философия / 75

75. Мистецтво як засіб пізнання світу.

Мистецтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.

У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Розвиток мистецтва як елемента духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично-художніми закономірностями, естетично-художніми поглядами, ідеалами й традиціями.

Мистецтво пізнає світ через сис­тему художніх образів, використовуючи специфіч­ні засоби і прийоми. Проте, на відміну від науки, специфіку пізнання у мистецтві визначають суб'єктивний харак­тер відображення, метафоричне ставлення до дійсності, активне вико­ристання емоційно-чуттєвого початку, що сприяє створенню худож­ньої картини світу.

Методом пізнання у мистецтві стає безпосереднє піднесення чи сходження до істини за допомогою переносу смислу явища на ціле, одного цілого — на інше тощо (трансдукція).

Мистецтво оперує ідеальними образами в уявних просторі та часі, при цьому час у мистецтві може «стискатися» — наприклад події, що тривають у реальному житті роками можуть бути викладені у межах короткометражного фільму. При цьому глядач ніби перевтілюється в учасника або свідка тих подій і, переживаючи почуття героя набуває його досвіду як власного.

Слід сказати про зв’язок мистецтва і естетики в пізнання світу.

В естетиці почуттєве пізнання є основною метою. Основною ознакою естетичного є те, що почуттєве пізнання здійснюється без його віднесення до поняття. Такий рід пізнавальної діяльності називається сприйняттям або спогляданням. Це є сприйняття предмета, що безпосередньо, саме по собі здатне викликати особливе почуття - естетичне задоволення або невдоволення.

Естетика - система законів і категорій, що описують сутність мистецтва, особливості процесу його розвитку, специфіку художньої творчості, сприйняття й функціонування художньої культури.

Мистецтво – особливий вид людської діяльності.

Мистецтво і філософія - форми суспільної свідомості.

Мистецтво – естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості – особливого виду людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образа відповідно до певних естетичних ідеалів; одна з форм суспільної свідомості. Закономірності мистецтва вивчає естетика.

Мистецтво відособлюється в окрему форму духовного життя суспільства. Джерелом становлення художньої творчості є праця – виробництва і спілкування. Вся суспільна практика, в процесі якої людина доцільно формує навколишній світ і водночас розвиває в собі здатність творчості.

Філософія і мистецтво пов’язані між собою. Філософія як і мистецтво - це відображення етичного та естетичного відношення людини до світу. Ці дві науки вивчають і відображають духовне життя суспільства, вони є однією з форм суспільної свідомості. Людина за своєю суттю є істотою творчою, тому будучи орієнтованим на творчості людини, її філософське мислення є постійним прагненням до мудрості.

Мистецтво, як і філософія, передусім учить мислити, вчить проблемному, творчому підходу до своєї тематики.

Визначення й оцінка мистецтва, як явища, було і залишається предметом дискусій. Природу мистецтва нерідко вважають найбільш невловимою з усіх загадок людської культури. Протягом своєї довгої історії поняття мистецтва з дуже широкого, але точно окресленого значення звузило свій обсяг, але й його границі розмилися.

Наука не може заповнити людську душу до кінця, інакше вона б культивувала однобічність і "одновимірність" людини. В мистецтві людина виходить за межі раціональної однозначності і тим самим пізнає те, що не піддається раціональному, науковому пізнанню: етичні проблеми життя і смерті, добра і зла, свободи і несвободи. Але мистецтво не може надати теоретичного обгрунтування цих проблем.

Філософія же, в свою чергу, є любов і прагнення до мудрості, яка здатна надати людині володіння об'єктивним критерієм діяльності і поєднати раціональний аспект науки з ірраціональним аспектом мистецтва, піднявшись вище за них. Тому можна зробити висновок про єдність і взаємодію філософії, науки і мистецтва і перетворенні в перспективі розвитку людства філософії в мистецтво або вище мистецтво.