3. Назвіть найхарактерніші риси образотворчого мистецтва доби середньовіччя. Підкрепіть це прикладами.

Творчість митців середньовіччя залишила людству невмирущі художні цінності. Особливо вагомими були досягнення ОМ.

1) Найважливішою особливістю середньовічної культури є особлива роль християнського віровчення і християнської церкви. В умовах загального занепаду культури після руйнування Римської імперії лише церква залишалася єдиним соціальним інститутом загальним для всіх держав Європи. Виняткова роль релігії в середні віки відсунула людину на другий план, головним було служіння Богу.

Особливості ОМ середньовіччя в тому, що воно розраховане на сприйняття глибоко релігійного менталітету. Для середньовічної свідомості культура перш за все виражала душу людини, наближала її до Бога. Простір церков виглядав так, як описувалося в Біблії. Навіть живопис перш за все був словом, як сама Біблія. Як приклад - храм Св. Софії у Константинополі (532–537 рр.). Його називають восьмим чудом світу, він є найграндіознішим за замислом і технікою будівництва у середньовічному світі. Гігантський купол храму, багате оздоблення стін і підлоги храму мармуровими плитами, різнокольорові мозаїки підкреслюють його велич і створюють відчуття свята.

Вплив церкви, що намагалася підпорядкувати собі все духовне життя суспільства, визначив обличчя середньовічного мистецтва Західної Європи. Основним зразком середньовічного образотворчого мистецтва були пам'ятники церковної архітектури. Головним завданням художника було втілення божественного початку, а зі всіх відчуттів людини віддавалася перевага стражданню, бо, по вченню церкви, це - вогонь, що очищає душу. З незвичайною яскравістю середньовічні художники змальовували картини страждань і лих.

Архітектура відповідає середньовічним уявленням про замкнуту теоцентричну світобудову.

На Сході (Візантія) народився так званий центричний тип храму, коли центральне приміщення робилось великим і, як правило, перекривалося куполом. Купол, будучи для віруючих уособленням раю небесного, був присутній як елемент будь-якого храму.

У західній художній культурі відрізняються два архітектурні стилі.

- Перший напрям - романське мистецтво (10-12ст.). Романські церкви зберігають єдиний архітектурний стиль, церква нагадує фортецю, що природно для бурхливого, тривожного часу раннього середньовіччя.

- Другий напрям - готичне мистецтво. Готичне мистецтво відрізнялося своєю піднесеністю, соборам було властиво прагнення увись, багатий зовнішній і внутрішній декор. Готичне мистецтво відрізнялося містичним характером. Велику площу стіни займали вікна. Головний феномен мистецтва готики - ансамбль міського собору, який був центром суспільному і ідейному життю середньовічного міста. У моді все "безтілесне" - подовжені пропорції, анінайменшого натяку на плоть. В готичному храмі - просторому, високому, людина відчуває себе піщинкою. Готичний собор неозорий, часто асиметричний. Стіни не відчуваються, їх як би і немає. Арки, галереї, башти - готичний собор - це цілий світ. Навіть зараз, в сучасному Парижі, собор Паризької Богоматері панує над містом.

2) Особливістю культури середньовіччя є також орієнтованість середньовічної свідомості на відтворення кліше, які щоразу повторюються. Архітектори й художники, які протягом багатьох віків обслуговували християнську церкву, створили у відповідності з релігійними догматами струнку і відшліфовану систему мистецтва. У церковному живописі складається іконографічний канон - суворі правила зображення сцен релігійного змісту і образів святих. Він став незаперечним еталоном для мистецтва православного світу на довгі роки.

3) Основою одиницею середньовічної культури є колектив людей з його колективними інтересами – звідси маємо відсутність авторства більшості художніх творів.

4) Характерною ознакою середньовіччя було протиборство двох культур: церковної (офіційної) та народної. Релігійні почуття простих людей значно відрізнялися від канонів офіційного богослов'я. Це відображалося насамперед в народно-прикладному мистецтві. Як приклад, знаменита поливна кераміка Візантії. На світських предметах - чашах, блюдах, кубках - є сусідами біблейські і античні мотиви, міфи і полювання, багатий орнамент. Образотворче мистецтво середньовіччя, стало об´єднанням містицизму з життєвим побутовим колоритом і діловим практицизмом.

5) Ще одна ознака прикладного мистецтва (стосується здебільшого Візантії) пов'язана з урочистістю, парадностю, пишністю. Блиск придворного життя, урочиста культова обрядовість - усе це народжувало любов до виробів з дорогоцінних матеріалів, торевтиці, золототканому одягу і розкішному убранню палаців і храмів. Золото та мармур, краса і сяйво стали символами духовного блаженства, а живопис допомагав людині осягнути самого бога.