
- •Розділ 1. Природна освітленість приміщень і забудови
- •1.1. Роль і місце світлології в містобудуванні
- •1.2. Роль світла
- •1.3. Джерела світла
- •1.4. Фізичні поняття та одиниці
- •1.5. Закони світлонадходження до приміщень
- •1.6. Види випромінювань природного світла
- •1.7. Світлокліматичне районування
- •1.8. Способи природного освітлення будинків
- •1.9. Основні вимоги до проекту природного освітлення
- •1.10. Порядок проектування природного освітлення
- •1.11. Нормування природного освітлення
- •1.12. Попередній розрахунок природного освітлення
- •1.13. Перевірний розрахунок природного освітлення
- •1.14. Класифікація світлоотворів за характером розподілу світлового потоку, що надходить до приміщення
- •1.15. Класифікація будинків за вимогами до світлового середовища
- •1.16. Суміщене інтегральне освітлення
- •Розділ 2. Штучне освітлення будинків
- •2.1. Види штучного освітлення
- •2.2. Задачі освітлення
- •2.3. Характеристики штучного освітлення
- •2.4. Нормування штучного освітлення
- •2.5. Джерела штучного освітлення, загальні характеристики
- •2.6. Лампи розжарювання
- •2.7. Основні характеристики розрядних ламп
- •2.8. Люмінесцентні лампи
- •2.9. Пускорегулюючі апарати для люмінесцентних ламп, способи зменшення пульсацій світлового потоку і підвищення економічності штучного освітлення
- •2.10. Ртутні лампи високого і надвисокого тиску
- •2.11. Натрієві лампи високого тиску
- •2.12. Інші типи розрядних ламп. Лампи високої інтенсивності
- •2.13. Світильники і прожектори
- •2.14. Поняття про розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 3. Інсоляція забудови
- •3.1. Фізико-біологічна характеристика інсоляції і її роль у житті людей
- •3.2. Психологічна та архітектурна роль інсоляції
- •3.3. Нормування інсоляції
- •3.4. Інтенсивність опромінення житла сонцем
- •3.5. Світлова та бактерицидна опроміненість приміщень
- •3.6. Вплив інсоляції на температуру повітря у житловій забудові
- •3.7 Виникнення конвективних потоків повітря в просторі між будинками при дії інсоляції
- •3.8. Виникнення конвективного потоку в необмеженому просторі вільної території
- •3.9. Існуючі методи розрахунку інсоляції
- •3.10. Координати Сонця
- •3.11.Аналітичний спосіб розрахунку інсоляції
- •3.12. Аналітичний спосіб визначення часу початку, часу кінця і тривалості інсоляції приміщень
- •3.13. Графічні способи розрахунку інсоляції
- •3.14. Гарантійно-інсоляційні зони і їх застосування для проектування забудови
- •3.15. Вплив інсоляції на формування композиції забудови
- •3.16. Гірський рельєф і інсоляція
- •3.17. Щільність житлового фонду забудови та інсоляція
- •3.18. Дослідження ступеня затінення території житлового кварталу
- •Розділ 4. Вплив інсоляції на огороджувальні конструкції будинків (на прикладі запропонованих рішень)
- •4.1. Захист будинків від сонячного перегріву
- •4.2. Методологічні принципи врахування впливу інсоляції на огороджувальні конструкції будинків і їх можливі рішення
- •4.3. Застосування методологічних принципів для конструктивного рішення інших елементів будинку
- •Приклади розв’язання задач з архітектурної світлології Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Використана література
Задача 4
Для будинку № 2 меридіональної орієнтації, географічна широта 500, побудувати гарантійно-інсоляційні зони для кожного вікна, що розміщені з обох боків через вісім м, стіни товщиною 510 мм, ширина вікна 2100 мм, висота 1500 мм, відстань від мостіння до підвіконня 2 м. ГІЗи побудувати з урахуванням висоти оточуючої забудови: 5 пов. – 16,6 м, 9 пов. – 28,6 м і 12 пов. – 37,6 м. Ситуація забудови представлена на схемі рисунка 7.
Хід рішення задачі:
Визначаємо
.Їх обчислення виконано у попередній задачі.
Визначаємо азимут кінця інсоляції (східний фасад) та азимут початку інсоляції (західний фасад).
(сх.
фасад);
(зах.
фасад).
Обчислюємо часовий кут ходу Сонця:
;
.
Визначаємо час початку і кінця інсоляції для східного та західного фасадів.
;
;
;
.
Визначаємо часовий кут ходу Сонця.
;
.
Знаходимо азимут початку (східний фасад) та азимут (західний фасад) інсоляції:
;
.
Визначаємо висоту Сонця на початку інсоляції східного відповідно і в кінці інсоляції західного фасаду.
.
Обчислюємо довжину тіні від будинків висотою 5, 9, 12 поверхів на початку інсоляції східного фасаду й відповідно в кінці інсоляції західного фасаду будинків:
;
;
.
За одержаними даними розрахунків для кожного вікна (рис. 7) проводимо лінії променів початку та кінця інсоляції для східного та західного фасадів. Позначаємо крапками довжину тіні від будинків різної висоти на промені початку інсоляції для кожного вікна східного фасаду, а рівнозначно цьому і на промені кінця інсоляції для вікон західного фасаду. Від цих крапок на променях проводимо перпендикуляри до перетину з променями кінця інсоляції для східного фасаду й із променями початку інсоляції для вікон західного фасаду. В результаті таких дій одержуємо трикутники ГІЗ для кожного вікна. Для кожного вікна таких трикутників ГІЗ у даному випадку буде 3. Тобто окремі ГІЗи для кожного вікна стають диференційованими за поверховістю. ГІЗи після цього об’єднуються по контуру в узагальнені ГІЗи, і ці узагальнені ГІЗи диференціюються за поверховістю. На рисунку 7 саме такі ГІЗи зображені для 5-, 9- і 12-поверхових будинків.
Аналізуючи забудову по відношенню до побудованих ГІЗів (рис. 7), легко побачити, що будинок № 3 буде заважати інсоляції двох житлових кімнат, а при пониженні поверховості до 5-ти він заважатиме інсоляції однієї кімнати. Одне із можливих рішень зображено на рис. 7 пунктирними лініями зі зміною орієнтації будинку. Можливі інші рішення. Не змінюючи орієнтацію, перемістити будинок так, щоб його причілок розмістився на одній лінії з будинками № 1 і № 4 на певній відстані від 4-го.
Рис. 7. Вирішення задачі за допомогою ГІЗ
Задача 5
Розрахувати для міста Балашиха Московської області тривалість інсоляції приміщення і визначити необхідний мінімальний інсоляційний розрив між будинками, якщо інсольоване приміщення спальної кімнати має параметри, які вказані на схемі рисунка 8 при румбі (азимуті) стіни з інсольованим вікном Δ = 400.
Аналітичний розрахунок інсоляції:
Визначаємо тіньовий кут світлоотвору
.
Знаходимо профільний кут світлоотвору
.
Обчислюємо фіктивне значення тіньового кута світлоотвору на день рівнодення
.
Виявляємо розрахункове значення тіньового кута світлоотвору за умовою
Визначаємо азимут Сонця у кінці інсоляції приміщення
.
Для світлоотвору південно-східної орієнтації логічно знаходити спочатку часовий кут ходу Сонця в кінці інсоляції приміщення:
.
Визначаємо час кінця інсоляції приміщення
.
Установлюємо час початку інсоляції:
а) при 2-годинному періоді
;
б) при 2,5-годинному періоді
.
9.Визначаємо часовий кут ходу Сонця на початку інсоляції:
а) при 2-годинному періоді
;
б) при 2,5-годинному періоді
.
10.Знаходимо азимут Сонця на початку інсоляції:
а) при 2-годинному періоді:
;
б) при 2,5-годинному періоді
.
11.Обчислюємо кут направлення тіні від будинку на початку інсоляції:
а) при 2-годинному періоді
;
б) при 2,5-годинному періоді
.
12. Визначаємо висоту стояння Сонця на початку інсоляційного періоду, при якому в даному випадку утворюється більш довга тінь, ніж у кінці інсоляції:
а) при 2-годинному періоді
;
б) при 2,5-годинному періоді
.
13.
Установлюємо відносний розрив між
будинками при нахиленні прилеглої
території.:
а) при 2-годинному періоді
,
де Н і hn – відповідно висота затінюючого будинку й висота від мостіння до підвіконня інсольованого вікна;
б) при 2,5-годинному періоді
.
Дані розрахунку зведені в таблицю.
Таблиця мінімальних інсоляційних розривів між довгими боками паралельно розміщених будинків
Період інсоляції |
Відносний розрив, м |
Розриви при висоті будинків | |||
5- поверхового,15 м |
9- поверхового,27 м |
12- поверхового,36 м |
16- поверхового,48,4 м | ||
2год. |
1,58 |
23,67 |
42,61 |
56,81 |
76,38 |
2,5год. |
1,96 |
29,38 |
52,88 |
70,52 |
94,82 |
Рис. 8. План і розріз кімнати з лоджією і світлоотвором шириною 2100 мм, орієнтованим на південний схід. Розрахункова схема