серпня 1941 р. і № 227 від 28 липня 1942 р. «Ні кроку назад».

Сталінське керівництво фактично дезорієнтувало країну і армію, переконавшиїх у тому, що радянські війська будуть вести воєнні діїлише на «ворожій території» і«малою кров’ю»

Прорахунки радянського керівництва в оцінцізагальної стратегічної воєнно-політичної ситуації, переоцінка значення радянсько-німецьких договорів, прорахунки у визначенніможливих строків нападу Німеччини на Радянський Союз

Незавершеність процесу переозброєння сучасними ефективними видами зброї і техніки

Мобілізаційна неготовність армії (військових, тилу)

Військово-стратегічна некомпетентність офіцерського складу

Н

Причини тимчасових невдач Червоної Армії

еукомплектованість Червоної Армії кваліфікованими командирськими кадрами після масових репресій 1930-х рр.

Накопичений Німеччиноювійськово-економічний потенціал значно перевершувавнаявний потенціал Радянського Союзу

Істотні недоліки мала дислокація радянських військ,зосереджених біля західних кордонів, напрямок Мінськ – Смоленськ вважався другорядним

Незавершеність і хибність заходів зі зміцнення західних кордонів з надією на випередження, превентивний удар

Неадекватнареакція радянського керівництвана швидкийнімецькийнаступ інечувано драматичну ситуацію, яка склалася на фронтах і в тилу в перші дні війни;

Ставку Головного Командування (затв. 23.06.41)до 10 липня ніхто не очолював;

Сталін закликав народ до боротьбилише 3 липня 1941 р.