Задача 6

У будинку спального корпусу санаторію в Євпаторії на вікнах, орієнтованих на сектор з азимутом 120⁰, запроектувати горизонтальні стаціонарні сонцезахисні пристрої. Географічна широта Ш = 45⁰ 15 хв. Вікна l = 180 см, Н_в = 150 см. Стіни цегляні товщиною 510 мм. Відповідно до даних температурних спостережень у липні, серпні, на початку вересня температура повітря 20⁰ С і вище спостерігається після 10 год. ранку.

Таким чином, сонцезахист необхідно запроектувати на період із 10 квітня до 10 вересня з 10.00 і до кінця опромінення південно-східного фасаду.

Приймаючи лінійну закономірність зміни величини схилення Сонця від 22.ІІІ до 22.VI (від 0 до 23,4⁰), можемо підрахувати, що за місяць схилення Сонця на 22.IV збільшиться на 8⁰, а на 10 квітня – 10 вересня воно буде дорівнювати 5,5⁰ . Беручи це до уваги, на десяте вересня за відомими формулами (3.24, 3.25) обчислюємо висоту стояння Сонця та азимут Сонця на десяту годину ранку:

;

.

Інколи зручніше використовувати відому [51] формулу для визначення азимуту Сонця, яка з уведенням наших коректив виглядає так:

.

Розрахункову схему будинку з боку розміщення жалюзі представимо на рисунку 9.

Визначаємо кут направлення сонячного променя до стіни будинку о 10.00

.

Рис. 9. Розрахункова схема будинку з боку розміщення жалюзі з орієнтацією вікон на азимут 120⁰

Визначаємо співвідношення ширини і висоти затінюючих пластин жалюзі

.

Таким чином, якщо прийняти ширину пластин 100 мм, то відстань між ними повинна бути: Н_K = 1.35l_ж = 135 мм.

Слід звернути увагу, що в кінці можливого періоду інсоляції вікон південно - східного фасаду висота Сонця, очевидно, буде більшою, ніж о 10⁰⁰ , а тому немає необхідності повторювати розрахунки СЗП у кінці інсоляції цього фасаду. Вони будуть, без сумніву, невизначальними. При висоті вікна 1500 мм у його просторі необхідно розмістити: 1500 : 135 = 11,11 пластин шириною по 100 мм .

При застосуванні жалюзі касетного типу за авторським свідоцтвом [5] у варіанті, який зображено в попередньому тексті на рисунку 4.15, при ширині касети 100 мм і додатковій ширині висувної пластини 70 мм та нахиленні їх у бік сонцезахисту під 30⁰, кількість пластин буде визначена за схемою, що наведена на рисунку 10, та такими розрахунками:

а) величина вертикальної проекції касетної і висувної частин СЗП

;

б) величина горизонтальної проекції касетної і висувної частин СЗП

;

в) визначимо відстань між пластинами

H_k = 1.35l_ж = 1.35147.22 = 198.75 мм;

г) визначимо суму (Н_в + Н_к)

Н_В + Н_К = 85 + 199 = 284 мм;

д) кількість пластин касетного типу на вікні висотою 1500 мм буде

1500/284 = 5,28.

Приймаємо 5 затінюючих пластин касетного типу з шириною касети 100 мм і висувної пластини 100 мм. Загальна висота простору, що затінюють 5 пластин, дорівнює

2845 = 1420 мм.

На конструктивну товщину 5 пластин припадає

1500 мм – 1420 мм = 80 мм.

Звідси товщина однієї касетної пластини може бути: 80/5 = 19 мм. Приймаємо 15 мм.

Товщина висувної пластини 2 – 4 мм.

Касета виготовляється з дюралюмінію. Висувна пластина – із гофрованого дюралюмінію із загальною товщиною 4 мм. Запроектований СЗП дозволяє повернути пластини на відкритий небосхил після закінчення періоду інсоляції фасаду, що створює вигідні умови світлового мікроклімату приміщень при загальній економічності даного пристрою.

Рис.10. Схема конструктивного рішення жалюзі касетного типу на вікнах спального корпусу