Перша допомога при поразці електричним струмом

Електротравма - ушкодження, що виникають у результаті впливу електричного струму великої сили або розряду атмосферної електрики (блискавки).

Основною причиною нещасних випадків, обумовлених дією електричного струму, є порушення правил техніки безпеки при роботі з побутовими електроприладами й промисловими електроустановками. Більша частина поразок викликається змінним струмом промислової частоти (50 Гц). Електротравма виникає не тільки при безпосереднім зіткненні тіла людини із джерелом струму, але й при дуговому контакті, коли людина перебуває поблизу від установки з напругою більше 1000 В, особливо в приміщеннях з високою вологістю повітря.

Електричний струм викликає місцеві й загальні порушення в організмі. Місцеві зміни проявляються опіками тканини в місцях виходу й входу електричного струму. Залежно від стану ураженого (волога шкіра, стомлення, виснаження й ін.), сили й напруги струму можливі різні місцеві прояви - від втрати чутливості до глибоких опіків. При впливі змінного струму силою 15 мА у потерпілого виникають судороги (так званий струм, що не відпускає). У випадку поразки струмом силою 25 - 50 мА наступає зупинка подиху. Через спазм голосових зв'язок потерпілий не може крикнути й покликати на допомогу. Якщо дія струму не припиняється, через кілька хвилин відбувається зупинка серця в результаті гіпоксії й наступає смерть потерпілого. Стан ураженого в момент електротравми може бути настільки важким, що він зовні мало чим відрізняється від померлого: бліда шкіра, широкі зіниці, що не реагують на світло, відсутність подиху й пульсу - «мнима смерть». Місцеві ушкодження при поразці блискавкою аналогічні ушкодженням, що наступають при впливу промислової електрики. На шкірі часто з'являються плями темно-синіх кольорів, що нагадують розгалуження дерева («знаки блискавки»), що обумовлено розширенням сосудів. При поразці блискавкою загальні явища виражені значніше. Характерний розвиток паралічів, глухота, німота й зупинка подиху.

Перша допомога. Одним з головних моментів при наданні першої допомоги є негайне припинення дії електричного струму. Це досягається вимиканням струму (поворотом рубильника, вимикача, пробки, обривом проводів), відведенням електричних проводів від постраждалого (сухою мотузкою, ціпком), заземленням або шунтуванням проводів (з'єднати між собою два струмоведучих проводи). Дотик до потерпілого незахищеними руками при не відключеному електричному струмі небезпечний. Відокремивши потерпілого від проводів (рис.17.), необхідно ретельно оглянути його. Місцеві ушкодження варто обробити й закрити пов'язкою, як при опіках.

При ушкодженнях, що супроводжуються легкими загальними явищами (непритомність, короткочасна втрата свідомості, запаморочення, головний біль, болі в області серця), перша допомога полягає в створенні спокою й доставці хворого в лікувальну установу. Необхідно пам'ятати, що загальний стан потерпілого може різко й раптово погіршитися в найближчі години після травми: виникають порушення кровопостачання м’язів серця, явища вторинного шоку й т.д. Подібні стани іноді спостерігаються навіть в ураженого з найлегшими загальними проявами (головний біль, загальна слабість); тому всі особи, що одержали електротравму, підлягають госпіталізації. Як перша допомога можуть бути дані болезаспокійливі (0,25г амидопірину, 0,25 г анальгіну), засоби, що заспокоюють (мікстура Бехтерева, настойка валеріани), серцеві засоби (краплі Зеленіна й ін.).

При важких загальних явищах, що супроводжуються розладом або зупинкою дихання, розвитком стану «мнимої смерті», єдино дійовим заходом першої допомоги є негайне проведення штучного дихання, іноді протягом декількох годин підряд. При працюючому серці штучне дихання швидко поліпшує стан хворого, шкірний покрив здобуває природне фарбування, з'являється пульс, починає визначатися артеріальний тиск. Найбільше ефективно штучне дихання «рот у рот» (16-20 вдихів у хвилину).

Після того як до потерпілого повернеться свідомість, його необхідно напоїти (вода, чай, компот, але не алкогольні напої й каву), тепло вкрити.

У випадках, коли необережний контакт із електропроводом відбувся у важкодоступному місці - на вишці електропередачі, на стовпі - необхідно почати надання допомоги зі штучного дихання, а при зупинці серця - нанести 1-2 удари по грудині в область серця й вжити заходів для якнайшвидшого опускання потерпілого на землю, де можна проводити ефективну реанімацію.

Перша допомога при зупинці серця повинна бути почата якомога раніше, тобто в перші 5 хвилин, коли ще продовжують жити клітки головного й спинного мозку. Допомога полягає в одночасному проведенні штучного дихання й зовнішнього масажу серця. Масаж серця й штучне дихання рекомендується продовжувати до повного відновлення їхніх функцій або появи явних ознак смерті. По можливості масаж серця варто сполучати із введенням серцевих засобів.

Потерпілого транспортують у положенні лежачи. Під час транспортування варто забезпечити уважне спостереження за таким хворим, тому що в будь-який час у нього може відбутися зупинка подиху або серцевої діяльності, і треба бути готовим у шляху зробити швидку й ефективну допомогу. При транспортуванні в лікувальну установу потерпілих, що перебувають у несвідомому стані або з не повністю відновленим самостійним подихом, припиняти штучне дихання не можна.

Заривати в землю ураженого блискавкою категорично забороняється! Закапування в землю створює додаткові несприятливі умови: погіршує подих постраждалого (якщо воно було), викликає охолодження, утрудняє кровообіг і, що особливо важливо, затягує час надання діючої допомоги.

Потерпілі, у яких після удару блискавкою не наступила зупинка серця, мають гарні шанси на виживання. При одночасній поразці блискавкою кількох людей, спочатку необхідно допомогти тим постраждалим, що перебувають в стані клінічної смерті, а тільки потім іншим, у яких ознаки життя збереглися.

Профілактика поразки блискавкою: при сильній грозі відключити телевізор, радіо, припинити телефонні розмови, закрити вікна. Не можна перебувати на відкритій місцевості або вкриватися під деревами, стояти поблизу щогл, стовпів.