
- •Розділ 1. Природна освітленість приміщень і забудови
- •1.1. Роль і місце світлології в містобудуванні
- •1.2. Роль світла
- •1.3. Джерела світла
- •1.4. Фізичні поняття та одиниці
- •1.5. Закони світлонадходження до приміщень
- •1.6. Види випромінювань природного світла
- •1.7. Світлокліматичне районування
- •1.8. Способи природного освітлення будинків
- •1.9. Основні вимоги до проекту природного освітлення
- •1.10. Порядок проектування природного освітлення
- •1.11. Нормування природного освітлення
- •1.12. Попередній розрахунок природного освітлення
- •1.13. Перевірний розрахунок природного освітлення
- •1.14. Класифікація світлоотворів за характером розподілу світлового потоку, що надходить до приміщення
- •1.15. Класифікація будинків за вимогами до світлового середовища
- •1.16. Суміщене інтегральне освітлення
- •Розділ 2. Штучне освітлення будинків
- •2.1. Види штучного освітлення
- •2.2. Задачі освітлення
- •2.3. Характеристики штучного освітлення
- •2.4. Нормування штучного освітлення
- •2.5. Джерела штучного освітлення, загальні характеристики
- •2.6. Лампи розжарювання
- •2.7. Основні характеристики розрядних ламп
- •2.8. Люмінесцентні лампи
- •2.9. Пускорегулюючі апарати для люмінесцентних ламп, способи зменшення пульсацій світлового потоку і підвищення економічності штучного освітлення
- •2.10. Ртутні лампи високого і надвисокого тиску
- •2.11. Натрієві лампи високого тиску
- •2.12. Інші типи розрядних ламп. Лампи високої інтенсивності
- •2.13. Світильники і прожектори
- •2.14. Поняття про розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 3. Інсоляція забудови
- •3.1. Фізико-біологічна характеристика інсоляції і її роль у житті людей
- •3.2. Психологічна та архітектурна роль інсоляції
- •3.3. Нормування інсоляції
- •3.4. Інтенсивність опромінення житла сонцем
- •3.5. Світлова та бактерицидна опроміненість приміщень
- •3.6. Вплив інсоляції на температуру повітря у житловій забудові
- •3.7 Виникнення конвективних потоків повітря в просторі між будинками при дії інсоляції
- •3.8. Виникнення конвективного потоку в необмеженому просторі вільної території
- •3.9. Існуючі методи розрахунку інсоляції
- •3.10. Координати Сонця
- •3.11.Аналітичний спосіб розрахунку інсоляції
- •3.12. Аналітичний спосіб визначення часу початку, часу кінця і тривалості інсоляції приміщень
- •3.13. Графічні способи розрахунку інсоляції
- •3.14. Гарантійно-інсоляційні зони і їх застосування для проектування забудови
- •3.15. Вплив інсоляції на формування композиції забудови
- •3.16. Гірський рельєф і інсоляція
- •3.17. Щільність житлового фонду забудови та інсоляція
- •3.18. Дослідження ступеня затінення території житлового кварталу
- •Розділ 4. Вплив інсоляції на огороджувальні конструкції будинків (на прикладі запропонованих рішень)
- •4.1. Захист будинків від сонячного перегріву
- •4.2. Методологічні принципи врахування впливу інсоляції на огороджувальні конструкції будинків і їх можливі рішення
- •4.3. Застосування методологічних принципів для конструктивного рішення інших елементів будинку
- •Приклади розв’язання задач з архітектурної світлології Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Використана література
Задача 3
Визначити за допомогою “сонячної карти” Б.А. Дунаєва тривалість інсоляції приміщення в точці П житлового будинку № 2 з товщиною зовнішніх стін b = 510 мм, висотою віконного отвору hб = 1500 мм, шириною віконного отвору l = 2100 мм. Відстань від мостіння до підвіконня – 2 м, висота оточуючої забудови: 5 пов. – 16,6 м, 9 пов. – 28,6 м. Забудова запроектована на географічній широті Ш = 500.
Побудова інсоляційного графіка або „сонячної карти” Дунаєва виконується за даними нижченаведеної таблиці.
Час дня |
Часовий кут ходу Сонця, wt |
Зимове сонцестояння, Сх = – 23,40 |
Весняно-осіннє рівнодення, Сх = 00 |
Літнє сонцестояння Сх = + 23,40 | |||
азимут
Сонця А |
висота
Сонця, h |
азимут
Сонця А |
висота
Сонця, h |
азимут
Сонця А |
висота
Сонця, h | ||
12.00 |
|
0 |
16.6 |
0 |
40.0 |
0 |
63.4 |
11.00-13.00 |
|
|
15.4 |
|
38.0 |
|
60.9 |
10.00-14.00 |
|
|
11.9 |
|
33.8 |
|
54.6 |
9.00-15.00 |
|
|
6.5 |
|
27.0 |
|
46.2 |
8.00-16.00- |
|
|
– 0.53 |
|
18.7 |
|
36.8 |
7.00-17.00 |
|
— |
— |
|
9.6 |
|
27.2 |
6.00-18.00 |
|
— |
— |
|
0 |
|
17.7 |
5.00-19.00 |
|
— |
— |
— |
— |
116.3 |
8.7 |
4.00-20.00 |
|
— |
— |
— |
— |
|
0.53 |
Азимут Сонця і висоту Сонця до цієї таблиці обчислено за формулами 3.24, 3.25 при схиленні Сонця Сх = –23,40 на 22.12, Сх = 00 на 22.03, 22.09, Сх = +23,40 на 22.06. Ці відомості звичайно можливо одержати, використовуючи готові табличні дані про координати Сонця, які опубліковані в деяких астрономічних і кліматологічних джерелах.
Побудований графік накладаємо на схему плану забудови, орієнтуючи його за напрямком "північ–південь" й орієнтуючи центральну точку графіка на точку П на самому будинку № 3, як це показано на рисунку 6.
Для вікна конкретної орієнтації і розмірів обчислюємо:
а) кут затінення вікна
;
б) профільний кут вікна
;
в) фіктивний кут затінення вікна
.
Визначаємо розрахункове значення за співвідношенням
.
Рис. 6. Вирішення інсоляційної задачі з використанням
інсоляційних графіків Б.А.Дунаєва:
№ 1, 2, 3 – номери будинків; ..... – кількість поверхів; 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 – номери точок на будинках, для яких виконано визначення кута затінення точки будинком, із даним його розміщенням і висотою
Розрахункове значення затінення вікна відкладаємо із точки П на схемі плану забудови (рис. 6). Далі в межах відкритого сектора вікна Вс на оточуючій забудові на рівні звису карниза будинків позначаємо точки, в профілі яких необхідно знайти кути затінення точки П даним будинком, який віддалений від точки П на відстань L, м:
,
де В1 – висота затінюючого будинку, В2 – висота розміщення точки П на підвіконні над поверхнею землі. В результаті отримуємо:
;
;
;
;
;
;
;
.
Відклавши вздовж променів графіка ці кути і з’єднуючи одержані точки, виявляємо епюру затінення вікна окремими будинками. Коли епюра накриває графік ходу Сонця в той або інший період доби, це означає, що точка П на підвіконні в даний час повністю затінюється протистоячим будинком.
Користуючись зробленими побудовами графіків ходу Сонця і епюр затінення точки П, з одержаних побудов на рисунку 6 стає можливим скласти таблицю тривалості інсоляції приміщення в точці П.
Таблиці тривалості інсоляції точки П
Точка |
Пора року |
Час інсоляції |
ДБН-360-92* норма | ||
початок |
кінець |
тривалість | |||
П |
22.06 |
17г.35хв.-12г.37хв. |
19г.05хв.-15г.17хв. |
1г. 30хв. 2г. 40хв |
Не нормується |
П |
22.03-22.09 |
12г.55хв. |
16г.35хв. |
3г. 40хв. |
2.5год. |
П |
22.12 |
13г.05хв. |
14г.30хв. |
1г. 25хв. |
Інсоляція
нормується при h |
Висновок: інсоляція в точці П перевищує норму на одну годину 10 хв.