философия / 7

7. Проблема походження філософії. Основні концепції.

Питання про  походження   філософії  — це досить складна філософська проблема, її висвітлення передбачає відповіді на питання: коли, де, за яких обставин, з чого, чому і як виникла  філософія. Щодо цих питань існує кілька точок зору, котрі хоч і відрізняються, все ж пов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Майже всі дослідники сходяться на тому, що в середині І тис. до н. е., десь приблизно в VI ст., в трьох осередках стародавньої цивілізації — Індії, Китаї та Греції — практично одночасно виникає філософія.

Міфогенна концепція виникнення філософії (А. Ф. Лосєв, Дж. Томсон та ін.)- філософія виникає з міфу внаслідок його внутрішнього розвитку. Міф — це форма існування духу. яка відповідала общинно-родово-му суспільству, була його світоглядом і як світогляд зумовила його духовні і моральні особливості. Міф є історичною передумовою і витоком філософії. Основний  метод общинно-родового мислення — це міфологія. Міф — це форма існування духу. яка відповідала общинно-родовому суспільству, була його світоглядом і як світогляд зумовила його духовні і моральні особливості. Міф є історичною передумовою і витоком  філософії . Цієї тези дотримуються автори майже всіх існуючих  концепцій   походження  філософського стилю мислення — міфогенної (за якою  філософія  виникає з міфу внаслідок його внутрішнього розвитку).

• Гносеогенна - автори бачать виток філософії у розвитку пізнання.

• Гносеогенно-міфогенна - ця концепція прагне врахувати і роль генези міфологічного світогляду, і роль росту пізнання.

• Соціогенно-міфогенна - прагне синтезувати попередні концепції, врахувавши соціально-економічні та політичні перетворення в традиційному суспільстві і перетворення у сфері духу, у сфері міфологічного світогляду.

Історики ще мають відповісти на питання, чому саме VI ст. до н. е. виділяється як час потужного вибуху інтелектуальної енергії.

Відомі численні передумови економічного, соціального, політичного та інтелектуально-духовного характеру, які підготували цей перелом:

• стрибок у розвитку продуктивних сил внаслідок переходу від бронзи до заліза, від варварства до цивілізації,

• поява товарно-грошових відносин,

• ослаблення жорстких традиційних родоплемінних структур,

• виникнення держави, побудованої на політичних принципах,

• зростання опозиції традиційній релігії і її ідеологам в образі стану жерців,

• переоцінка нормативних моральних установок і уявлень,

• посилення критичного духу і зростання наукових знань —

ось деякі фактори, з яких складалась духовна атмосфера, що сприяла зародженню  філософії. Інакше кажучи, в епоху, про яку йдеться, здійснювались певні кардинальні зміни в економічній та соціально-політичній сфері, і ці зміни супроводжувались змінами у сфері духу, що породили філософію.

Отже, виникненню філософії як нового типу світогляду передували, по-перше, суспільство общинно-родового типу, по-друге, міф як світогляд та спосіб мислення, притаманний цьому суспільству. В середині І тис. до н. е. в суспільствах Індії, Китаю, Греції відбуваються кардинальні зміни, які супроводжувались змінами світогляду і, зрештою, привели до трансформації міфу в філософію.

Кризи в суспільстві, кризи у сфері духу, що ними характеризується епоха зародження філософії, ставлять людину в жорстку неоднозначну ситуацію, вміщують її у поле насущних смисложиттєвих проблем, стосовно яких неможливо застосувати звичну канву міфологічного світорозуміння та мислення.

І не лише виникнення, а й розквіт філософії у ті чи інші історичні періоди, як правило, зумовлений глибокою соціальною кризою, коли людині стає важко, а інколи й неможливо жити за старими зразками, коли попередні цінності втрачають своє значення і гостро постає питання: як бути далі?

Філософія виникає з критичного ставлення до традиції, з сумніву щодо обґрунтованості підстав міфологічного світобачення, з подиву і спроб звільненої думки охопити нескінченний світ.

Проблемою виникнення філософії цікавилися вже деякі античні філософи. (Платон, Аристотель, Діоген).

Відповідно до Платона, початок філософії в подиві (здивуванні). Перш ніж прагнути пізнати що-небудь, людина повинна усвідомити, що вона цього не знає. А для цього людина повинна відчути стан подиву, здивування. Але подив сам по собі ще не дає ні філософії, ні науки. Наука виникає з подиву лише тоді, коли люди виявляються здатними відкрити справжні причини того явища, що здивувало, а тим самим зняти не тільки ситуацію незнання, але і ситуацію подиву. А для цього потрібно пізнати причини дивного.

Аристотель насамперед досліджує питання про сутність філософії. Філософія для нього — це вища теоретична наука. Тому питання про сутність філософії Аристотель зв'язує з питанням про сутність науки. В Аристотеля можна помітити натяки на те, що філософія виникає і з науки — як результат її розвитку, і з міфології.

У Новий час проблему генезису філософії розглядали багато філософів.

Особливість гегелівської концепції виникнення філософії полягає не у вченні про те, що філософія виникла з релігії (міфології), - таких концепцій багато, а в тому, що Гегель максимально і навіть надмірно раціоналізував релігію і міфологію. Гегелівську концепцію виникнення філософії можна визначити в цілому як раціоналістичний варіант релігійно-міфогемної концепції виникнення філософії.

Прикладом релігійної концепції є концепція Корндорфа.

Ф. Корнфорд каже про два джерела філософії: релігію й інтелект, але з цих двох можливих духовних джерел філософії вирішальну роль він відводить релігії.

Проблемою виникнення філософії займався й інший англійський учений Дж. Томсон Концепція виникнення філософії Томсона може бути кваліфікована як міфогенна: він відокремлює міфологію від релігії і говорить про виникнення філософії з міфології, вбачаючи в міфології єдине джерело філософії.

До міфогенного типу концепцій виникнення філософії можна віднести і уявлення про її виникнення А. Ф. Лосєва. Лосєв намагається відокремити міфологію від релігії, міф від релігійних вірувань, розглянути міф поза контекстом релігійних уявлень і дій. Саме з такої нерелігійної міфології і виникає, згідно А. Ф. Лосєву, філософія.