8.7.3. Необхідна кількість виходів, ширина і граничні

відстані шляхів евакуації

Відповідно до вимог СНиП 2.01.02-85* кількість евакуаційних виходів з будинків повинна бути не менше двох, за винятком випадків, окремо зазначених у відповідних главах.

Для розташованих у підвальному або цокольному поверхах приміщень площею більше 300 м² повинно передбачатися не менше двох евакуаційних виходів.

При площі цих приміщень до 300 м² допускається улаштування одного виходу, якщо кількість людей, що постійно знаходяться в ньому, не перевищує 5. При кількості людей від 6 до 15 допускається передбачення другого евакуаційного виходу через люк з розмірами 0,6х0,8 м з вертикальними сходами, або через вікно розмірами не менше 0,75х1,5 м із пристосуваннями для виходу. Кришки люків при цьому повинні легко відкриватися з боку підвальних приміщень і мати межу вогнестійкості не менше 0,75 год.

Допустимі розміри сходових маршів житлових будинків, відстані до виходів з будинків наведені відповідно в табл. 17, 18, 19.

Таблиця 17

Найменша допустима ширина сходових маршів житлових

будинків і їх найбільший ухил

Марші	Найменша ширина маршів, м	Найбільший ухил маршів
основних сходів, що ведуть у житлові поверхи	0,9	1:1,50
секційних: двоповерхових	105	1:1,50
триповерхових і більше	1,05	1:1,75
коридорні	1,2	1:1,75
сходи, що ведуть у підвальні і цокольні поверхи, а також внутрішньоквартирних сходів	0,9	1:1,25

Таблиця 18

Найбільші допустимі відстані від дверей квартир

або кімнат гуртожитків до виходу

Ступінь вогнестійкості	Найбільша відстань до виходу, м
	при розташуванні між сходовими клітинами чи зовнішніми входами	при виходах в тупіковий коридор
I, II	40	25
III	30	20
VI	25	15
V	20	10

Таблица 19

Найбільші допустимі відстані від дверей приміщень до виходу

назовні або на сходову клітки для громадських будівель

Ступінь вогнестій-кості будівель	Відстань до виходу із приміщень, розташованих між сходовими клітками чи виходами назовні, м
	в дитячих дошкіль-них закладах	у школах, профтех-училищах та средніх спеціаль- них закладах	в лікарнях, стациона-рах	готелях	інших громад-ських будівель
І, ІІ	20	50	35	40	60
ІІІ	20	50	35	40	60
IV	15	35	25	30	40
V	10	25	15	20	30
із приміщень з виходами в тупіковий коридор
I-III	10	25	15	20	30
IV	7	15	10	15	20
V	5	10	5	10	15

8.7.4. Розрахунок евакуаційних шляхів і виходів

Безпечна евакуація людей у випадку аварії або пожежі забезпечується конструктивно-планувальними й організаційними рішеннями. Ці рішення втілюють у життя в процесі проектування, будівництва й евакуації будівель, а правильність і своєчасність їх виконання контролює Державний пожежний нагляд.

Успішною вважають вимушену евакуацію в тому випадку, якщо вона може бути завершена протягом такого часу, за який шкідливі впливи від пожежі не можуть негативно вплинути на організм людини. Тому основним критерієм оцінки конструктивно-планувальних і організаційних рішень щодо забезпечення безпечної евакуації людей є її тривалість.

Умова безпеки характеризується виразом:

_р  _доп ,

де _р – розрахункова тривалість вимушеної евакуації, хв.;

_доп – допустима тривалість вимушеної евакуації, хв.

Під розрахунковою тривалістю розуміють тривалість вимушеної евакуації, що отримана шляхом підрахунку при розрахункових значеннях швидкості руху, і пропускної здатності евакуаційних шляхів і виходів. Розрахункову тривалість вимушеної евакуації визначають за формулою:

_р = f(v, q, l, ),

де v – розрахункова швидкість руху людей, м/хв.;

q – розрахункова пропускна здатність евакуаційних виходів, чол./м хв.;

l – довжина евакуаційних шляхів, м;

 – ширина дверей і сходів, м.

Розрахункова тривалість вимушеної евакуації на різних етапах при розрахункових швидкостях руху людей і розрахунковій пропускній здатності евакуаційних дверей повинна дорівнювати або бути менше допустимої тривалості евакуації.

Рух людей при вимушеній евакуації повинен бути організованим, а не випадковим і безладним. Велике значення при цьому мають конструктивно-планувальні рішення евакуаційних шляхів і виходів, що визначають напрямок руху, розміри потоку і його чисельність.

Істотне значення для забезпечення безпечної евакуації людей має місткість евакуаційних шляхів або комунікаційних приміщень.

Таким чином, успішна евакуація людей при пожежі або аварії залежить від довжини і ємності шляху евакуації, кількості і ширини проходів і виходів, конструктивно-планувальних і організаційних рішень.

Розрахункова методика визначення розмірів евакуаційних шляхів і виходів знаходить все більше застосування при проектуванні будівель з масовим перебуванням людей.

Розрахунком визначають розміри евакуаційних шляхів і виходів залежно від допустимої тривалості евакуації (табл. 20, 21, 22). Звичайно розрахунки мають перевірочний характер. Прийнявши за основу проект планування будинку, знаходять передбачені цим проектом довжину шляхів евакуації, ширину проходів, розміри дверей, сходів і кількість людей, що евакуюються. Потім визначають розрахункову тривалість евакуації і зіставляють її з допустимим (безпечним) часом евакуації.

Якщо умови безпеки дотримані, тобто _р  _доп, то вважають, що розміри шляхів евакуації, евакуаційних виходів і їх кількість відповідє вимогам пожежної безпеки.

Таблиця 20

Допустима тривалість евакуації для видовищних підприємств

Видовищні підприємства	Об`єм глядацького залу разом з об`ємом сцени- чи естради, м3	Допустима тривалість евакуації людей, хв
		із залу	із приміщенняв цілому
Театри, клуби, палаци культури та інші видовищні підприємства з колосниковою сценою	10000	1,0	2,5
	20000	1,25	3,4
	40000	1,5	4,5
	60000	1,75	5
Кинотеатри, цирк та інші видовищні підприємства з естрадою без декорацій	2000	1,7	4,5
	5000	2,3	6
	10000	2,75	7,5
	20000 і більше	3,5	7,5
Закриті спортивні споруди та інші видовищні підприємства, які трансформуються для концертних вистав та спектаклів	10000	1,4	3
	20000	1,75	4
	40000	2,2	5
	80000	2,75	6
	100000	3	7
	20000 і більше	3,75	6,5

Таблица 21

Допустима тривалість евакуації людей з окремих

приміщень та будівель з масовим пребуванням людей

Етап евакуації	Допустима тривалість евакуації в хв. при ступені вогнестійкості споруди
	I-II	III	IV-V
Із глядацьких залів	2	1	1
Зі сцен	1,5	1	1
Із всієї будівлі	6	2	1

Таблица 22

Допустима тривалість евакуації людей

із виробничих будівель

Категорії виробництва по пожежній небезпеці	Об’єм будівель чи приміщення, м3	Допустимий час евакуації в хв. при обмеженні площі горіння при пожежі в м2, до:
		50	100
А	до 30000	0,6	0,3
	40000	0,8	0,4
	50000	1	0,5
	60000	1,2	0,6
	70000	1,25	0,7
Б і В	15000	1	0,5
	30000	1,6	0,8
	40000	2	1,2
	70000 і вище	2	2

Розглянемо приклад. Визначити час евакуації глядачів із зали, кінотеатра (рис. 8) в нормальних та аварійних умовах.

Вихід

Вхід 230 260

із фойє

Екран та

17 16 1514 13 1211 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 естрада

Вхід

із фойє

Вихід

Рис. 8. План глядацької зали кінотеатру

Рух відбувається через проходи біля подовжніх стін зали і двері, що виходять із зали безпосередньо назовні, час евакуації t_ЕВ в аварійних умовах встановлено в межах 25 хв.; у нормальних умовах, з точки зору доцільної тривалості перерв між сеансами, – у межах 5 хв.

Двері, що ведуть у фойє, як евакуаційні виходи не враховуються, оскільки при наповненому фойє евакуація зустріла б значні перешкоди, що могли б призвести до виникнення сутолоки і паніки.

Проходи в межах 3-23 рядів мають ширину  = 2,3 м; 1-й і 2-й ряди розташовані безпосередньо напроти виходів. Ширина проходу враховується між елементами, відстань між спинками крісел 0,9 м. Вихідні двері з кожного боку зали мають ширину ₀ = 2,6 м.

Оскільки зал у плані симетричний, для розрахунку беремо один людський потік з кількістю людей, що дорівнює половині ширини зали:

21 ряд по 18 місць = 378 чол.

1 ряд по 16 місць = 16 чол.

1 ряд по 13 місць = 13 чол.

Разом: 407 чол.

Знаючи закономірності злиття і переформування людських потоків, що виходять з рядів у прохід, можна аналітично визначити час t завершення руху.

Його варто розділити на два етапи: перший t_x – час від початку руху до початку його стабілізації; другий t_у – час від початку стабілізації до завершення процесу.

Час буде дорівнювати інтенсивності руху людей у проході і визначається за формулою:

q = Q_Р m /  ,

де q – інтенсивність руху в проході, м/хв;

Q_Р – пропускна здатність ряду, м²/хв (приймається за табл. 23);

m – кількість рядів, що виходять у прохід;

 – ширина проходу, м.

Повний час руху людських потоків у проходах глядацької зали дорівнює, хв:

,

де l – довжина ділянки руху;

q_i,p – інтенсивність руху на кожній ділянці;

D_i – щільність людського потоку на кожній ділянці;

q – приріст інтенсивності руху на кожній ділянці проходу;

N – загальна кількість людей, що беруть участь у русі;

D – щільність потоку людей, що беруть участь у русі.

Визначальними видами руху в видовищних підприємствах і спорудах варто вважати евакуацію глядачів у нормальних і аварійних умовах.

Таблиця 23