1.14. Класифікація світлоотворів за характером розподілу світлового потоку, що надходить до приміщення

При виборі типів світлоотворів і їх розташуванні в приміщенні необхідно керуватися даними про їх відносну світлову активність, пропорції, відстані між ними для того, щоб забезпечити належну рівномірність розподілу світлового потоку. Поза цим при виборі світлоотворів необхідно враховувати вплив виду світлоотворів і їх розміщення на характер розподілу світлового потоку в приміщенні.

Так, у промислових будинках при бічному освітленні найвищих рівнів освітлення можна досягти при проектуванні вікон максимально можливої висоти безперервною стрічкою вздовж фасаду (рис. 1.17, а, в).

Ще вищого рівня освітленості можна досягти при тих же параметрах вікон і приміщення, але з проектуванням двобічного освітлення, як це показано на рисунку 1.17. При вертикальних вікнах із невеликими простінками між ними рівень освітлення в точках приміщення дещо знизиться і виникне деяка його нерівномірність уздовж вікон. За простінками безпосередньо при значній їх ширині рівень може суттєво знизитись. Це залежить від пропорцій між вікном і простінком та світлоактивності самого вікна.

Т

Рис. 1.17. Рівні освітлення приміщень:

а) однобічне; б) двобічне;

в) рівномірне; г) нерівномірне

ак, при квадратних вікнах і вузьких простінках ця нерівномірність суттєво знижується (рис. 1.18, б).

В

Рис. 1.18. Світлоактивність вікна:

а) за глибиною приміщення;

б) за фронтом вікон

одночас, на рисунку 1.18 можна бачити, що при розміщенні вікон у верхній зоні стіни і, зрозуміло, меншої їх висоти світлоактивність знизиться і зміниться в тому відношенні, що найбільша освітленість переміститься дещо вглиб приміщення й у пристінній зоні вона може виявитись найнижчою. Враховуючи це, у промислових цехах нерідко проектують світлоотвори у двох [28] рівнях: у нижній і верхній зоні стіни. Це забезпечує більшу рівномірність бічного природного освітлення на всю глибину приміщення. З цією ж метою по можливості передбачають і двобічне освітлення.

Оскільки із зростанням висоти вікна збільшується і його світлоактивність, то в будинках цивільного призначення найчастіше проектують вікна найбільш можливої висоти. Винятки становлять лише громадські будинки із залами масового використання або спортивного призначення.

Такий підхід у виборі висоти вікна виправданий тим, що в зимових умовах найбільші тепловитрати із приміщення відбуваються якраз через світлоотвори, а не через гладь стіни. Ось чому, щоб зменшити кількість тепловитрат приміщення через вікна, їх рекомендують уже проектувати не з подвійним, а навіть із потрійним шаром скла, відповідно і потрійними рамами. Структура, розміри й пропорції вікон повинні бути оптимальними та відповідати водночас архітектурно-естетичними вимогам, узгоджуючись із композиційним задумом об’єкта проектування.

1.15. Класифікація будинків за вимогами до світлового середовища

Конкретні задачі проектування природного освітлення цивільних будинків визначаються [52] їх художнім образом і призначенням. За вимогами до світлового середовища всі цивільні будинки поділяють на 4 групи:

У будинках І групи ці вимоги визначаються головним чином ідейними, художніми і психологічними задачами. Може ставитись архітектурна надзадача при пошуках образу та умов освітлення. До цієї групи відносяться будинки меморіальної архітектури, палаци культури, науки, мистецтва, будинки громадсько-політичного центру міста.

У будинках ІІ групи вимоги визначаються головним чином високою якістю світлового середовища й адаптації глядачів до відбитого світла від об’єктів спостереження. Це панорами, картинні галереї, музеї, виставкові зали, спортивні зали та ін.

У будинках ІІІ групи вимоги визначаються високими якостями світлового середовища, яке забезпечувало б здоровий комфорт у поєднанні з естетичними, психологічними і гігієнічними умовами виконання креслярської роботи, ознайомлення з джерелами інформації та відпочинку. Це навчальні заклади, проектні й науково-дослідницькі інститути, інші подібні заклади.

До IV групи будинків відносяться лікувальні заклади і санаторії, дитячі дошкільні заклади, житлові будинки, будинки відпочинку та інші подібні об’єкти, вимоги до світлового середовища в яких зводяться до психологічного, естетичного й гігієнічного наповнення приміщень світлом, щоб були забезпечені нормальні умови перебування; виконання функціональних процесів і відпочинку.

Для промислових будинків ці вимоги головним чином зводяться до забезпечення належних гігієнічних умов і світлового комфорту виконання функціональних процесів виробництва.

Вибір типів, розмірів, пропорцій та розміщення на фасаді світлоотворів і їх структурне наповнення необхідно узгоджувати не тільки з вимогами до світлового середовища приміщень, а також і з архітектурно-естетичними вимогами до об’єктів проектування. Водночас архітектурно-естетичні властивості об’єктів проектування повинні враховувати умови природного освітлення фасадів та нічного прочитання їх архітектури.