философия / 12

12. Сутність та основні положення філософії буддизму.

Серед багатьох шкіл індійської філософії чітко окреслюються два їх типи: ортодоксальні, класичні (даршан) і неортодоксальні, некласичні (настіка). Ортодоксальні визнають безумовний авторитет Вед. Неортодоксальні - не визнають їх святості. Буддизм належать до неортодоксальних шкіл.

Буддизм — світова релігія, морально-етичне вчення зі значними філософськими вкрапленнями. Як і більшість шкіл індійської філософії, вважає, що життя — це страждання.

Буддизм — це водночас і релігійне і філософське вчення. Воно виникло у VI—V ст. до н. е. і в ході історичного розвитку стало однією з найпопулярніших релігій разом з християнством та ісламом. Основна думка буддизму полягає в нікчемності життя, у тому, що наше буття є буття страждань. Буддизм займається людиною, заглибленою в страждання і, навчаючи її розуміти свої страждання, вказує шлях до знищення їх.

Згідно з легендою, засновником буддизму був Сіддхартха із роду Гаутами. Сіддхартха, він же Шак’я-Муні, майбутній Будда, народився у сім’ї вельможного князя Шуддходані. Він навчався у брахманських учителів і у віці 29 років покинув палац, щоб жити аскетом.

Шляхом внутрішнього споглядання прозрів і пізнав Чотири благородні вічні істини:

1. Життя — це страждання (існує страждання).

2. Страждання має свою причину. Корінь страждання — жадоба до життя.

3. Можна припинити страждання.

4. Є шлях виходу із страждання. Він має 8 ступенів самовдосконалення, кінцевою метою якого є стан вічного блаженства — «нірвана».

Причиною страждань є бажання людей. А спосіб регулювання їх є восьмиступінчастий шлях морального вдосконалення людини: правильне розуміння, правильне прагнення, правильна думка, правильна мова, правильна дія, правильний спосіб життя, правильні зусилля, правильна зосередженість. Цей шлях є нічим іншим, як засобом опанування бажаннями. На цьому шляху досягається нірвана — стан незворушності й спокою.

З точки зору буддизму, світ — це єдиний потік матеріальних і духовних елементів — «дхарм». На основі староіндійських уявлень про переселення душ буддизм висунув догму про переродження живих істот, стверджуючи, що смерть живої істоти є не що інше, як вияв розпаду певної комбінації дхарм, після чого утворюється нова комбінація дхарм.

Буддизм вчить не про визволення від гріха, а про визволення від страждань і навіть від самого існування. Будда формулював своє вчення у чотирьох словах: страждання, ланцюг причин, знищення страждання і шлях до припинення страждань .

Щоб досягти Нірвани, треба пройти чотири ступені.

1) пробудження серця.

2) визволення від нечистих помислів й мстивості.

3) позбавлення усіх злих бажань, незнання, сумніву, єресі недоброзичливості й дратівливості.

4) „Вінцем усієї будови життя, на думку Будди, має бути загальне милосердя”

Ще необхідно виконувати п’ять заповідей:

1. Не вбивай ніякої живої істоти.

2. Не бери чужого.

3. Не порушуй ціломудрості й подружньої вірності.

4. Не говори неправди.

5. Утримуйся від бажань й оп’яніння від напоїв.