психология / 10

10) Поняття особистості. Психологічна структура особистості.

Психологічна структура особистості – різні підходи.

Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів.

Особистість слід розглядати як складну систему, в якій диференціюються та інтегруються психічні властивості, що розвиваються в індивіді під впливом соціальних факторів в умовах здійснення ним діяльності та спілкування з іншими людьми.

Структура особистості, враховуючи різні підходи:

Поняття особистості тлумачиться неоднозначно — залежно від того, який підхід реалізується дослідником. Можна виділити якнайменше чотири аналітичних підходи – соціально-психологічний, ндивідуально-психологічний, діяльнісний та генетичний, реалізовані такими психологами, як Б.Г.Ананьєв, В. В. Давидов, А. Г. Ковальов, О.М. Леонтьєв, Г. С. Костюк, Ф. Лерш, В. М. М'ясищев, А.В.Петровський, К.К. Платонов, С. Л. Рубінштейн, В. М. Русалов та ін.

У дослідженнях цих та інших психологів чітко виявляється тенденція до синтезу багатовимірної системної психологічної структури особистості.

С. Л. Рубінштейн (1946) розглядає особистість в трьох планах:

1) спрямованість (установки, інтереси, потреби);

2) здібності;

3) темперамент і характер.

Все эти структуры возникают из взаимосвязи психических свойств личности, характеризующих устойчивый, постоянный уровень активности, обеспечивающий наилучшее приспособление индивида к воздействующим раздражителям вследствие наибольшей адекватности их отражения. В процессе деятельности свойства определенным образом связываются друг с другом в соответствии с требованиями деятельности.

В.Н. Мясищев єдність особистості характеризує:

• спрямованістю (домінуючі стосунки: до людей, до себе, до предметів зовнішнього світу)

• спільним рівнем розвитку (в процесі розвитку підвищується спільний рівень розвитку особи)

• структурою особи

• динамікою нервово-психічною реактивністю (мається на увазі не лише динаміка вищої нервової діяльності (ВНД), але і об'єктивна динаміка умов життя).

З цієї точки зору структура особистості – лише одне з визначень її єдності і цілісності, тобто більш приватна характеристика особистості інтеграційні особливості якої пов'язані з мотивацією, стосунками і тенденціями особистості.

Концепція функціональної динамічної пси­хологічної структури особистості К. К. Платанова:

Він виділяв у структурі особистості чотири підструктури:

• соціальне зумовлену підструктуру спрямованості осо­бистості;

• підструктуру досвіду;

• підструктуру психічних про­цесів;

• підструктуру біопсихічних властивостей особистості.

1 і 2 - соціально обумовлені, 3 і 4 - генетично обумовлені.

Всі 4 сторони особистості тісно взаємодіють. Проте, домінуючий вплив завжди залишається за соціальною стороною особи - її світоглядом, спрямованістю, потребами, інтересами, ідеалами і естетичними якостями. Платонов, даючи визначення особи як людини, свідомості, що є носієм, як вищу форму розвитку свідомості виділяє самосвідомість.

Крім того, вчений розглядав і другий ряд — підструктури здібностей і характеру. Із застосуванням принципу «накла­дання» одного ряду підструктур на другий був зроблений крок до системної побудови двовимірної психологічної структури особистості.

Концепція структури особистості А. Н. Леонтьєва:

Леонтьєв більше говорить про ієрархію діяльності. Особистість, згідно А.Н. Леонтьєву, характеризує:

по-перше, «багатство, різноманіття дійсних відносин суб'єкта, складових його життя. Це і є основа, реальний базис особистості». Леонтьєв, правда, робить застереження: не всяка фактично здійснюють діяльність людини є частина його життя. Окремі діяльності можуть відчужуватися від людини. Ми робимо цілий ряд речей, які до нашого життя можуть не мати відносини, бути чимось зовнішнім для неї.

Друга характеристика: “ступінь розвитку” вторинних “, вищих зв'язків дій (мотивів) між собою їх ієрархізації. (Це саме ступінь розвитку особистості“, її генетична характеристика.

Таким чином, вектор розвитку особистості - це одночасно вектор її ієрархізації, упорядкування. Ця ідея перегукується з теоріями особистості цілого ряду авторів, таких як Г. Олпорт, С.Л.Рубінштейн, К.Левін, К.Г.Юнг.

Третя характеристика - це тип будови особистості : моновершінний, полівершінний і т.д., той є мається на увазі загальний структурний профіль. Не всякий мотив або життєва мета здатна стати вершиною, винести всю навантаження вершини особистості. Розповідають, що читаючи лекції з психології особистості в 1970-ті роки, він говорив про те, що насправді існує не піраміда з широким підставою внизу і звужується догори, до вищої життєвої мети, а радше навпаки, перевернути піраміду, що стоїть на вершині життєва мета несе на собі всю її навантаження. І від того, якою є головна життєва мета, провідний мотив, буде залежати, чи витримає він всю конструкцію на собі, чи не витримає. Провідний мотив людини має бути таким, щоб тримати на собі всю конструкцію.

Підсумовуючи аналіз наукових даних, можна стверджувати, що в основі системної психологічної структури особистості лежать три базових виміри:

І – соціально-психолого-індивідуальний – вертикальний;

ІІ – діяльнісний – горизонтальний;

ІІІ – генетичний – віковий, за допомогою якого характеризується рівень розвитку властивостей особистості, її задатків і здібностей на певному етапі становлення індивіда як особистості.

Ці виміри становлять систему основ цілісної психологічної структури особистості. Вони пов’язані між собою за ортогонональним принципом, за яким співвідносяться три виміри простору.

Рис. Тривимірна психологічна структура особистості в узагальненій формі

Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури (табл. ).

Головні однопорядкові підструктури особистості

Підструктури особистості	Компоненти підструктур	Співвідношення соціального й біологічного	Рівень аналізу	Види формування
Спрямованість особистості	Переконання, світогляд, ідеали, прагнення, інтереси, бажання	Біологічного майже немає	Соціально-психологічний	Виховання
Досвід	Звички, уміння, навички, знання	Значно більше соціального	Психолого-педагогічний	Навчання
Особливості психічних процесів	Відчуття, сприймання, воля, почуття, емоції, мислення, пам'ять	Частіше більше соціального	Індивідуально-психологічний	Вправи
Біопсихологічні властивості	Темперамент, статеві ознаки, вікові властивості	Соціального майже немає	Психофізіологічний Нейропсихологічний	Тренування

Перша підструктура характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості цієї підструктури особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання. Виділена окремо в психологічній структурі особистості спрямованість, у свою чергу, включає систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання. Вказані компоненти спрямованості характеризують ставлення особистості, її матеріальні й духовні потреби, моральні якості. Оскільки ставлення є не тільки якістю особистості, а насамперед елементом свідомості, що впливає на прояви її активності, то активність спрямованості здебільшого виявляється через переконання - свідомі потреби людини, які спонукають її діяти відповідно до ціннісних орієнтацій.

Друга підструктура включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні у власному досвіді шляхом навчання. Іноді цю підструктуру розглядають як підготовленість індивіда. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини. У наш час компоненти, об'єднані підструктурою досвіду, не всі психологи схильні розглядати як властивості особистості. Однак К. К. Платонов вважав, що «типові для даного індивіда прояви, так само як і закріплені знання, навичка (на тільки розумова або вольова, але й моторна і сенсорна) і, тим більше, уміння і звичка, вже, безперечно, є властивістю особистості!». Справді, набуті знання й сформовані в процесі навчання вміння і навички органічно вплітаються в структуру особистості, стають її невід'ємними властивостями.

Третя підструктура включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Психічні процеси, які є динамічним відображенням дійсності в різних формах психічних явищ, забезпечують зв'язок особистості з дійсністю. На основі психічних процесів утворюються психічні якості особистості, які забезпечують певний кількісно-якісний рівень її психічної діяльності і поведінки, типовий для індивіда. Основні компоненти третьої підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.

Четверта підструктура особистості включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.

Серед перелічених підструктур та їх компонентів не названі такі важливі прояви особистості, як характер і здібності. Річ у тому, що ці дві підструктури особистості включають ті чи інші компоненти з усіх названих однопорядкових підструктур

3