психология / 9

9) Поняття про уяву. Види уяви.

Психічним процесом, який звичайно відрізняють від відтворення як процесу пам'яті, є уява.

Уява- це психічно- пізнавальний процес створення новіх уявлень на основі досвіда, тобто процес перетворюючого віддзеркалення дійсності.

Уява-процесс створення індивідом наочних образів, внутрішня активність, за допомогою якої він здійсню випереджувальне відображення дійсності, розширює виднокруг свого життя.

Уява - це процес утворення образу предмету або явища, які в даний момент не сприймаються, але були сприйняті раніш.

Уява виникає на грунті потреби в передбаченні результатів дії: первісна людина не могла б виконувати дію, не усвідомлюючи її мети. Можливості задоволення такої потреби приховані, очевидно, в пам`яті.Саме уявлення пам`яті, які в образній формі закріплюють досвід взаємин людини з природою, створюють підстави для відображеня очікуваного. Вже вони несуть у собі значення, користуючись якими людина будує образ світу, спочатку мимовільно,а потім і довільно оперуючи наочними образами реальності.

Уява поділяється на види залежно від способів утворення нових образів. Відтак вона може бути пасивною та активною.

Пасивна уява- мимовільне або довільне створення образів, не призначених для втілення в дійсність. До цього виду уяви належать сновидіння, фантазування та ілюзії.

• Сновідіння – певним чином організована система образів, що мимовільно виникають під час сну –стану, протилежного неспанню, ознакою якого є віключеність організму від зовнішніх впливів. Аналіз електроенцефалограм біоелектричної активності мозку показує, що у всіх людей, починаючи з дворічного віку, регулярно бувають сновідіння, при цьому більшість запам`ятовує їх зміст.

• Фантазування – довільне оперування образами уяви, що має задовольнити потребу. на шляху реального задоволення якої є перешкоди.

Активна уява – процес довільного створення індивідом наочних образів. Він має відтворювальний і творчий характер.

• Відтворювальна уява обслуговую сприймання та відтворення об`єктів, які потребують представлення у формі наочних образів.

• Творча уява – це створення нових наочних образів, які можуть бути втілені в оригінальних і суспільно-цінних продуктах.Зразком творчої уяви є мрія-внутрішня діяльність , що полягає у створення образу бажаного майбутнього.

Уява є зміною і перетворенням людиною своїх уявлень на основі:

1) зміни величини об'єктів у бік перебільшення (гіпербола) або зменшення в порівнянні з дійсними і створення таким шляхом всіляких фантастичних образів.

2) з'єднання в своїй уяві вичленних з різних об'єктів частин або елементів і створення таким шляхом уявного образу нового, не існуючого раніше в природі предмету.

3) уявного посилення якої-небудь властивості або якості, додання цій властивості невідповідний більшого або особливішого значення в характеристиці об'єкту.

4) створення нового образу в результаті узагальнення рис, що спостерігалися у ряду схожих об'єктів.

5) уявного услабленія якої-небудь властивості або якості предмету, в своєму сильному ступені контрастного образу, що приводить до побудови, наділеного властивостями, прямо протилежними початковому.

Фізіологічну основу уяви складають залишкові (сліди) процеси збудження і гальмування, позитивних і негативних індукції, аналізу і синтезу в кіркових відділах різних аналізаторів. У результаті складної нервової діяльності і виникають нові, такі, що не мали місця в реальному процесі воспріятнія поєднання тимчасових зв'язків, що утворилися в минулому досвіді.

Функції уяви. В житті людини уява виконує ряд специфічних функцій.

• Перша з них полягає в тому, що б представляти дійсність в образах і мати можливість користуватися ними, вирішуючи різні виникаючі задачі. Ця функція уяви пов'язана з мисленням і органічно в нього включена.

• Друга функція уяви пов'язана в регулюванні емоційних станів. За допомогою уяви людина здатна хоч би частково задовольняти багато потреб, знімати прождаємую ними напруженість. Дана життєво важлива функції особливо подчеркивається і разрабативається психоаналітичним напрямом зарубіжної психологічної науки.

• Третя функція уяви пов'язана з його участю в управлінні іншими психічними і фізіологічними процесами, зокрема волею, увагою, пам'яттю, мовою, переживаннями. За допомогою штучно створюваних образів людина може звертати увагу на потрібні події і процеси. За допомогою образів він дістає можливість управляти сприйняттям, спогадами, висловами і т.д.

• Четверта функція уяви полягає у формуванні внутрішнього плану дій – здібності виконувати їх в думці, маніпулюючи образами.

• П'ята функція уяви – планування і программіровпніє діяльності, складання визначених пограмм, оцінка їх правельності, процесу реалізації.