
- •Розділ 1. Природна освітленість приміщень і забудови
- •1.1. Роль і місце світлології в містобудуванні
- •1.2. Роль світла
- •1.3. Джерела світла
- •1.4. Фізичні поняття та одиниці
- •1.5. Закони світлонадходження до приміщень
- •1.6. Види випромінювань природного світла
- •1.7. Світлокліматичне районування
- •1.8. Способи природного освітлення будинків
- •1.9. Основні вимоги до проекту природного освітлення
- •1.10. Порядок проектування природного освітлення
- •1.11. Нормування природного освітлення
- •1.12. Попередній розрахунок природного освітлення
- •1.13. Перевірний розрахунок природного освітлення
- •1.14. Класифікація світлоотворів за характером розподілу світлового потоку, що надходить до приміщення
- •1.15. Класифікація будинків за вимогами до світлового середовища
- •1.16. Суміщене інтегральне освітлення
- •Розділ 2. Штучне освітлення будинків
- •2.1. Види штучного освітлення
- •2.2. Задачі освітлення
- •2.3. Характеристики штучного освітлення
- •2.4. Нормування штучного освітлення
- •2.5. Джерела штучного освітлення, загальні характеристики
- •2.6. Лампи розжарювання
- •2.7. Основні характеристики розрядних ламп
- •2.8. Люмінесцентні лампи
- •2.9. Пускорегулюючі апарати для люмінесцентних ламп, способи зменшення пульсацій світлового потоку і підвищення економічності штучного освітлення
- •2.10. Ртутні лампи високого і надвисокого тиску
- •2.11. Натрієві лампи високого тиску
- •2.12. Інші типи розрядних ламп. Лампи високої інтенсивності
- •2.13. Світильники і прожектори
- •2.14. Поняття про розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 3. Інсоляція забудови
- •3.1. Фізико-біологічна характеристика інсоляції і її роль у житті людей
- •3.2. Психологічна та архітектурна роль інсоляції
- •3.3. Нормування інсоляції
- •3.4. Інтенсивність опромінення житла сонцем
- •3.5. Світлова та бактерицидна опроміненість приміщень
- •3.6. Вплив інсоляції на температуру повітря у житловій забудові
- •3.7 Виникнення конвективних потоків повітря в просторі між будинками при дії інсоляції
- •3.8. Виникнення конвективного потоку в необмеженому просторі вільної території
- •3.9. Існуючі методи розрахунку інсоляції
- •3.10. Координати Сонця
- •3.11.Аналітичний спосіб розрахунку інсоляції
- •3.12. Аналітичний спосіб визначення часу початку, часу кінця і тривалості інсоляції приміщень
- •3.13. Графічні способи розрахунку інсоляції
- •3.14. Гарантійно-інсоляційні зони і їх застосування для проектування забудови
- •3.15. Вплив інсоляції на формування композиції забудови
- •3.16. Гірський рельєф і інсоляція
- •3.17. Щільність житлового фонду забудови та інсоляція
- •3.18. Дослідження ступеня затінення території житлового кварталу
- •Розділ 4. Вплив інсоляції на огороджувальні конструкції будинків (на прикладі запропонованих рішень)
- •4.1. Захист будинків від сонячного перегріву
- •4.2. Методологічні принципи врахування впливу інсоляції на огороджувальні конструкції будинків і їх можливі рішення
- •4.3. Застосування методологічних принципів для конструктивного рішення інших елементів будинку
- •Приклади розв’язання задач з архітектурної світлології Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Використана література
Задача 7
Запроектувати житловий квартал на 8000 жителів у м. Макіївка, що поряд із Донецьком, із використанням у забудові 20% 12-поверхових двохсекційних будинків меридіонального типу серії 111-161-2/1 довжиною L = 66,0 м, шириною В = 13,0 м із житловою площею Fж = 4241 м2 і загальною площею F0 = 7245 м2 з.п., 50% – 9-поверхові трьохсекційні будинки необмеженої орієнтації серії 87-080 довжиною L = 74,8 м, шириною В = 12,6 м із житловою площею Fж = 3518,37 м2 та загальною площею F0 = 5904,57 м2 з.п. і 30% –
5-поверхові із трьох блок-секцій серії 87- 078 довжиною L = 121,2 м, шириною В = 11,4 м із житловою площею Fж = 3158,1 м2 і загальною площею F0 = 5147,7 м2 з.п.
Вирішення задачі:
Визначаємо необхідний загальний житловий фонд житлового кварталу на 8000 проживаючих при нормі житлового забезпечення Ж0 = 18 м2/люд.
Обчислюємо обсяг житлового фонду в 12-, 9-, 5-поверхових будинках:
;
;
Обчислюємо кількість житлових будинків різної поверховості в житловому кварталі:
будинки
меридіонального типу;
будинків
необмеженої орієнтації;
будинків
діагональної орієнтації.
Приймаємо 4 будинки меридіональної орієнтації висотою 12 поверхів; 12 будинків необмеженої орієнтації висотою 9 поверхів та 8 житлових будинків діагональної орієнтації висотою 5 поверхів.
4. Визначаємо питомі розміри ділянок території для первинного громадського обслуговування:
а) питомі розміри майданчиків для ігор дітей, відпочинку дорослих, занять фізкультурою і господарських потреб згідно з [76, прил.5] для 5-поверхових будинків у сумі складають у0 = 4,5 м2/люд., для 9 – 12 поверхових відповідно у0 = 3,4 м2/люд.;
б) території шкіл при 5-поверховій забудові у0 = 3,4 м2/люд., при 9 –12 поверховій забудові у0 = 2,7 м2/люд.;
в) території дитячих ясел – садів при 5-поверховій забудові у0 = 2,6 м2/люд., при 9 – 12-поверховій забудові у0 = 2,4 м2/люд.;
г) майданчики для стоянок автомобілів, гаражів і закладів обслуговування при 5-поверховій забудові у0 = 4,4 м2/люд., при 9 –12-поверховій забудові у0 = 4,4 м2/люд.
Усього питомі території для об’єктів громадського обслуговування населення в житловому кварталі при: 5-поверховій забудові у0 = 14,9 м2/люд., при 9 –12-поверховій забудові у0 = 12,9 м2/люд.
5. Розрахункова величина розриву між поздовжніми боками будинків для забудови на 480 пн.ш. для цегляних будинків меридіональної орієнтації дорівнює Т0 = 1,651 Н; для діагональної орієнтації Т0 = 1,500 Н і для широтної або необмеженої орієнтації Т0 = 2,00 Н. Висота 5-, 9- і 12-поверхових будинків прийнята відповідно: 17,1 м ; 29 м та 38 м. У цьому випадку розрахункові розриви між будинками будуть 12 пов. – 62,74; 9 пов. – 58 м; для 5 пов. – 25,65 м.
6. Знаходимо значення умовної щільності житлового фонду житлового кварталу при 5-, 9- і 12-поверховій забудові ділянок території із зазначеними вище розривами й розмірами та кількістю будинків:
м2з.п./га;
м2з.п./га.
7. Визначаємо середньозважене значення умовної щільності житлового фонду житлового кварталу:
8. Обчислюємо необхідну площу території кварталу для розміщення заданої забудови
га.
9. Визначимо очікувану щільність населення в передбачуваному житловому кварталі:
.
Таким чином, у передбачуваному житловому кварталі очікується близька до середньої величини щільність населення.
Щільність населення і щільність житлового фонду кварталу можливо підвищити за рахунок зменшення питомих розмірів ділянок під об’єкти громадського обслуговування. Наприклад, майданчики для стоянок автомобілів, гаражів та закладів обслуговування складаються із ділянок для гаражів – 1,2 м2/люд., із ділянок для стоянок автомобілів – 0,8 м2/люд., із ділянок під проїзди і тротуари – 2,4 м2/ люд.
Якщо враховувати ту обставину, що проїзди, тротуари й навіть більшість стоянок для автомобілів у житловому кварталі розміщуються головним чином у просторі між житловими будинками, то цю питому норму можна зменшити на 2, а то і на 2,4 м2/люд., узявши в розрахунок половину під стоянки автомобілів – 0,8/2 та під проїзди й тротуари лише 0,4 м2/люд. Тоді вийде, що на 2,4 м2/люд. можна зменшити норму і стане вона у0 = 12,5 м2/люд. для п'ятиповерхової забудови та у0 = 10,5 м2/люд. для 9-, 12-поверхової забудови.
У цьому випадку щільність житлового фонду збільшиться:
м2з.п./га;
м2з.п./га;
м2з.п./га.
Щільність житлового фонду кварталу можна збільшити, наприклад, за рахунок подвоєння довжини 9-поверхових будинків, і вона у такому випадку буде дорівнювати:
м2з.п./га.
Середньозважена щільність житлового фонду кварталу в результаті зросте
м2з.п./га.
При
такій щільності житлового фонду площа
території може бути зменшена до :
,
або на три гектари території.
Щільність
населення на території кварталу
підвищиться більше від середньої
величини:
.
Найголовніше із розглянутого прикладу – це те, що процес проектування житлового кварталу можливо регулювати, управляти ним і творчо відшукувати оптимальні рішення.