4. Як ви розумієте вираз: феномен епохи Відродження? в чому він полягає? Хто є його найвиразнішим носієм (на вашу думку)?

Феноменом ми називаємо унікальне явище або подію, які ми виділяємо як особливо важливі.

Епоха Відродження — безперечний феномен західноєвропейської культури середини XIV — кінця XVI ст. Відродження відкриває принципово нову культурну епоху, знаменуючи собою початок боротьби буржуазії за панування в суспільстві. Відродження (ренесанс) —історична епоха, перехідна від середньовічної культури до культури Нового часу (в Італії 14-16 ст., в інших країнах Європи кінець 15-16 ст.). Символом епохи Відродження є мистецтво. Процес відродження античних наук та мистецтв — головний чинник, який зумовив ефект феномену Відродження.

Представники італійського Відродження виступили проти контролю церкви над діяльністю людини, стверджували право людини на земне щастя. Художники намагаються правдиво зображувати природу і людину.

Важко виділити найвиразнішого носія епохи. Відродження - час великих відкриттів, великих майстрів і їх видатних творів. Перше місце в цьому списку належить генію буквально усіх галузей знань Леонардо да Вінчі. Леонардо втілив в собі ідеал людини Відродження: вмів все і у всьому був геніальним. Він вперше поставив портретний жанр в один рівень з композиціями на релігійну тему і подарував нам знамениту усмішку Монни Лізи Джоконди. Говорячи про епоху ренесансу, ми, звичайно ж, згадаймо неперевершено жіночну «Сикстінську мадонну» Рафаеля, собор Санта Марія дель Фьоре у Флоренції архітектора Брунеллескі, скульптури Донателло, розписи юного Мазаччо (він прожив всього 27 років), творчість Тіціана - “Не було такої іменитої людини, володаря або знатної дами, які не були б зображені Тіціаном”, майстра лінії Сандро Боттічеллі.

Аде найбільше мене особисто вражає постать видатного майстра Високого Відродження — Мікеланджело Буаноротті (1475-1564). Скульптор, архітектор, живописець і поет, він прожив довге і трагічне життя, повне великих звершень. Те, що він створив, - грандіозне і за масштабом витворів, і за силою образів. Він прославляв силу і свободу людини. Мікеланджело перевершив усіх наповненістю образів передовими ідеями, громадянським пафосом, чутливістю до змін суспільного настрою. Про його статую “Давид” говорили, що вона “забрала славу у всіх статуй: сучасних і античних, грецьких і римських”.

Дві головних скульптурних задумки проходять майже через всю біографію Мікельанджело: гробниця папи Юлія II і гробниця Медичі. Над розписом Сикстинської капели Мікеланджело працював один, з 1508 по 1512 p.p., розписавши площу стелі 600м². Художник використовує біблійні сюжети - створення світу, великий потоп, але творить не смиренні християнські образи, а могутні, титанічні фігури. Це - гімн людині, її красі, силі. Під час повстання у Флоренції в 1527 р. (вигнання Медічі) Мікеланджело був на боці республіки. Через три десятиріччя Мікеланджело повертається в Сикстинську капелу і розписує вівтарну стіну - фреска “Страшний суд”. Він малює образ вселюдської катастрофи, що було співзвучно трагічному краху гуманістичних ідеалів, який відбувався на його очах. Цей твір викликав громадську підтримку і різке засудження церкви.

Мікеланджело являв собою зразок безмежних можливостей людини. Я думаю, Мікеланджело можна назвати самим геніальним художником Відродження, який став сучасником злету і падіння ренессансу і відобразив їх у своїй творчості.

Висновки:

З точки зору Відродження, історія у своєму циклічному розвитку проходить через золотий і срібний вік, потім — через бронзовий і залізний. Кульмінацією є золотий вік - період, в якому переважають мудрість і чистота. Саме в «залізні» найтяжчі часи необхідно відродити блиск золотих зерен. Можливо зараз ми знову стоїмо перед можливістю повернутися до золотого віку. Можливо, прийшов час відродитися. Щоб в майбутньому нащадки назвали наш час віком Відродження.

3