
- •Розділ 1. Природна освітленість приміщень і забудови
- •1.1. Роль і місце світлології в містобудуванні
- •1.2. Роль світла
- •1.3. Джерела світла
- •1.4. Фізичні поняття та одиниці
- •1.5. Закони світлонадходження до приміщень
- •1.6. Види випромінювань природного світла
- •1.7. Світлокліматичне районування
- •1.8. Способи природного освітлення будинків
- •1.9. Основні вимоги до проекту природного освітлення
- •1.10. Порядок проектування природного освітлення
- •1.11. Нормування природного освітлення
- •1.12. Попередній розрахунок природного освітлення
- •1.13. Перевірний розрахунок природного освітлення
- •1.14. Класифікація світлоотворів за характером розподілу світлового потоку, що надходить до приміщення
- •1.15. Класифікація будинків за вимогами до світлового середовища
- •1.16. Суміщене інтегральне освітлення
- •Розділ 2. Штучне освітлення будинків
- •2.1. Види штучного освітлення
- •2.2. Задачі освітлення
- •2.3. Характеристики штучного освітлення
- •2.4. Нормування штучного освітлення
- •2.5. Джерела штучного освітлення, загальні характеристики
- •2.6. Лампи розжарювання
- •2.7. Основні характеристики розрядних ламп
- •2.8. Люмінесцентні лампи
- •2.9. Пускорегулюючі апарати для люмінесцентних ламп, способи зменшення пульсацій світлового потоку і підвищення економічності штучного освітлення
- •2.10. Ртутні лампи високого і надвисокого тиску
- •2.11. Натрієві лампи високого тиску
- •2.12. Інші типи розрядних ламп. Лампи високої інтенсивності
- •2.13. Світильники і прожектори
- •2.14. Поняття про розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 3. Інсоляція забудови
- •3.1. Фізико-біологічна характеристика інсоляції і її роль у житті людей
- •3.2. Психологічна та архітектурна роль інсоляції
- •3.3. Нормування інсоляції
- •3.4. Інтенсивність опромінення житла сонцем
- •3.5. Світлова та бактерицидна опроміненість приміщень
- •3.6. Вплив інсоляції на температуру повітря у житловій забудові
- •3.7 Виникнення конвективних потоків повітря в просторі між будинками при дії інсоляції
- •3.8. Виникнення конвективного потоку в необмеженому просторі вільної території
- •3.9. Існуючі методи розрахунку інсоляції
- •3.10. Координати Сонця
- •3.11.Аналітичний спосіб розрахунку інсоляції
- •3.12. Аналітичний спосіб визначення часу початку, часу кінця і тривалості інсоляції приміщень
- •3.13. Графічні способи розрахунку інсоляції
- •3.14. Гарантійно-інсоляційні зони і їх застосування для проектування забудови
- •3.15. Вплив інсоляції на формування композиції забудови
- •3.16. Гірський рельєф і інсоляція
- •3.17. Щільність житлового фонду забудови та інсоляція
- •3.18. Дослідження ступеня затінення території житлового кварталу
- •Розділ 4. Вплив інсоляції на огороджувальні конструкції будинків (на прикладі запропонованих рішень)
- •4.1. Захист будинків від сонячного перегріву
- •4.2. Методологічні принципи врахування впливу інсоляції на огороджувальні конструкції будинків і їх можливі рішення
- •4.3. Застосування методологічних принципів для конструктивного рішення інших елементів будинку
- •Приклади розв’язання задач з архітектурної світлології Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Використана література
Задача 6
У будинку спального корпусу санаторію в Євпаторії на вікнах, орієнтованих на сектор з азимутом 1200, запроектувати горизонтальні стаціонарні сонцезахисні пристрої. Географічна широта Ш = 450 15 хв. Вікна l = 180 см, Нв = 150 см. Стіни цегляні товщиною 510 мм. Відповідно до даних температурних спостережень у липні, серпні, на початку вересня температура повітря 200 С і вище спостерігається після 10 год. ранку.
Таким чином, сонцезахист необхідно запроектувати на період із 10 квітня до 10 вересня з 10.00 і до кінця опромінення південно-східного фасаду.
Приймаючи лінійну закономірність зміни величини схилення Сонця від 22.ІІІ до 22.VI (від 0 до 23,40), можемо підрахувати, що за місяць схилення Сонця на 22.IV збільшиться на 80, а на 10 квітня – 10 вересня воно буде дорівнювати 5,50 . Беручи це до уваги, на десяте вересня за відомими формулами (3.24, 3.25) обчислюємо висоту стояння Сонця та азимут Сонця на десяту годину ранку:
;
.
Інколи зручніше використовувати відому [51] формулу для визначення азимуту Сонця, яка з уведенням наших коректив виглядає так:
.
Розрахункову схему будинку з боку розміщення жалюзі представимо на рисунку 9.
Визначаємо кут направлення сонячного променя до стіни будинку о 10.00
.
Рис. 9. Розрахункова схема будинку з боку розміщення жалюзі з орієнтацією вікон на азимут 1200
Визначаємо співвідношення ширини і висоти затінюючих пластин жалюзі
.
Таким чином, якщо прийняти ширину пластин 100 мм, то відстань між ними повинна бути: НK = 1.35lж = 135 мм.
Слід звернути увагу, що в кінці можливого періоду інсоляції вікон південно - східного фасаду висота Сонця, очевидно, буде більшою, ніж о 1000 , а тому немає необхідності повторювати розрахунки СЗП у кінці інсоляції цього фасаду. Вони будуть, без сумніву, невизначальними. При висоті вікна 1500 мм у його просторі необхідно розмістити: 1500 : 135 = 11,11 пластин шириною по 100 мм .
При застосуванні жалюзі касетного типу за авторським свідоцтвом [5] у варіанті, який зображено в попередньому тексті на рисунку 4.15, при ширині касети 100 мм і додатковій ширині висувної пластини 70 мм та нахиленні їх у бік сонцезахисту під 300, кількість пластин буде визначена за схемою, що наведена на рисунку 10, та такими розрахунками:
а) величина вертикальної проекції касетної і висувної частин СЗП
;
б) величина горизонтальної проекції касетної і висувної частин СЗП
;
в) визначимо відстань між пластинами
Hk = 1.35lж = 1.35147.22 = 198.75 мм;
г) визначимо суму (Нв + Нк)
НВ + НК = 85 + 199 = 284 мм;
д) кількість пластин касетного типу на вікні висотою 1500 мм буде
1500/284 = 5,28.
Приймаємо 5 затінюючих пластин касетного типу з шириною касети 100 мм і висувної пластини 100 мм. Загальна висота простору, що затінюють 5 пластин, дорівнює
2845 = 1420 мм.
На конструктивну товщину 5 пластин припадає
1500 мм – 1420 мм = 80 мм.
Звідси товщина однієї касетної пластини може бути: 80/5 = 19 мм. Приймаємо 15 мм.
Товщина висувної пластини 2 – 4 мм.
Касета виготовляється з дюралюмінію. Висувна пластина – із гофрованого дюралюмінію із загальною товщиною 4 мм. Запроектований СЗП дозволяє повернути пластини на відкритий небосхил після закінчення періоду інсоляції фасаду, що створює вигідні умови світлового мікроклімату приміщень при загальній економічності даного пристрою.
Рис.10. Схема конструктивного рішення жалюзі касетного типу на вікнах спального корпусу