Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет будівництва та архітектури

Кафедра технології будівельних конструкцій і виробів

Курсова робота

З дисципліни :

«Технологічний супровід виготовлення монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій»

На тему:

«Розрахунок складу бетонної суміші та організація процесу виготовлення монолітної плити перекриття цокольного поверху»

Розробив:

Студент групи ТБКВМ-42

Хоменко Б.В.

Керівник: доцент

Павлюк В.В.

Київ – 2012 рік

Зміст пояснювальної записки

1. Технологічний аналіз ситуації

2. Розрахунок складу бетонної суміші

3. Організація і технологія будівельного процесу виготовлення заданої конструкції

   1. Опалубочні роботи

   2. Арматурні роботи

   3. Бетонні роботи

   4. Догляд за бетоном

4. Розробка схеми будівельного генерального плану при виконанні бетонних робіт під час зведення монолітних залізобетонних конструкцій

5. Рекомендована література

1. Технологічний аналіз ситуації

Плити перекриття - це вироби із залізобетону, призначені для перекриття поверхів житлових будинків і промислових об'єктів. Задані плити перекриття слід виготовляти з важкого бетону по ДСТУ Б В. 2-6-53:2008 класів або марок за міцністю на стиск, вказаних в робочих кресленнях плит перекриття. В нашому випадку необхідно запроектувати виготовлення плити перекриття з бетону класу В 40. Бетон цього класу відноситься до високоміцних бетонів. До матеріалів, використовуваних для приготування високоміцного бетону, висуваються підвищені вимоги, що забезпечують одержання бетону потрібної міцності при максимально можливій економії цементу.

Рис.1 Плити перекриття

Цемент. В якості в'яжучого, застосовують пластифікований, гідрофобний або звичайний портландцементи, які повинні мати найбільшу можливу активність і найменшу нормальну густоту. Рекомендуються цементи, у яких нормальна густота цементного тіста не більше 25-26%.

Високоміцні бетони найбільш доцільно готувати на високоактивних портландцементах (ВПЦ). Досить швидке наростання міцності в ранньому віці дозволяє скоротити до мінімуму використання різного роду прискорювачів твердіння бетону. Я приймаю сульфатостійкий портландцемент марки М500.

Пісок. Для приготування високоміцного бетону використовуються природні, штучні (або їх суміші) фракціоновані кварцево-польовошпатні піски, що поставляються у вигляді двох фракцій - великої (розмірами зерен від 1,25 до 5 мм) і дрібної (розмірами зерен від 1,4 до 0,63 мм) . У великії фракції наявність зерен більше 5 мм, а в дрібній менше 0,14 мм не допускається, при цьому вміст органічних домішок у піску не повинен перевищувати 1% за вагою.

Щебінь. Високоміцні бетони отримують з використанням гранітного щебеню марки не нижче М1200 – для бетонів класу за міцністю вище В30 згідно з вимогами ДСТУ Б. В. 2.7-43-96. До заповнювачів важкого бетону ставляться також вимоги до вмісту зерен слабких порід (не більше як 5% за масою), пластинчастої (лещадної) і голкоподібної форм (15-35% за масою).

При підборі легкоукладальності бетонної суміші потрібно встановити яка суміш буде використовуватися (жорстка Ж чи рухлива П). Приймаємо марку бетонної суміші за легкоукладальністю П1, жорсткість менше 4 с, осадка конуса 1-4 см згідно ДСТУ Б В.2.7-96-2000.

Добавки. В даній роботі ми викорисовуємо пластифікуючу добавку – суперпластифікатор С-3. Використання даної добавки дозволяє:

• збільшити рухливість бетону з П1 ( ОК= 2 - 4см ) до П5 ( ОК = 20 -25см ) і продовжити час збереження рухливості до 1,5 годин;

• збільшити міцність бетону та інші будівельно-технологічні властивості бетону;

• зменшити витрати цементу;

• знизити водопотребу до 25-30 %.

Дану добавку застосовуємо у кількості 0,5 % від маси цементу.

Опалубка. Для даної конструкції найбільш оптимальною опалубкою є крупнощитова горизонтальна алюмінієва опалубка. Алюміній - легкий, міцний й стійкий до впливу агресивного середовища метал. Але він підданий корозії, тому алюмінієві елементи повинні піддаватися спеціальній антикорозійній обробці краскою. Алюмінієва опалубка легше сталевої в три рази, що істотно зменшує вартість і трудомісткість транспортування й монтажу опалубки. Але в той же час алюмінієві елементи практично не підлягають відновленню й легше піддані деформації, чим сталеві. Застосування принципу екструзії для виробництва алюмінієвих елементів опалубки дозволяє домогтися необхідної твердості конструкції. Також як альтернативу можна застосовувати об’ємно-переставну опалубку.

Підбір арматури В якості робочої арматури слід застосовувати гарячекатану сталь класів A-400, A-500, А-600 (згідно з ДСТУ 3760-98 введеним в Україні після відміни ГОСТ 5781-82 і ГОСТ 10884-94) якщо армування плит визначається другою групою граничних станів і холоднотягнутий дріт класів BI і Вр-I, якщо армування плит визначається першою групою граничних станів. Відстань між осями робочих стержнів у прольоті плити над опорою повинно бути не більше двох сотень мм, між стрижнями розподільної арматури - не більше 500 мм. Армування монолітних перекриттів проводиться рулонними або плоскими зварними сітками. Для того, щоб захистити арматуру від корозії, використовуємо добавку-інгібітор корозії сталі(НН), яка являє собою речовини, яка здатна гальмувати корозію сталі в наслідок різних хімічних реакцій.

Доставка на об'єкт бетонної суміші передбачається в автобетонозмішувачах. Бетонна суміш до місця укладання подається в бункерах краном, або бетононасосом. Для подачі бетонної суміші в конструкцію колони необхідно передбачити приймальні воронки.

Ущільнення бетонної суміші здійснюється вібруванням за допомогою поверхневих вібраторів.. У місцях, де арматура, закладні вироби або опалубка перешкоджають належному ущільненню бетонної суміші вібраторами, її слід додатково ущільнити штикуванням. Використання суперпластифікатора значно полегшує ущільнення

Для виконання арматурних, бетонних і опалубочних робіт нам потрібні будуть такі механізми: кран, зварювальний пристрій, бетононасос. Схеми і подальші описи цих процесів будуть наведені у наступних пунктах