
- •Розділ 1. Природна освітленість приміщень і забудови
- •1.1. Роль і місце світлології в містобудуванні
- •1.2. Роль світла
- •1.3. Джерела світла
- •1.4. Фізичні поняття та одиниці
- •1.5. Закони світлонадходження до приміщень
- •1.6. Види випромінювань природного світла
- •1.7. Світлокліматичне районування
- •1.8. Способи природного освітлення будинків
- •1.9. Основні вимоги до проекту природного освітлення
- •1.10. Порядок проектування природного освітлення
- •1.11. Нормування природного освітлення
- •1.12. Попередній розрахунок природного освітлення
- •1.13. Перевірний розрахунок природного освітлення
- •1.14. Класифікація світлоотворів за характером розподілу світлового потоку, що надходить до приміщення
- •1.15. Класифікація будинків за вимогами до світлового середовища
- •1.16. Суміщене інтегральне освітлення
- •Розділ 2. Штучне освітлення будинків
- •2.1. Види штучного освітлення
- •2.2. Задачі освітлення
- •2.3. Характеристики штучного освітлення
- •2.4. Нормування штучного освітлення
- •2.5. Джерела штучного освітлення, загальні характеристики
- •2.6. Лампи розжарювання
- •2.7. Основні характеристики розрядних ламп
- •2.8. Люмінесцентні лампи
- •2.9. Пускорегулюючі апарати для люмінесцентних ламп, способи зменшення пульсацій світлового потоку і підвищення економічності штучного освітлення
- •2.10. Ртутні лампи високого і надвисокого тиску
- •2.11. Натрієві лампи високого тиску
- •2.12. Інші типи розрядних ламп. Лампи високої інтенсивності
- •2.13. Світильники і прожектори
- •2.14. Поняття про розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 3. Інсоляція забудови
- •3.1. Фізико-біологічна характеристика інсоляції і її роль у житті людей
- •3.2. Психологічна та архітектурна роль інсоляції
- •3.3. Нормування інсоляції
- •3.4. Інтенсивність опромінення житла сонцем
- •3.5. Світлова та бактерицидна опроміненість приміщень
- •3.6. Вплив інсоляції на температуру повітря у житловій забудові
- •3.7 Виникнення конвективних потоків повітря в просторі між будинками при дії інсоляції
- •3.8. Виникнення конвективного потоку в необмеженому просторі вільної території
- •3.9. Існуючі методи розрахунку інсоляції
- •3.10. Координати Сонця
- •3.11.Аналітичний спосіб розрахунку інсоляції
- •3.12. Аналітичний спосіб визначення часу початку, часу кінця і тривалості інсоляції приміщень
- •3.13. Графічні способи розрахунку інсоляції
- •3.14. Гарантійно-інсоляційні зони і їх застосування для проектування забудови
- •3.15. Вплив інсоляції на формування композиції забудови
- •3.16. Гірський рельєф і інсоляція
- •3.17. Щільність житлового фонду забудови та інсоляція
- •3.18. Дослідження ступеня затінення території житлового кварталу
- •Розділ 4. Вплив інсоляції на огороджувальні конструкції будинків (на прикладі запропонованих рішень)
- •4.1. Захист будинків від сонячного перегріву
- •4.2. Методологічні принципи врахування впливу інсоляції на огороджувальні конструкції будинків і їх можливі рішення
- •4.3. Застосування методологічних принципів для конструктивного рішення інших елементів будинку
- •Приклади розв’язання задач з архітектурної світлології Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Використана література
Задача 2
Розрахувати систему загального освітлення для шкільного класу розміром 6 х 9 м, висота – 3 м.
За нормами [75] Е = 300 лк. Із рекомендованих для шкільних приміщень світильників [56] виберемо світильники типу ЛП001.
Визначимо висоту розрахункової поверхні. Оскільки світильник кріпиться безпосередньо на стелі, hc = 0. Отже, з формули (2) hп = Н = 3 м.
hp = 0,8 м [75], тому з формули (2.15)
h = 3 – 0,8 = 2,2 м.
За формулою (2.21) розрахуємо індекс приміщення
.
Узявши
вказані в [56]
,
визначимо коефіцієнт використання за
таблицею [81]:Uоу
= 0,50.
Розташуємо світильники рядами і спочатку визначимо кількість рядів п. Оскільки світильник ЛП001 має косинусну криву сили світла, з таблиці 2.5 відстань між рядами світильників має становити від 3,08 м (λс) до 3,5 м.
Виходячи з ширини приміщення з урахуванням вимоги [56], щоб відстань від крайнього ряду світильників до стіни не перевищувала 0,25 – 0,3 lсв, можна встановити 3 ряди світильників на відстані 2,5 м один від одного, але подальший розрахунок (пропонуємо вам зробити його самостійно) показує, що у цьому випадку відстань між окремими світильниками в ряду (по 3 світильники в кожному) становитиме 2 м, що близьке до h (рекомендоване [56] значення – 0,5h) і до відстані між рядами світильників, а це не дозволяє розглядати їх як лінії.
Тому виберемо п = 2 з відстанню між рядами 4 м і до стін по 1 м (рис. 4).
Оскільки при цьому λ перевищує λе, а це призводить до збільшення нерівномірності освітлення, тому збільшимо z до величини 1,15 (поблизу оптимуму незначні зміни λ не дуже впливають на показники освітлювального обладнання, тому точне дотримання λ не є обов’язковим).
Тоді сумарний світловий потік одного ряду світильників, визначений за формулою (2.20), становитиме:
.
Світильники ЛП001–2х40 мають по 2 люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт. У довіднику знаходимо, що світловий потік лампи ЛБ 40–1 становить 3200 лм, отже, світловий потік одного світильника Ф1 становить 6400 лм. Кількість світильників в одному ряду
.
Округленням до цілого числа в напрямі збільшення отримуємо 5 світильників. При довжині світильника 1,313 м [81] сумарна довжина всіх світильників
L = 1,313 5 = 6,565 м.
Оскільки відстань від столу вчителя до класної дошки становить не менше ніж 1 м, візьмемо відстань від стіни з дошкою до краю ряду 0,5 м. Тоді сумарна довжина проміжків між світильниками
lпр = 9 – 0,5 – 6,565 = 1,935 м.
Між п’ятьма світильниками буде 4 проміжки, отже, відстань між торцями світильників у ряду
lпр1 = 1,935/4 ≈ 0,48 м.
Другий кінець ряду розміщуємо впритул до стіни, щоб запобігти значному зменшенню освітленості.
Для освітлення класної дошки згідно з [56] в кронштейнах над дошкою встановлюють спеціальні світильники типу ЛП012–1х40 (у ряд по всій довжині дошки, наприклад, 2 для дошки довжиною 2,5 м).
Зменшити коефіцієнт пульсації до обумовленого нормами [75] рівня (15%) можна трьома способами:
використанням схеми з розщепленою фазою, коли в кожному світильнику одна з ламп підключається через індуктивний (дросель типу УБИ), а друга через індуктивно-ємнісний баласт (дросель типу УБЕ та конденсатор);
живленням від мережі трифазного струму (рис. 5);
використанням ЕПРА з підвищенням частоти.
Вибір одного з трьох способів диктується техніко-економічними міркуваннями.
Рис. 4. Схема розміщення світильників у класі
Рис. 5. Схема живлення ламп у дволампових світильниках від мережі трифазного струму:
a, b, c – фази струму;
–2
лампи у дволамповому світильнику;
1, 2 – ряди світильників
У випадку автоматичного регулювання освітленості фотодатчики встановлюються у точках А, В і С (місця мінімальної освітленості) на розрахунковій висоті (0,8 м від підлоги). При цьому датчики в точках А і В регулюють світловий потік першого ряду світильників, у точках В і С – другого.